ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/170/22 Справа № 697/1605/21 Категорія: ст.331 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого судді                 ОСОБА_2

суддів                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засіданняОСОБА_5

прокурораОСОБА_6 (в режимі відео конференції)

захисника                                        ОСОБА_7

обвинуваченого                              ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 21 січня 2022 року, якою клопотання прокурора задоволено.

Продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, до 24 год. 00 хв. 21 березня 2022 року,

в с т а н о в и л а :

В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області  перебувають матеріали кримінального провадження №12021250340000161 від 11.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст.15 п.12 ч.2 ст.115 КК України.

18.01.2022 року прокурор надіслав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 . В обґрунтування якого зазначив, що ухвалою Канівського міськрайонного суду від 14.05.2021 відносно ОСОБА_8 було обрано зазначений запобіжний захід, який неодноразово продовжувався та термін дії якого закінчується. Підстави для скасування чи зміни запобіжного заходу, який обирався, на даний час відсутні. Вважає, що ОСОБА_8 усвідомлюючи значення своїх протиправних дій та їх наслідки, вчинив умисний тяжкий злочин та замах на особливо тяжкий злочин, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 4 до 6 років, та на строк від 10 до 15 років позбавлення волі. Перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих і свідка у даному кримінальному провадженні, переховуватись від суду.

Крім того, 18.01.2022 прокурор  також подав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_9 з підстав обґрунтованої підозри та ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 21 січня 2022 року вказане клопотання  прокурора задоволено. Продовжено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, до 24.00год. 21.03.2022 року; продовжено обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, до 24.00год. 21.03.2022 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу судді ОСОБА_1 від 21.01.2022 року, який входить до створеного складу суду присяжних Городищенського районного суду Черкаської області у складі головуючого суду присяжних судді ОСОБА_10 , судді ОСОБА_1 , присяжних ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 щодо підзахисного ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.15 п.12 ч.2 ст.115 КК України, якою було продовжено тримання його під вартою строком на два місяці, до 24.00год. 21.03.2022 року, як незаконну.

Вказує, що оскаржувана ухвала  постановлена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та Конституції України.

Так, зазначив захисник, стороною звинувачення фактично не подано до суду жодних доказів, добутих в ході досудового слідства, які б свідчили про те, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.15 п.12 ч.2 ст.115 КК України, а твердження суду про тяжкість вчинених злочинів не є достатньою підставою для продовження відносно підозрюваного ОСОБА_8 найбільш тяжкого запобіжного заходу у вигляді продовження тримання його під вартою, так як воно не ґрунтується на наданих стороною звинувачення доказах.

Крім того, вказує захисник, заявлене прокурором клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваних ОСОБА_8 розглянуто судом з порушенням порядку, передбаченого вищевказаними нормами КПК України, що призвело до розгляду заявленого клопотання неправомочним складом суду, так як на момент ухвалення оскаржуваного рішення, рішення в нарадчій кімнаті приймалося суддею ОСОБА_1 , який входить до створеного суду присяжних, а не головуючим суду присяжних суддею ОСОБА_10 , як це передбачено ч.3 ст. 331 КПК України.

Крім того, установлений судом строк продовження тримання під вартою, як установлено ч.1 ст. 197 КПК України, не може перевищувати шістдесяти днів, але як вбачається із оскаржуваної ухвали, визначений строк продовження тримання під вартою становить шістдесят один день, а саме з 21.01.2022 року по 24 год. 00 хв. 21.03.2022 року, що протирічить вказаній нормі закону.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 щодо задоволення апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника  та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що ухвала Городищенського районного суду Черкаської області від 21 січня 2022 року оскаржена адвокатом ОСОБА_7 лише в інтересах ОСОБА_8 , тому суд апеляційної інстанції переглядає її лише в частині продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .

Судом першої інстанції у судовому засіданні під час розгляду матеріалів кримінального провадження № 12021250340000161 від 11.05.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 п.12 ч.2 ст.115 та ч.2 ст.186 КК України, відносно ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 24год. 00хв. 21.03.2022 року.

Рішенням Конституційного суду України від 13 червня 2019 року визнано неконституційним закріплене у статтею 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена судом першої інстанції на стадії судового розгляду, до ухвалення судового рішення по суті, підлягає перегляду в апеляційному порядку.

Разом з тим, на даний час, нормативне регулювання положень кримінального процесуального закону ще не здійснено і порядку розгляду таких скарг не передбачено.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо строків та порядку розгляду цих справ, керуватись загальними засадами кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Для забезпечення своєчасної та оперативної перевірки законності та обґрунтованості тримання ОСОБА_8 під вартою, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне провести апеляційний розгляд даного провадження у порядку, передбаченому для оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів встановлено, що зазначені вимоги закону місцевим судом дотримані в повному обсязі.

Виходячи з виділених матеріалів кримінального провадження, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що ризики, наведені прокурором, є дійсними та триваючими, на даний час не зменшились та виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо  ОСОБА_8 на більш м`який.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України та замаху на особливо тяжкий злочин, що відповідно до санкції ч.3 ст. 15 п.12 ч.2 ст.115 КК України за які передбачені значні строки покарання.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та є достатні підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі, може ухилятись від суду з метою уникнення покарання.

Також судом вірно враховано, що ОСОБА_8 одружений, але з дружиною не проживає, у с.Бобриця Черкаського району проживав тимчасово в гуртожитку, з метою працевлаштування, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_8 не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та стабільного джерела доходу.

Крім того, як в судовому засіданні судом першої інстанції так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_8 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Враховуючи наведене, є безпідставними доводи апелянта про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Стосовно доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_8 – ОСОБА_7 щодо розгляду клопотання прокурора неправомочним складом суду, то такі не заслуговують на увагу, оскільки клопотання розглянуто відповідно до вимог п.20-5 Перехідних положень КПК України та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу.

Таким чином, апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, та задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 .

Керуючись ст. 183, 199, 331, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 21 січня 2022 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, до 24год. 00хв. 21.03.2022 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді