Справа № 1-99/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

31 грудня 2010 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого –судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

за участю:

прокурора Дідович Я. О.,

підсудного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Прогрес Семенівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 Чернігівської області, раніше не судимого в силу вимог ст. 89 Кримінального кодексу України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2009 року ОСОБА_1, маючи доступ до будинку ОСОБА_2, котрий розташований по АДРЕСА_2 Семенівського району Чернігівської області, та знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів викрав двері топічних вартістю 150 гривень, двері піддувалочні вартістю 100 гривень, колосники вартістю 50 гривень, плиту металеву вартістю 150 гривень та кружок димохідний вартістю 50 гривень, що є складовими частинами пічного опалення будинку та належали ОСОБА_2

В січні 2010 року ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих спонукань, шляхом злому дверей, проник до нежилого будинку ОСОБА_2, який знаходиться по АДРЕСА_2 Семенівського району Чернігівської області, де здійснив крадіжку котла заявленою вартістю 1000 гривень з автоматичним механізмом захисту «Краб-2»вартістю 200 гривень, які являлись складовою частиною системи опалення будинку та належали ОСОБА_2. Внаслідок крадіжки ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальних збитків на суму 1700 гривень.

          У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні всіх інкримінованих йому злочинів визнав повністю та показав про те, що він не перебував у стані алкогольного сп»яніння, коли вчиняв крадіжки. У період з 2006 року по 2009 рік він проживав разом із співмешканкою ОСОБА_3 в будинку її тітки ОСОБА_2. У 2009 році в серпні місяці ОСОБА_3 поїхала до Росії і більше не поверталася. Ключі від будинку ОСОБА_2 залишались у нього до жовтня чи листопада 2009 року і він мав доступ до цього будинку. Приблизно в жовтні місяці 2009 року, маючи доступ до будинку ОСОБА_2 та затаївши образу на її племінницю, за один  раз він викрав топічні двері, піддувалочні двері з грубки будинку, а з печі викрав плиту та кружок для перекриття димоходу пічного опалення. Дані речі він здав як металобрухт знайомому ОСОБА_4. Потім десь у жовтні-листопаді 2009 року приїхала господарка будинку ОСОБА_2 та забрала у його ключі від будинку, і він більше доступу до будинку не мав. У січні поточного року з метою вчинення крадіжки він близько 13 години 00 хвилин проник до указаного будинку, яким шляхом він не пам'ятає, та викрав звідти котел опалення з автоматичним механізмом. Котел опалення він витягнув з будинку та поклав у сарай, щоб потім здати як металобрухт та отримати прибуток. У цей день в будинку ОСОБА_2 він також обірвав шпалери, котрі клеїв сам у спальній кімнаті будинку, і обірвав занавіску та штору, які також вішав він разом з ОСОБА_3. Цього ж дня він попрохав ОСОБА_5 допомогти йому завантажити котел на сані, щоб здати його на металобрухт. В АДРЕСА_1 Чернігівської області він попрохав у ОСОБА_6 з села Костобоброве Семенівського району Чернігівської області коня, щоб перевезти котел. Він разом з ОСОБА_5 виніс з сараю викрадений ним котел з автоматикою та завантажив його на сані і здав його ОСОБА_4 на металобрухт. Виручені гроші в сумі 130 гривень він витратив на власні потреби, зокрема, з ОСОБА_5 він придбавав алкогольні напої та сигарети. Більше з будинку ОСОБА_2 він нічого не викрадав.

Крім показань підсудного, його вина доведена показаннями свідків.

Допитана як свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала про те, що вона працює Олександрівським сільським головою Семенівського району Чернігівської області. В селі Одександрівка є нежилий будинок, який належить ОСОБА_2. У вказаному будинку деякий час проживав на квартирі ОСОБА_1 та його співмешканка ОСОБА_3. З восені минулого року вони у даному будинку не проживали. В зимовий період цього року хтось з мешканців села повідомив про те, що з будинку ОСОБА_2 викрадено котел опалення, котрий віз по селу конем ОСОБА_1. Вона разом з сусідкою ОСОБА_8 пішли до будинку ОСОБА_2 та побачили, що двері будинку відкриті, з будинку дійсно викрадено котел опалення. На той час йшов сніг і тому сліди були заметені. Двері до будинку вони забили цвяхами і про крадіжку повідомили господарці ОСОБА_2.

Допитаний як свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав про те, що в 2009 році приблизно в жовтні чи листопаді місяці до його додому у мішку приносив ОСОБА_1 обладнання з пічного опалення, бувше у вжитку, щоб здати на металобрухт. Він мав можливість відвозити металобрухт на пункт прийому в місто Семенівка Чернігівської області та здавати його. ОСОБА_1 за один раз здав йому двері з грубки, в якій кількості  не пам'ятає, плиту з печі, кружок для перекриття димоходу. Де ОСОБА_1 узяв дані речі він не знає. За згаданий метал він розраховувався грошима, але якою сумою не пам'ятає. Потім через деякий час в
зимовий період поточного року напевно в січні до його додому ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на санях конем привезли котел опалення, бувший у вжитку. ОСОБА_1 здав даний котел як металобрухт, за який він розраховувався грошима. Зазначені металеві речі він відвіз до пункту прийому металобрухту в місто Семенівка Чернігівської області та здав також як металобрухт.

Допитаний як свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав про те, що у зимовий період цього року він на своєму коні знаходився в АДРЕСА_1 Чернігівської області.
Близько 13 години до нього підійшов місцевий мешканець ОСОБА_1, який перебував в стані сп'яніння, і попрохав коня. ОСОБА_1 пояснив, що йому потрібно відвезти метал, щоб здати на пункт прийому. Він дозволив йому взята коня і ОСОБА_1 повернув коня через годину чи півтори. За коня він  привіз пляшку горілки. ОСОБА_1 казав про те, що він здав котел опалення з будинку, де колись проживав.

Допитана як свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала про те, що вона проживає разом з сином ОСОБА_1 та неповнолітньою дочкою, яка є інвалідом. Про обставини крадіжки майна з будинку ОСОБА_2 вона не обізнана.

Крім показань свідків, вина підсудного у вчиненні інкримінованих їм злочинів доводиться:

даними протоколу огляду місця події, згідно якого оглянуте домоволодіння ОСОБА_2, що розташоване по АДРЕСА_2 Семенівського району Чернігівської області (а. с. 9);

даними довідки про вартість, згідно якої вартість котла опалення складає 800 гривень 00 копійок та автоматики газової «Краб-2» - 200 гривень 00 копійок (а.с. 27);

даними довідки про вартість, згідно якої вартість плити чавунної пічного опалення складає 120 гривень 00 копійок, дверей топічних пічного опалення –80 гривень 00 копійок, дверей піддувалочних пічного опалення –60 гривень 00 копійок, кружка димохідного –50 гривень 00 копійок, колосників пічного опалення –50 гривень 00 копійок (а.с. 28).

Аналізуючи зібрані та досліджені у справі докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена повністю і його діяння правильно кваліфіковане органом досудового слідства за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до житла.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, з середньою освітою, не одружений, не працює, його стан здоров’я, який є задовільним, наявність відповідно до п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України двох пом’якшуючих покарання обставин –щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, наявність передбаченої у п. 13 ч. 1 ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжуючої покарання обставини –вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підсудному мають бути призначені як за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, так і за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України покарання у виді позбавлення волі, оскільки, враховуючи вищенаведені обставини, суд не убачає за можливе призначати підсудному інші передбачені у санкції як ч. 1, так і ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України види покарань.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України суд вбачає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Суд вважає, що підсудного ОСОБА_1 необхідно звільнити від відбування призначеного остаточно покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, оскільки виправлення підсудного можливе без його реальної ізоляції від суспільства. Разом з цим в силу вимог ст. 76 Кримінального кодексу України на підсудного слід покласти обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 має бути залишений попередній, а саме підписка про невиїзд до набрання вироком суду законної сили.

          Цивільний позов у справі не пред’явлений, судові витрати та речові докази відсутні.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 призначити основне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 від відбування остаточного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки з покладенням відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України обов’язків:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній –підписку про невиїзд до набрання вироком суду законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляції через Семенівський районний суд Чернігівської області.

Суддя:                                      О.І. Гнип