Справа № 2-480/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

14 січня 2011 року                           Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді –Васіної Л.А.

             при секретарі -   Макаренко Н.

розглянувши у відкритому судовому  засіданні  у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського національного університету   залізничного транспорту ім.. Академіка В.Лазаряна   про стягнення заборгованості  по виплаті грошової допомоги  при виході на пенсію та відшкодування моральної шкоди,

                                        В С Т А Н О В И В:

          У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Дніпропетровського національного університету   залізничного транспорту ім.. Академіка В.Лазаряна   про стягнення заборгованості  по виплаті грошової допомоги  при виході на пенсію та відшкодування моральної шкоди.

           Свої позовні вимоги обґрунтувував тим,  що працював у відповідача з   1970 року на посадах науково –педагогічних працівників.

          При виході   на пенсію  1.11.2000 року  йому не була виплачена  грошова допомога у розмірі  6 місячних  посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок та доплат у відповідності до ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

          Одночасно з заявою про звільнення у зв’язку з виходом на пенсію, ним було написано 2 заяви про прийняття його на  подальшу роботу на посаду доцента кафедри будівництва та геодезії за контрактом та  про    те, що вищевказану  грошову допомогу  поки йому не нараховувати.

           Невиплата грошової допомоги тривала до кінця 2008  року, незважаючи на те, що він звертався з заявою про виплату в зв’язку з  складною  хірургічною операцією. Тільки через 8 років і 2 місяці після виходу на пенсію виплата була зроблена, але лише по ставці листопаду 2000 року 299 грн. без надбавок і індексації.

         Його заява про     те, що вищевказану  грошову допомогу  поки йому не нараховувати не  може відображати  справжнє розуміння цієї заяви.

Вказуючи на ці обставини та на те , що нарахована сума допомоги  у 2008   році 1794  грн. не склала навіть  й половини нарахованої заробітної плати (посадового окладу з надбавками) за грудень 2008 року –3644,12 грн., що посадовий оклад на цей час в розмірі  2143,60 грн.  є  індексованим  і до нього нараховані  надбавки та доплати, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по виплаті грошової допомоги при виході на пенсію в сумі 17052 грн., виходячи саме з заробітної плати, встановленій йому у 2008 році.

Крім того, просив стягнути з відповідача 4700 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

У ході розгляду справи позивач змінив свої позовні вимоги –збільшив розмір відшкодування моральної шкоди до 35 000 грн., посилаючись на те, що відповідачем допущена до нього дискримінація, оскільки іншим працівникам своєчасно і у повному розмірі виплачена грошова допомога, хоча вони йшли на пенсію пізніше за нього.  Написати заяву   про    те, що вищевказану  грошову допомогу  поки  не нараховувати йому було запропоновано відповідачем по встановленому  шаблону, волевиявлення на це у нього не було, тому це є недійсним, нікчемним правочином, який  суперечить  Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», нормам    КЗпП  та ЦК України і моральним засадам суспільства.

Діями відповідача йому спричинена не тільки матеріальна     (безладдя  з бухгалтерськими документами позбавило його можливості отримувати  значно більшу пенсію), але і моральна шкода, оскільки  усі вказані перипетії не могли не одізватися на стані його здоров’я. Настало різке ослаблення зору, переніс операцію очей.

У судовому засіданні позивач підтримує свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову  , посилаючись на те , що Позивач мав право на одержання вказаної грошової допомоги, однак, ця допомога при звільненні не була позивачу виплачена, оскільки були відсутні кошти, а також позивач одночасно з заявою про звільнення, написав   заяву про    те, що вищевказану  грошову допомогу  поки йому не нараховувати .

          З заявою про виплату вказаної допомоги позивач звернувся до відповідача  у перше лише  11.04.2008 року , в грудні 2008 року йому було сплачено вказану допомогу, в розмірі  ,виходячи  з окладу , встановленого у 2000 році без надбавок та без проведення індексації.

          Оскільки видача грошової допомоги в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, передбачена саме  при виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника відповідно до цього Закону, розмір цієї  допомоги повинен встановлюватися з місячних посадових окладів (ставок) та надбавок і доплат станом на цей період.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін , вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.19 ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» при виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника відповідно до цього Закону науковому (науково-педагогічному) працівнику видається грошова допомога в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затвердженому Кабінетом Міністрів України, не менше: для чоловіків - 12,5 року; для жінок - 10 років.

Позивач мав право на одержання вказаної грошової допомоги, що не оспорює відповідач. Однак, ця допомога при звільненні не була позивачу виплачена. Відповідач пов’язує це з відсутністю коштів, та написанням позивачем одночасно з заявою про звільнення,   заяви про    те, що вищевказану  грошову допомогу  поки йому не нараховувати ( а.с.27-29).

          З заявою про виплату вказаної допомоги позивач звернувся до відповідача  у перше 11.04.2008 року (а.с.36). Як вказує позивач у своїй позовній заяві у грудні 2008 року відповідач сплатив йому вказану допомогу, але не в повному розмірі  (виходячи  з окладу , встановленому у 2000 році без надбавок та без проведення індексації).

          Оскільки видача грошової допомоги в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, передбачена саме  при виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника відповідно до цього Закону, розмір цієї  допомоги повинен встановлюватися з місячних посадових окладів (ставок) та надбавок і доплат станом на цей період.

          З наданих відповідачем довідки про доходи позивача  та табуляграми його заробітної плати за вересень,  листопад та грудень  2000 року видно,    що йому проводилося нарахування та виплата тільки посадового окладу у розмірі 299 грн. (а.с.18,20). Тому виплачена відповідачем сума допомоги за 6 місяців  - 1794 грн. є вірною і підстав для задоволення  позову   суд не вбачає .  При цьому суд не може взяти  до уваги як доказ  про розмір заробітної плати станом на листопад 2000 року  надані позивачем табуляграми його заробітної плати  станом на  травень 2001 року ,вересень 2005 року та грудень 2005 року. Вимоги  позивача про виплату йому вказаної допомоги, виходячи з нарахованої заробітної плати (посадового окладу з надбавками) за грудень 2008 року, не відповідають вимогам закону. Щодо вимоги про індексацію виплаченої суми допомоги, то згідно ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»з змінами та доповненнями  вона індексації не підлягає, бо має разовий характер.

          Таким чином, оскільки при виплаті позивачу  передбаченої ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» 6-ти місячної грошової допомоги не було  допущено порушення закону,  не можуть бути задоволені і його позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.

          Посилання позивача на те,   що до  написання заяви при виході на пенсію про не нарахування  (поки) йому грошової допомоги  він був вимушений відповідачем, не найшло підтвердження при розгляді справи, оскільки не надано суду ніяких доказів.

        Щодо посилання  позивача на спричинення йому  матеріальної шкоди внаслідок    безладдя  з бухгалтерськими документами,    що  позбавило його можливості отримувати  значно більшу пенсію, то ці обставини не мають відношення до справи про стягнення грошової допомоги.

На підставі наведеного та керуючись ч.19 ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» з змінами та доповненнями,  ст.ст.10,60, 212,  213-215 ЦПК України, суд

                                           ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Дніпропетровського національного університету   залізничного транспорту ім.. Академіка В.Лазаряна   про стягнення заборгованості  по виплаті грошової допомоги  при виході на пенсію та відшкодування моральної шкоди відмовити. .

Рішення суду може бути оскаржене  в апеляційному порядку в Апеляційний суд Дніпропетровської області  в строк  десять днів з моменту проголошення рішення суду.

Суддя:Л. А. Васіна