Справа № 2-1895/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем   України

"29" березня 2011 р.   Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого

судді                                              Ящук Т.І.

при секретарі                               Жиленко Ю.Г.   

з участю позивача                        ОСОБА_1

відповідачки                                 ОСОБА_2

представника третьої особи        ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи –Публічне акціонерне товариство  Акціонерний комерційний банк «Київ», Головне управління юстиції в м. Києві –про витребування грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про витребування грошових коштів та відшкодування  моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати сторін - ОСОБА_5 Після її смерті відкрилася спадщина на  майно : автомобіль ВАЗ-21063 , квартиру АДРЕСА_1, депозитний вклад на загальну суму 52205 грн. 82 коп.

          У встановлений законом строк позивач та відповідачка , як діти померлої, звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини. При вчиненні відповідних нотаріальних дій державний нотаріус направила лист  з приводу відкриття спадщини  до АКБ «Київ».  

          30.01.2010 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину –1/2 частку  депозитного вкладу ОСОБА_5 в АКБ «Київ», а саме  -  26102 грн. 91 коп.

          Однак АКБ «Київ»було відмовлено позивачу у видачі грошових коштів, оскільки відповідачка, в порушення закону, на підставі довіреності вже померлої людини отримала всю належну за спадщиною суму вкладу –52205 грн. 82 коп.

          На даний період часу відповідачка відмовляється  повертати позивачу кошти, що належать йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, та в силу ст. 390 ЦК України є недобросовісним  володільцем зазначених коштів.           Тому  позивач просив стягнути з відповідачки належні йому грошові кошти в розмірі 26102 грн. 91 коп.

          Крім того, незаконними діями відповідачки , її небажанням повернути безпідставно   набуті грошові кошти протягом тривалого часу, та як результат, отримання позивачем фінансових труднощів, йому заподіяно також моральну шкоду, яку  він оцінює в грошовому виразі  –5000 грн. , які  просить стягнути з відповідачки на його користь.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені  позовні вимоги та просив позов задовольнити  у повному обсязі.

          Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що її мати ОСОБА_5 за життя зробила усне розпорядження щодо коштів,   які знаходились на її депозитному рахунку в АКБ «Київ», оскільки бажала, щоб вони були витрачені на оплату навчання сина відповідачки.  Для цього вона надала довіреність їй, ОСОБА_2, з правом розпоряджатися грошовими коштами. До  моменту смерті мати намагалась зняти кошти з  рахунку, однак на той час  в АКБ «Київ»був введений мораторій , і вона не змогла цього зробити.

          Представник третьої особи  АКБ «Київ»-  ОСОБА_3  зазначив, що вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 в частині  стягнення з відповідачки коштів, зазначених у свідоцтві про право на спадщину.  Видача всієї суми коштів, що знаходилась на рахунку покійної , відбулась на підставі довіреності, яку  пред’явила ОСОБА_2  При цьому працівники банку не зобов’язані перевіряти дію довіреності, якщо вона оформлена належним чином. Працівникам банку, які здійснювали видачу коштів, не було відомо про відкриття спадщини.

          Представник третьої особи –Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи.

          Вислухавши сторони, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

          ІНФОРМАЦІЯ_3  померла ОСОБА_5 у віці 70 років , про що Відділом РАЦС Дарницького РУЮ у м. Києві видано свідоцтво про смерть, актовий запис № 175 від ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 9).

          З копії матеріалів спадкової справи № 663/09 , відкритої Шістнадцятою Київською державною нотаріальною конторою , вбачається наступне.

          24.07.2009 року до нотаріальної контори звернувся позивач ОСОБА_1, син померлої ,  з заявою про прийняття спадщини, в якій повідомив, що  спадкове майно складається з :   квартири АДРЕСА_2 ; грошових вкладів, що зберігаються в ПАТ  АКБ «Київ»з відповідними процентами та грошовою компенсацією ;  автомобіля марки ВАЗ -2107 ( а.с. 44).

          На запит державного нотаріуса  директором Харківської філії в м. Києві  АКБ «Київ»було надано відповідь, яка надійшла до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори 01.08.2009 року, що у вказаній філії АКБ «Київ»на ім’я  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка мешкала за адресою АДРЕСА_3 ( померла ІНФОРМАЦІЯ_3), відкрито депозитний рахунок в національній валюті, на якому станом на 27.07.2009 року обліковується 52205 грн. 82 коп.  Інших рахунків, акцій чи цінних паперів, заповідального розпорядження на  її ім’я не обліковується (а.с. 52).

          18.08.2009 року  до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулася дочка померлої -  ОСОБА_2 , яка також серед спадкового майна зазначила грошовий вклад, що зберігається в ПАТ АКБ «Київ» ( а.с. 53)

          Згідно з витягом  про реєстрацію в Спадковому реєстрі , наданим Шістнадцятою Київською державною нотаріальною конторою, 30.01.2010 року  ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом  : кожному на 1/2 частину грошового вкладу ОСОБА_5 , тобто по 1/2 від  52205 грн. 82 коп., що становить 26102 грн. 91 коп.

          Вказане також підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом  від 30.01.2010 року , виданим ОСОБА_1, зареєстрованим в реєстрі за № 5-150 ( а.с. 10).

          Як вбачається з копії договору № 952 , наданої представником АКБ «Київ»,  11.04.2008 року між АКБ «Київ» та ОСОБА_5 було укладено договір про банківський вклад ( депозит) , згідно з яким вкладник внесла на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 50 000 грн. на строк до 15.04.2009 року ( а.с. 27) .

          28.02.2009 року ОСОБА_5  надала довіреність ОСОБА_2, строком дії на три роки , що була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , на право користування  та розпорядження депозитним рахунком, відкритим згідно з договором № 952 від 11.04.2008 року в Харківській філії АКБ «Київ», з правом зняття грошових коштів  з цього рахунку  в будь-якій сумі ( а.с. 32).

          Як вбачається з заяви на видачу готівки № 174-6 від  24.09.2009 року, виписки по особовому рахунку , відкритому на ім’я ОСОБА_5 по депозитному договору № 952 від 11.04.2008 року, ОСОБА_2  на підставі вищевказаної довіреності  24.09.2009 року отримала  в АКБ «Київ»грошові кошти  на загальну суму 52449 грн. 35 коп. ( а.с. 33-35)

          Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 248 ЦК України  представництво за  довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.

          Частиною 5 ст. 1269 ЦК України встановлено , що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

          Отже, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2,  достовірно знаючи про включення суми коштів за депозитним договором № 952 від 11.08.2008 року у розмірі 52205 грн. 82 коп.  до спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , про право позивача як спадкоємця на 1/2 частину   даних коштів, діючи недобросовісно та з порушенням вимог  закону, на підставі  недійсної довіреності,  отримала готівкою  в АКБ «Київ» грошові кошти у розмірі 52449 грн. 35 коп. , з яких  26102 грн. 91 коп. належать позивачу на праві спадкування за законом.

          Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          Відповідно до ст. 400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов’язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності . У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов’язку заінтересована особа має право пред’явити позов про витребування майна.

          Оскільки судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2  незаконно, без відповідної правової підстави отримала в АКБ «Київ»кошти , що належать ОСОБА_1, в розмірі 26102 грн. 91 коп. , то зазначена сума коштів підлягає стягненню з відповідачки ,  а порушене право позивача -  судовому захисту.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Посилання відповідачки на те, що ОСОБА_5 висловила усне  розпорядження щодо передачі всієї суми коштів сину відповідачки, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 1228 ЦК України вкладник  має право розпорядитися правом на вклад у банку ( фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне  розпорядження банку ( фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Оскільки заповіт чи  відповідне розпорядження банку  ОСОБА_5 в установленому законом порядку не складала,  то  право на вклад ввійшло до складу спадщини в порядку спадкування за законом.

З огляду на викладене, покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8  щодо намірів ОСОБА_5 розпорядитися  вказаними грошовими коштами, є неналежними доказами та не приймаються судом до уваги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач посилався на те, що внаслідок дій відповідачки він опинився у важкому фінансовому становищі.   Однак,  в судовому засіданні позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту  заподіяння йому моральних страждань  , наявності причинного зв’язку між його важким фінансовим становищем та  діями  відповідачки.  Тому суд приходить до висновку, що  обставини, на які посилався позивач, як на підставу для відшкодування моральної шкоди, не знайшли підтвердження в судовому засіданні , тому в задоволенні вказаної частини позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України , з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі  сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог ( 261 грн. 02 коп. ) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  ( 120 грн.)

На підставі викладеного , ст. 15, 16, 22, 23, 224, 237, 238, 248, 387, 390, 399, 400, 1228, 1269 Цивільного кодексу України , керуючись ст. 10,11, 57, 60, 61 , 88, 209, 212 - 215, 218  ЦПК України , суд ,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2,   на користь ОСОБА_1  грошові кошти у розмірі 26102 (двадцять шість тисяч сто дві) грн. 91 коп.,  судові витрати в розмірі  381 грн. 02 коп., а всього стягнути  26483 ( двадцять шість тисяч  чотириста вісімдесят три) грн. 93 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_1 –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва   шляхом  подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення , а в разі оскарження рішення особою, що не була присутня при його проголошенні –протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано .  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :    підпис