Єдиний унікальний номер 2/0550/27/2012

Номер провадження 22-ц/804/322/22        

Номер провадження 22-ц/804/322/22              

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022  року                                              Донецький апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.,

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Укрсиббанк» - адвоката Агабалаєвої Я. В. на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2021 року (постановлену під головуванням судді Корнєєвої В.В. в місті Добропіллі Донецької області) у цивільній справі №2/0550/27/2012 за заявою Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про видачу дублікатів двох виконавчих листів, боржник – ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харцизький міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Нікольський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року АТ «Укрсиббанк» звернулося до суду із вказаною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення Харцизького міського суду Донецької області від 06.07.2012 року у цивільній справі №2/0550/27/2012 за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було видано 2 виконавчих листи, а саме: виконавчий лист від 25.10.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором №11297537000 від 12.02.2008 року у загальному розмірі 14360,42 доларів США; виконавчий лист від 25.10.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» в рахунок повернення понесених судових витрат, а саме - ІТЗ в розмірі 120 грн та судового збору в розмірі 1137,23 грн., а разом 1257,23 грн. Строк пред`явлення вказаних листів до виконання - до 19.09.2013 року.

Зазначені виконавчі листи були пред`явлені до примусового виконання 07.08.2013 році до ВДВС Харцизького МУЮ, на підставі чого було відкрито виконавчі провадження №39342564 та №39342349.

У зв`язку з проведенням антитерористичної операції на територіях Донецької та Луганської областей стягувач протягом значного часу не володів інформацією про місцезнаходження органу, який має здійснювати примусове виконання судового рішення.

З автоматизованої системи виконавчих проваджень стягувач дізнався, що виконавчі листи, видані на виконання вищевказаного рішення суду,09.03.2017 року  було повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»

Посилаючись на те, що на сьогоднішній день не закінчена дія законної заборони, яка виключає примусове виконання судового рішення, а саме не закінчена обставина щодо здійснення комплексу військових і спеціальних організаційно-правових заходів українських силових структур, спрямованого на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань у війні на сході України, то строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, просив видати дублікат виконавчого листа №2/0550/27/2012 від 25.10.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11297537000 від 12.02.2008 року у загальному розмірі 14360,42 доларів

США; видати дублікат виконавчого листа №2/0550/27/2012 від 25.10.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» в рахунок повернення понесених судових витрат, а саме - ІТЗ в розмірі 120 грн. та судового збору в розмірі 1137,23 грн., а разом 1257,23 грн.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду від 04 листопада 2021 року провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі представник АТ «Укрсиббанк» просить скасувати ухвалу  суду першої інстанції, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування посилається на те, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушення норм процесуального права.

Посилаючись на практику Верховного Суду зазначає, що суд мав перевірити на підставі чого банк просив задовольнити його вимоги.

Підстави заяви, поданої у січні 2021 року та поданої у вересні не є ідентичними, оскільки банк обґрунтовує своє прохання про видачу двох виконавчих листів у цих двох заявах різними підставами.

В заяві, поданій в вересні 2021 року банк навів нові обставини втрати виконавчих листів та нові обставини щодо переривання строку для їх пред`явлення, а також додатково визначив трьох зацікавлених осіб, які не залучались до розгляду заяви банку, поданої у січні 2021 року.

Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи не надійшли.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення повісток. Від представника Нікольського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)  надійшла заява про слухання справи у його відсутність (а.с. 196-203).

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для  такого закриття у зв`язку з тим, що ухвалою Добропільського міськрайонного суду  від 26 січня 2021 року питання щодо видачі дублікату виконавчих листів вже вирішувалося.

Проте, такий висновок  не відповідає встановленим обставинам та є передчасним. 

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У той же час повторне звернення до суду з тотожними вимогами суперечить принципу правової визначеності та є неможливим.

Пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення змісту пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Такі висновки висловлені Верховним Судом  в постановах від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21.

Судом першої  інстанції встановлено, що ухвалою Добропільського міськрайонного суду   від 16.10.2020 року відновлено втрачене судове провадження в частині змісту рішення Харцизького міського суду Донецької області від 06 липня 2012 року у цивільній справі №2/0550/27/2012 за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором №11297537000 від 12.02.2008 року у загальному розмірі – 14 360,42 доларів США, стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» у рахунок повернення понесених судових витрат:120 грн. - ІТЗ та судовій збір – 1137,23 грн., а разом - 1257,23 грн., в іншій частині позову ПАТ «Укрсиббанк» - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок повернення понесених судових витрат на оплату по проведенню по справі судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 2538,00 грн. 

Виконавчі листи на виконання судового рішення були пред`явлені до примусового виконання 07.08.2013 році до ВДВС Харцизького МУЮ, на підставі чого було відкрито виконавчі провадження №39342564 та №39342349.

У зв`язку з проведенням антитерористичної операції на територіях Донецької та Луганської областей стягувач протягом значного часу не володів інформацією про місцезнаходження органу, який має здійснювати примусове виконання судового рішення.

З автоматизованої системи виконавчих проваджень в січні 2021 року стягувач дізнався, що виконавчі листи, видані на виконання вищевказаного рішення суду,09.03.2017 року  були   повернуті стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

В січні 2021 року представник Акціонерного товариства «Укрсиббанк» звертався до Добропільського міськрайонного суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів у вказаній цивільній справі та поновлення строку їх пред`явлення.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду   від 26.01.2021 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 19.05.2021 року, в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення було відмовлено з тих підстав, що не доведено факт втрати оригіналів виконавчих листів та підстави поважності пропуску строку для пред`явлення їх до виконання з 2012 року. 

Цивільне судочинство (цивільний процес) - це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, що визначається системою взаємопов`язаних цивільних процесуальних прав та обов`язків, а також цивільних процесуальних дій, за допомогою яких вони реалізуються їх суб`єктами - судом і учасниками процесу.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Законодавство про цивільне судочинство встановлює єдиний порядок розгляду цивільних справ, об`єднаних за матеріальними ознаками в три види проваджень: позовне; окреме; наказне (частина друга статті 19 ЦПК).

За загальним правилом, розгляд справи закінчується постановленням рішення.

Отже, провадження у вказаній справі закінчилось ухваленням 06 липня 2012 року рішення Харцизьким міським судом Донецької області, яке до цього часу залишається невиконаним.

АТ «Укрсиббанк» звертаючись до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, посилалось на те, що рішення Харцизького міського суду Донецької області від 06.07.2012 року  не виконано у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на територіях Донецької та Луганської областей, а стягувач протягом значного часу не володів інформацією про місцезнаходження органу, який має здійснювати примусове виконання судового рішення.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції ґарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Проте, суд першої інстанції вищевказаних вимог закону не врахував та помилково закрив провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки не звернув уваги на те, що провадження у вказаній справі було закінчено ухваленням рішення 06.07.2012 року Харцизьким міським судом Донецької області, а звернення АТ «Укрсиббанк» із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів  відноситься до процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судового рішення, яке повинно бути розглянуто у передбаченому законом порядку.

На зазначене не звернув уваги суд першої інстанції та дійшов передчасного висновку  про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу,що перешкоджає подальшому провадженню у справі,і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 379 визначено, що підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема,  неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За встановлених обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Виходячи з того, що апеляційна скарга заявника на ухвалу підлягає частковому задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 368, 374, 376, 379, 382, 384 ЦПК України апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Укрсиббанк» - адвоката Агабалаєвої Я. В. задовольнити частково.

Ухвалу Добропільського міськрайонного суду від 04 листопада 2021 року скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: