Головуючий у 1 інстанції - Ариничева С.А
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2011 року справа №2а-477/11/0517
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Єнакієве на постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 03 лютого 2011 р. у справі № 2а-477/11/0517 (головуючий І інстанції Ариничева С.А) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Єнакієве про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії,-
В С Т А Н О В И ЛА:
ОСОБА_2 22 грудня 2010 року звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Єнакієве Донецької області, в якому просив визнати дій відповідача щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії, як інваліду війни 3 групи позивачу в розмірах менших ніж встановленого законодавством з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року незаконними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу інваліду війни 2 групи щомісячного підвищення пенсії інваліду війни в період з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року в розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за відповідні роки та з урахуванням проведених витрат.
Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 03 лютого 2011 р. у справі № 2а-477/11/0517 вказаний позов задоволений в повному обсязі: визнано незаконними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії, як інваліду війни, за період з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії інваліду війни ОСОБА_2 за період з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року в розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлених у відповідні періоди, з урахуванням проведених виплат.
Відповідач не погодився з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в зв’язку з порушенням норм матеріального права, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч. ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи по захворюванню, пов’язаному з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку .у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено посвідченням та перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію по 3 групі інвалідності відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Спірним у справі є питання правомірності дій відповідача щодо відмови у перерахунку виплаченого позивачеві підвищення до пенсії у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 01.01.2000 року до 31.12.2005 року.
Тобто, позовні вимоги стосуються періоду з 01.01.2000 року до 31.12.2005 року.
Позивач звернувся з позовом до суду 22 грудня 2010 року.
Згідно абз.1 частини другої статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячно пенсії. Звернення позивача до відповідача із заявою в порядку Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» з проханням сплатити певну суму грошей за минулий час (виконати вимоги закону тощо) не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.
Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом позивач не звертався.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, тому вимоги позивача підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.
Доводи позивача щодо не пропущений строк для звернення до адміністративного суду у адміністративному позові з посиланням на статтю 87 Закону України «По пенсійне забезпечення», не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Положення статті 87 Закону України від 05.11.1991 N 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до спірних правовідносин взагалі не повинні застосовуватися, в зв’язку з тим, що з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п.16 розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. (Пункт розділу XV доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005).
Відповідно до статті 46 Закону № 1058-ІV виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує. Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цій справі, нарахування спірних сум відповідачем не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону № 1058-ІV відсутні.
Помилковим є і твердження щодо відсутності будь-яких строків на звернення до суду із цим позовом про перерахунок пенсії, оскільки сам перерахунок є похідним від визнання дій та бездіяльності неправомірними, а для їх оскарження статтею 99 КАС України встановлений певний строк. Така правова позиція міститься і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2010 року в справі № К-47491/09.
Пояснення позивача стосовно того, що він звернувся з заявою про перерахунок пенсії до відповідача жовтні 2010 року і отримав відмову 22.11.2010 року /А.С.3-4/ і з цього часу нього починається перебіг строку звернення до суду, судова колегія не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до приписів ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»перерахунок призначеної пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому4 пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма документами подано ним після 15 числа. А як свідчать позовні вимоги, позивач просив зробити перерахунок з 2000 по 2005 рік, а звернувся тільки в 2010 році.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що через порушення норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції невірно вирішив справу, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.4, ст.205 ч.1 п.3, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Єнакієве на постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 03 лютого 2011 р. у справі № 2а-477/11/0517-задовольнити частково.
Постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 03 лютого 2011 р. у справі № 2а-477/11/0517 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Єнакієве про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії, як інваліду війни скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Єнакієве про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії, як інваліду війни, відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.
Головуючий суддя І.А.Васильєва
Судді В.Г.Яманко
Е.Г.Казначеєв