Справа № 2-1848/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"12" квітня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді                                                            Кириченко Н.О.

при секретарях                                              Приймак Т.О., Осколок А.В., Вотькало О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про  стягнення грошових коштів, зустрічним позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про  визнання недійсними розписок позики, суд

                                                                        В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про  стягнення грошових коштів, в свою чергу відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом  про визнання недійсними   розписок  позик.

          В судовому засідання позивач та його представник  свої позовні вимоги підтримали  просили їх задовольнити  та пояснили, що 03.06. 2005 року ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 - позику в розмірі 166 000  доларів США, яку зобов'язався повертати не менше ніж по 300 доларів  США в місяць  в гривні по курсу покупки, долару в банку „Приват" на момент розрахунку, про що ним було складено розписку . В розпизці  також зазначено, що у випадку, якщо відповідач не перераховує щомісячну суму, позивач мае звернутися до суду за місцем проживания відповідача на стягнення  всієї суми заборгованості.

Однак, відповідач жодного разу не здійснив сплату позивачу сум щомісячного платежу. Таким чином, позивач мае право вимагати від  відповідача сплати всієї суми боргу, тобто 166 000 доларів США, що станом на сьогоднішній  день за курсом покупки долару в банку „Приват" (7, 93 грн за 1 долар США) становить 1 316 380  гривень.

03.06.2005 р. відповідач також взяв у позивача позику в розмірі 17 553 доларів США, про що ним було складено розписку, на тих самих умовах, що  і в  попередній  розписці. Так само,  відповідач взагалі не почав здійснювати розрахунок по даній позиці. Таким чином, позивач мае право вимагати повернення всієї суми боргу, що станом на сьогоднішній день за курсом покупки долару в бунку „Приват" (7, 93 грн за 1 долар США) становить 139 195  гривень 29 коп.

27.02.2007 року  відповідач взяв у позивача позику в розмірі 2500 доларів США, яку зобов'язався повернута не пізніше 31 грудня 2009 року . Зазначені кошти відповідачем  в строк повернуті не були. Станом на сьогоднішній  день за курсом покупки долару в бунку „Приват" (7, 93 грн за 1 долар США) це становить 19 825  гривень.

20.05.2007 року відповідач взяв у позивача позику в розмірі  17 700 доларів США, про що ним було складено розписку, на тих самих умовах, що маються  в попередніх  розписках . Так само,  відповідач не почав здійснювати розрахунок по даній позиці. Таким чином, позивач мае право вимагати повернення всіеєї суми боргу, що станом на сьогоднішній день за курсом покупки долару в бунку „Приват" (7, 93 грн за 1 долар США) становить 140 361  гривні.

10.09.2007 року  відповідачем було складено розписку , якою він підтвердив свої боргові зобов'язання перед позивачем по двум позикам: по позиці від 14 вересня 2004 року на суму 107 689 доларів США та позиці від 27.02.2007 року на суму 90 000 гривень. Так, розпискою від 10 вересня 2007 року відповідач засвідчив, що йому повернуто оригінали розписок від 14 вересня 2004 року та 27.02.2007 року, а також те, що станом на 10.09.2007 року його борг по цим двом зобов'язанням перед позивачем складае 107 700 доларів США. Зазначені кошти відповідач зобов'язався повертати першого числа кожного місяця рівними частинами по 500 доларів США починаючи з 01.09.2010 року. У випадку затримки здійснення такого щомісячного платежу  більш ніж на 10 календарних днів, позивач мае право вимагати одночасного повернення  всієї суми боргу.

Так, станом на сьогоднішній день, відповідач так і не здійснив перерахунок щомісячного платежу позивачу, тобто затримка його здійснення складае більш ніж 10 календарних днів. що е подставою для стягнення всієї суми боргу, що станом на день підписання даної позовної заяви за офіційним курсом НБУ (7, 91 грн за 1 долар США) складае 851 907  гривень.

Разом борг  відповідача перед  позивачем за борговими зобов'язаннями складае 2 467 668 грн. 29 коп.

Зустрічний позов не визнали, просили відмовити в його забдоволенні, вважаючи його таким ,що заявлено навмисно, для ухилення від  виконання зобов»язання.

Зазначили, що ОСОБА_2, жодного разу не звертався до будь яких правоохоронних органів з прводу будь якого тиску на нього з боку  позивача чий його друзів та знайомих.  Розписки  власноручно підписані відповідачем про що той визнав особисто в судовому засіданні. В розписках віповідач  зазначав, що кошти бере для особистих потреб, а тому посилання відповідача на те.,що кошти  зазначені в розписках є коштами нестачу яких було виявлено в наслідок аудитів фірми, є безпідставними.

Відповідач та його представник в судовому засіданні  первинних позовних вимог не визнали, просили відмовити у їх задоволенні , свої позовні вимоги підтримали  та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні пояснили, що надані суду  копії розписок носять безгрошовий характер, т.я. насправді позики не давались і не отримувались, а писались вони за виготовленими текстами ОСОБА_1 і підписувались відповідачем  проти своеї волі  в насладок застосування на нього з  боку  ОСОБА_1 та його друзів ОСОБА_3, мешканця м.Киева; ОСОБА_4, мешканя Латвії та інших невідомих  йому осіб психологічного тиску, Під впливом тяжких обставин, в яких він опинився, в забезпечення, ніби-то, понесених ОСОБА_1 збитків як інвестора та співзасновника (з 20% статутного фонду) компанії «Мегафіш», директором якої  відповідач перебував на той час.

В підтвердження вище сказаного  зазначив, що суду надано копії отриманих від ОСОБА_1 по електронній  пошті листів які були   відправлені ОСОБА_1  на його ім»я: 08.05.2005 р. з файлами «аудит 2000», «аудит 2001», «аудит 2002», «аудит 2003», «аудит 2004», «аудит 2000-2004»; 01.06.2005р. з файлами «ОСОБА_2 22.1999», «ОСОБА_2 2004  особисте », «аудит 2000-2004 мой», «ОСОБА_2 2004 збиток»; 02.06.2005 р.з файлами «претензия 04-05.2004», «расписка ОСОБА_2 2004 особисте», «расписка ОСОБА_2 2004 збиток», «аудит 2000-2004 мой».

3 листів вбачаеться про проведения ОСОБА_1 аудиторських перевірок компанії «Мегафиш», керівником якої був на той час відповідач, за 2001р., 2002, 2003, 2004 р. і за 1999-2004 р. та зроблених ним висновків щодо, ніби-то, привласнення відповідачем його коштів як інвестора та засновника та понесенних ним, в зв»язку з цим, збитків на суму 1 009 092 доларів США.

Вказані дій та висновки суперечать рішенням щорічних зборів засновників компанії по результатах діяльності за даний період та розподілу девідентів по результатах роботи.

Звертали увагу на те, що «позикодавцем» і «позичальииком»ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали після 09.04.2005 р.  проведених позивачем аудиторських перевірок , щодо розписки від  10.09.2007 року за якою згідно розписок по двум позикам від 14.09.2004р. та від 27.02.2007р. його борг складае 107 689 доларів США і рівняеться, ніби-то, привласненій  сумі в 2001р.

Безпідставно, без слідства та суду, ОСОБА_1 разом зі своїми друзями ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншими звинуватили його в привласненні  інвестованих  грошей, вимагали їх повернення, погрожували фізичною розправою з ним  та членами  його сім»ї, заявляли про позбавлення  його з сім»ею житла, чим завдавали значних душевних страждань.

Після спричинення дружині відповідача 07.11.2006р. середньої тяжкості тілесних ушкоджень і неспроможності правоохоронних органів розкрити злочин , він переживав за її здоровя та долю дітей і був поставлений в безвихідне становище, яке і вимусило його підписувати розписки, які йому надавались , а  кількість яких  вин  не може назвати і до тепер. Була реальна загроза того, що в разі не підписання ним боргових розписок буде спричинена шкода його інтересам та інтересам його близьких. Враховуючи це ,та боючись за наслідки, він вимушений був піти на вкрай невипдні для нього  і сім»ї  умови.

На вимогу ОСОБА_1,він передав йому свої 80% статутного фонду компанії «Мегафіш», де той став одноосібним власником  та свою долю в розмірі 70% статутного фонду в деревопереробного заводу ТОВ «КМК».

Всі інші  розписки, на які посилаеться ОСОБА_1 як на докази, мають те ж саме походження і підготовлені  ним та передані йому електронною поштою.

Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_6  пояснив, що відповідач по справі є його зятем, з позивечем він не знайомий.  07.11.2006 року йому зателефонувала його дочка та повідомила , що її побили, він особисто з цього приводу звертвіся до міліції однак миліція не знайшла кривдника. Через деякий час  був дзвінок онуці на мобільний телефон з погрозою про те, що якщо батьки не віддадуть борги, то всі будуть наказані. Зі слів зятя та дочки  знає , що і батькам зятя телефонували  та погрожували, хто це робив невідомо. Зять розповів згодом, що ОСОБА_1 вимагає повернення боргів і погрожує йому. Через деякий час зять повідомив, що всі питання з ОСОБА_1 вирішив.  В правоохоронні органи з пириводу погроз  не звертався.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив , що особисто знайомий  з відповідачем і  позивачем по справі.  Розписок не бачив, однак знає про їх існування зі слів ОСОБА_2. Про погрози на адресу ОСОБА_2 йому нічого не відомо, а про погрози дитині та  завдання тілесних ушкоджень дружині ОСОБА_2 йому відомо зі слів ОСОБА_2, однак ці погрози пов»язати з ОСОБА_1 не може.

Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_8 пояснив, що знає про боргові розписки зі слів ОСОБА_2, який говорив йому, що не брав кошти і ці борги віртуальні. Про погрози з боку ОСОБА_1 ОСОБА_2 та його сім»ї йому не відомо. Також повідомив, що йому не відомо щоб якісь незнайомці з»являлися в офіс  до ОСОБА_2 та вимагали повергення боргів .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9  пояснив,  що особисто не був присутній під час написання розписок та отримання коштів, про розписки та віртуальні борги знає зі слів ОСОБА_2, який розповідоав, що ОСОБА_1 зробив аудит компанії в наслідок чого зробив висновок, що ОСОБА_2 розтратив його кошти, а тому останній був вимушений написати розписки.  Свідок  радив ОСОБА_2 не писати розписок,  а звернутися в міліцію, однак чому той не скористався його порадою  йому не відомо. ОСОБА_2 говорив,  йому, що  здогадується, що побиття його дружини відбулося не  без участі ОСОБА_1.

Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_3 пояснив суду, що особисто знає і ОСОБА_2 і ОСОБА_1  особисто був присутнім під час написання розписок, підтверджує, що ОСОБА_2 отримував від ОСОБА_1 кошти для особистих потреб, однак куди він їх потім витрачав  йому не відомо.  Деякі розписки переписувалися ОСОБА_2 для того , щоб  продовжити строки повернення старих боргів. ОСОБА_2 весь час позичав кошти у ОСОБА_1 різними сумами, а було і таке що позичав і у нього особисто. Про погрози з боку ОСОБА_1  в адресу ОСОБА_2 та його сім»ї  нічого не може сказати. На час написання розписок ніякого тиску на ОСОБА_2 не відбувалося, він просто хотів отримати кошти, а на даний час не хоче їх повертати. Борги  ОСОБА_2  не мають нічого спільного з сумісною підприємницькою діяльністю  ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Також свідок зазначив, що   ОСОБА_2 погрожував йому як свідку надсилаючи СМС.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, допитавши свідків,  дослідивши надані суду докази які містяться в матеріалах справи, судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини:

          03 червня 2005 року ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 - позику в розмірі 166 000  доларів США, яку зобов'язався повертати не менше ніж по 300 доларів в місяць  в гривні по курсу покупки  , долару в банку „Приват" на момент розрахунку, про що ним було складено розписку .

На даний час вказана сума еквівалентна  за курсом покупки долару в банку „Приват" (7, 93 грн за 1 долар США) - 1 316 380  гривень.  Зазначені кошти  відповідачем в строк повернуті не були.

03 червня 2005 р. ОСОБА_2 також взяв у ОСОБА_1 позику в розмірі 17 553 доларів США, про що ним було складено розписку , на тих самих умовах, що і в  попередній  розписці,  що  в еквіваленті становить 139 195  гривень 29 коп. Зазначені кошти відповідачем в строк повернуті не були.

27 лютого 2007 року  відповідач ОСОБА_2  взяв у ОСОБА_1 позику в розмірі 2500 доларів США . що становить 19 825  гривень, яку зобов'язався повернута не пізніше 31 грудня 2009 року . Зазначені кошти відповідачем  в строк повернуті не були.  .

20 травня 2007 року ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 позику в розмірі  17 700 доларів США  що становить 140 361  гривні, про що ним було складено розписку, на тих самих умовах, що маються  в попередніх  розписках . Так само,  відповідач не  здійснив розрахунок по даній позиці.

10 вересня 2007 року ОСОБА_2 було складено розписку , якою він підтвердив свої боргові зобов'язання перед ОСОБА_1 по двум позикам: по позиці від 14 вересня 2004 року на суму 107 689 доларів США та позиці від 27.02.2007 року на суму 90 000 гривень. Так, розпискою від 10 вересня 2007 року відповідач засвідчив, що йому повернуті оригінали розписок від 14 вересня 2004 року та 27.02.2007 року, а також те, що станом на 10 вересня 2007 року його борг по цим двом зобов'язанням перед ОСОБА_1 складае 107 700 доларів США. що  складае 851 907  гривень. Зазначені кошти відповідач зобов'язався повертати першого числа кожного місяця рівними частинами по 500 доларів США починаючи з 01 вересня 2010 року, однак своє зобов»язання не виконав..

Загальний борг ОСОБА_2перед ОСОБА_10 становить 2 467 668 грн. 29 коп.

Написання розписок та власноручне їх підписання ОСОБА_2 не заперечував  в судовому засіданні.

У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передае у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені  родовими ознаками, а позичальник зобов'язуеться повернути позикодавцеві  таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж  якості

Договор позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається  у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного законом мінімуму доходів громадян....

На підтвердження  укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому  позикодавцем  вказаної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлеш договором.

У відповідності до ст. 1051 ЦК  України, позичальник  має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані  ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики  має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того,  що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір  був укладений  під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини

У відповідності  до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких  умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 611 ЦК Украни у разі порушення зобов'язання настають правові насладки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 231 ЦК України, правочин. вчинений  особою проти її  справжньої  волі  в наслідок застосування  до неї фізичного чи  психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним..

У відповідності до ст. 233 ЦК України,  правочин , вчинений особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних для себе умовах, може бути визнаний судом недійсним, незалежно від того, хто був  ініціатором такого провочину.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні відповідачем по первинному позову ОСОБА_2 не доведено факту , а ні вчинення  ним правочинів під впливом насильства., оскільки як встановлено в судовому засіданні, доказів застосування насильства  як фізичного так і психічного ним не надано, а  жоден з заявлених  ним свідків, що були допитані в судовому засіданні не змогли підтвердити факту вчинення насильства щодо ОСОБА_2 та його сім’ї, До правоохоронних органів  відповідач з відповідними заявами не звертався..  Пояснення свідків щодо того, що їм відомо про погрози на адресу ОСОБА_2 та  його сім’ї  від самого ОСОБА_2 не можуть бути покладені в основу рішення суду оскільки не є належними доказами.  Крім того, заявляючи свої вимоги про визнання  недійсними розписок позики  з двох різних та протилежних  підстав,  ст. 231 та 233 ЦК України, також відповідачем ОСОБА_2 не доведено в судовому засіданні , що він перебував  під впливом  тяжкої для нього  обставини на момент  написання  жодної з розписок.    Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що розписки були ним написані  в наслідок спільної підприємницької діяльності з позивачем ОСОБА_1  та за наслідками проведених останнім аудитів, також не можуть бути покладені в основу рішення суду, оскільки не підтверджені належними доказами, а надані відповідачем  роздруківки з електронної пошти не можуть вважатися належними доказами . Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що ним було передано в рахунок  боргу 80 %  в статутному фонді  компанії „ Мегафіш” та 70 %  в статутному фонді   ТОВ «КМК»   на користь позивача ОСОБА_1, також не можуть бути покладені в основу рішення суду оскільки суду не надано жодного доказу  який би міг підтвердити цю обставину.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, а в задоволенні зустрічним позовних вимог ОСОБА_2 необхідно відмовити. Крім того  з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню і понесені ним судові витрати.

Керуючись ст. 10, 11,14, 15, 30,  57,62, 63, 64, 212,213, 214-218 ЦПК України, на підставі ст. 1046, 1047, 1049, 1051, 526, 625, 611, 231. 233 ЦК України, суд

                                                В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про  стягнення грошових коштів –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1   в рахунок відшкодування  боргу  від 03 червня 2005 року  - 1 316 380  гривень.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1   в рахунок відшкодування  боргу від   03 червня 2005рору -  139 195  гривень 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1   в рахунок відшкодування  боргу від   27 лютого 2007 року  - 19 825  гривень.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1   в рахунок відшкодування  боргу від  20 травня 2007 року  - 140 361  гривні..

Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1   в рахунок відшкодування  боргу від  10 вересня 2007 року –851 907 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1   в рахунок відшкодування судових витрат  - 1820 гривень.

А всього стягнути з  ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1  -  2 469 488 гривень. 29 копійок.

В задоволенні зустрічних позовних вимог  ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про  визнання недійсними розписок позики –відмовити.

Рішення може бути о оскаржено протягом 10 днів  з дня його проголошення.

Суддя