Справа № 2-266/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 року                                                                                                                          м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Прокопчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

29 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги мотивує тим, що 27 жовтня 2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів –автомобіля марки «ЗАЗ Daewoo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідача та автомобіля марки «Honda Accord»державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить йому.

Зіткнення транспортних засобів сталося в результаті порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, що підтверджується чинною постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2009 року.

У результаті зіткнення був пошкоджений його автомобіль марки «Honda Accord»державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ЗАТ «Страхова компанія «УНІКА», яка виплатила йому страхове відшкодування в розмірі 2079 гривень 13 копійок.

Разом з тим, вартість ремонту складає 2312 гривень 88 копійок. Різницю між цими сумами ні страхова компанія, ні ОСОБА_2 не виплатили, тому він змушений був звернутись за правовою допомогою до адвоката.

Крім того, в результаті ДТП йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 1000 гривень.

Протокольною ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2011 року ПАТ «Страхова компанія «УНІКА»(правонаступник ЗАТ «Страхова компанія «УНІКА») залучена до участі в справі в якості співвідповідача.

З урахуванням зміненої позовної заяви (а.с. 55-57) позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ПАТ «Страхова компанія «УНІКА»233 гривні 75 копійок витрат на ремонт автомобіля; стягнути з ОСОБА_2 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди та 1500 гривень витрат на оплату послуг адвоката.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити. Пояснив суду, що необхідність ремонту задньої правої арки, пошкодженої при ДТП, що фактично і складає суму 233 гривні 75 копійок, було виявлено під час ремонту автомобіля на СТО. Такі пошкодження відсутні в протоколі огляду автомобіля, оскільки є прихованими та їх неможливо виявити при візуальному огляді.

Представник відповідача –ПАТ «Страхова компанія «УНІКА»проти задоволення позову в частині вимог до страхової компанії заперечує. Пояснив суду, що додаткові пошкодження, які не оплатила позивачу страхова компанія не були зазначені в довідці про ДТП, та їх не було виявлено при огляді автомобіля працівником компанії. Вважає, що таке пошкодження завдано не в результаті ДТП. Зазначив, що огляд автомобіля позивача проводив працівник страхової компанії, який не є експертом.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 60), причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів –автомобіля марки «ЗАЗ Daewoo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Honda Accord»державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить позивачу.

У результаті зіткнення автомобіль позивача був пошкоджений.

На підтвердження своїх доводів щодо вини ОСОБА_2 у ДТП, позивач посилається на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2009 року (а.с. 5, 6) про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за      ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ЗАТ «Страхова компанія «УНІКА», правонаступником якої є ПАТ «Страхова компанія «УНІКА».

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Страхова компанія виплатила страхове відшкодування позивачу в розмірі 2079 гривень 13 копійок (а.с. 39).

На підтвердження своїх доводів щодо розміру завданої майнової шкоди, позивач надав суду Акт виконаних робіт до наряду-замовлення щодо ремонту автомобіля на СП ЗАТ Дніпро Мотор Інвест (а.с. 8) та квитанцію про сплату вартості ремонту в розмірі 2312 гривень 88 копійок (а.с. 9).

У виплаті різниці між сумою страхового відшкодування та вартістю ремонту автомобіля (233 гривні 75 копійок) позивачу було відмовлено (а.с. 49-50).

Судом на обговорення учасників судового розгляду ставилось питання про необхідність призначення судової автотоварознавчої експертизи. Разом з тим, учасники судового розгляду не вважали за доцільне її призначення.

Оцінивши надані докази, суд вважає за можливе покласти в основу рішення при визначенні розміру майнової шкоди докази надані позивачем, оскільки ремонт його автомобіля проводився на станції сервісного обслуговування його автомобіля, при визначенні обсягу робіт деталі демонтувались та були виявлені пошкодження, які при візуальному огляді непомітні.

У судовому засіданні представник відповідача –ПАТ «Страхова компанія «УНІКА»пояснив суду, що автомобіль позивача візуально оглядав представник компанії, який не є експертом.

За таких обставин, різниця між сумою страхового відшкодування та вартістю ремонту автомобіля (233 гривні 75 копійок) підлягає стягненню з ПАТ «Страхова компанія «УНІКА».

Суд вважає, що знайшли своє підтвердження і доводи позивача про відшкодування йому моральної шкоди, як власнику пошкодженого майна відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому суд враховує, що позивачу були спричинені душевні страждання, оскільки пошкоджено його майно та створені незручності. При визначені розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд враховує те, що тяжких наслідків у результаті дорожньо-транспортної пригоди для позивача не настало, фактично завдану майнову шкоду оплатила страхова компанія, тому з огляду на засади розумності та справедливості приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині в сумі 300 гривень.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь 1500 гривень витрат на оплату послуг адвоката.

На підтвердження таких витрат на правову допомогу представник позивача надав суду Договір (угоду) про надання правової допомоги від 23 липня 2010 року та розрахунок вартості наданих послуг.

Разом з тим, суду не надано будь-яких належних доказів (квитанцій, ордерів тощо) на підтвердження того, що такі витрати на оплату правової допомоги були понесені позивачем.

З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідачів слід стягнути понесені ним судові витрати в розмірі 51 гривні судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також на користь держави з відповідача ОСОБА_2 08 гривень 50 копійок за вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, які не були оплачені судовим збором при зверненні до суду.

Керуючись статтями 23, 979-984, 988, 990, 991 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 300 гривень на відшкодування моральної шкоди та 60 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»на користь ОСОБА_1 233 гривні 75 копійок на відшкодування майнової шкоди, 51 гривню судового збору та 60 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 08 гривень 50 копійок судового збору.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: