КОПІЯ
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Смоковича М.І.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка С.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 червня 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на відмову в проведенні перерахунку призначеної пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на відмову в проведенні перерахунку призначеної пенсії.
Просив визнати неправомірними дії Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси щодо останнього проведеного перерахунку пенсії та відмову у виплаті пенсії в розмірі 639,97 грн., а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси сплачувати йому пенсію в такому розмірі з серпня 2001 року.
Свої вимоги мотивував тим, що з серпня 2001 року відповідач безпідставно зменшив розмір раніше нарахованої пенсії з 639, 97 грн. до 437, 57 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2002 року позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси виплачувати позивачу пенсію в розмірі 639, 97 грн., нараховану з 1 травня 2001 року, починаючи з 1 серпня 2001 року.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 червня 2003 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2002 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями, управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 1990 року вийшов на пенсію та отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотного складу цивільної авіації. У 1999 році позивачу був проведений перерахунок розміру пенсії, який склав 437,57 грн. У травні 2001 року його пенсія була збільшена до 639,97 грн. Після серпня 2001 року пенсія позивача знов була перерахована і зменшена до 437,57 грн.
Задовольняючи позов, суди виходили з доведеності факту незаконного зменшення розміру пенсії позивачу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 листопада 1999 р. частина 3 статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладена у такій редакції: «Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статей 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1-3 статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія».
Підпунктом «в» пункту 7 «Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу цивільної авіації», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» за № 418 від 21 липня 1992 року, передбачено, що під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів «а» і «б» цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.
За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.
Кабінет Міністрів України 28 березня 2002 року прийняв постанову № 374 «Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися. Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам на 12%.
Інших рішень Урядом України після внесення 17 листопада 1999 року змін до статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.
Виходячи з наведеного, в процесі перерахунку пенсій ОСОБА_1 була допущена помилка, що призвела до необґрунтованого збільшення пенсії. Тому виправлення допущеної помилки з боку управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси не є підставою для визнання таких дій відповідача неправомірними.
З урахуванням зазначеного, у судів першої та апеляційної інстанцій не було законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, то за правилами ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України оскаржувані рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси задовольнити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 червня 2003 року скасувати.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на відмову в проведенні перерахунку призначеної пенсії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
СУДДІ : (підписи)
З оригіналом згідно: відповідальний секретар