ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.06.06 р.                                                                               Справа № 10/306                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання –  Черняк Л.А.

за участю представники сторін:

                           від позивача – Бражко  Д.В. - довіреність;

                           від відповідача 1 –  не  з’явився;

                                 від відповідача 2 –  не  з’явився;

                                      

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом    Відкритого  акціонерного  товариства «Укртелеком» в особі центра  електрозв’язку № 6 м.Горлівка,

до  Малого приватного підприємства  «Восток» м.Горлівка,

про  стягнення  заборгованості  з  орендної  плати   у  сумі   6 322,03  грн.  по  договору № 09-150,  заборгованості  з  орендної  плати  у  сумі   1 128,27  грн.  по  договору  № 699-02, -

                    

                                                                       В С Т А Н О В И В :

     До господарського суду звернувся позивач, Відкрите  акціонерне  товариство «Укртелеком» в особі центра  електрозв’язку № 6 м.Горлівка,  з  позовом до  відповідача,  Малого приватного підприємства  «Восток» м.Горлівка, про стягнення  заборгованості  з  орендної  плати  по  договору  оренди  № № 09-150  від 01.04.1998 р.  та  договору  оренди №  699-02  від 01.11.2003 р.  у  сумі  7 450,30  грн.

     В  обгрунтування  позовних  вимог  позивач  посилався  на  договір  оренди  № 09-150  від 01.04.1998 р.  та  додаткові  угоди  до  нього,  договір  оренди № 699-02  від 01.11.2003 р., невиконання  відповідачем   зобов’язань   по  сплаті орендної плати,  розрахунок  заборгованості.

    В  судовому  засіданні  представник  позивача  уточнив  позовні  вимоги, пояснив,  що  заборгованість по  договору  № 09-150 від 01.04.98 р. складає 6 322,03  грн.,  по  договору  № 699-02 – 1 128,27  грн.  

   Крім  того, пояснив,  що  при  встановленні  розміру  орендної плати  у  лютому  2000 р.  у Додатковій  угоді  до   договору  № 09-150  була  допущена помилка, замість  встановленого  коефіцієнту  0,8 %  відповідно  до  Методики повинен був  застосовуватись коефіцієнт 10 %.

    У зв’язку   з  чим  відповідачу за  період з жовтня 2001 р.  по  вересень 2002 р. була донарахована  орендна  плата у сумі 1 283,50  грн. Надав відповідні розрахунки.

            Представник  відповідача  проти  позовних  вимог  заперечував, надав  зустрічний  позов про  визнання  неукладеним  договору б/н  від 01.04.1998 р.  та просив  повернути   безпідставно  отримані  доходи   у   сумі  2 128,27  грн.

   

             Ухвалою  суду  від 26.10.2004 р. зустрічний  позов  на підставі  ст.63 Господарського  процесуального  кодексу України повернуто  без  розгляду.

              У  відзиві на  позов  від 9.11.2004 р.  представник  відповідача  заперечував  проти  наявності  заборгованості  у  1998 р.,  посилаючись  на  умови  додаткової  угоди  до  договору № 09-150, якою  сторони  визначили  розрахунки за оренду  приміщення  шляхом  постачання  товару  або  матеріалів.

             У   2000 р. між сторонами була підписана додаткова  угода  до  договору №  09-150, якою  сторони  встановили  розмір  орендної  плати  у  сумі  195,19 грн., вважає застосування  іншого  коефіцієнту   позивачем до  розміру  орендних  платежів  неправомірним.

             Також  посилається  на  те,  що  додаткова  угода  від 02.01.2003 р. підписана  не уповноваженою   особою, оскільки Гороховський С.Е. був  звільнений  з посади директора 01.06.2002 р. Надав  відповідні  накази № 2 та № 3.

             Крім  того, пояснив,  що   з   2002  р. за  оренду  приміщень   перераховував  кошти у  сумі  9 160,47  грн.,   на  його  думку переплата  складає 2 842,89  грн. Надав  до  суду  розрахунок.

            Ухвалою  суду  від 16.11.2004 р. по справі  для  встановлення  розміру  нарахованих  та  сплачених   платежів  за  двома  договорами  за  різний періоди  дії  договорів  призначено  судово-бухгалтерську експертизу. Провадження  по  справі  зупинялось  на  підставі  ст.79  Господарського  процесуального  кодексу  України.

          Відповідно  до  Повідомлення   Донецького  науково-дослідного  інституту судових експертиз  № 574/5791/23 справу повернуто та повідомлено про неможливість надання висновку експертизи.

           

          В  останні  судові  засідання  представник  відповідача  не  з’являвся,  про  час  і  місце  слухання  справи  належним  чином  повідомлявся,  про  що  свідчать  повідомлення  рекомендованої  кореспонденції   № 327870,  поважної  причини  неявки  до суду  не  сповістив.

          В матеріалах  справи  міститься  лист  Донецького  регіонального  відділення  фонду  державного  майна  України  № 06-1831  від 22.04.1998 р., відповідно  до  якого надавалась  згода  позивачу  на  укладання  одного  зі спірних  договорів  оренди  з  відповідачем.

         Оскільки  в  матеріалах  справи  відсутні  відомості  щодо  статусу  спірного об’єкту,  можливість  його  перебування  у  спірний  період  у  державній  власності,  на підставі  ст.24  Господарського процесуального  кодексу  України  до  участі у  розгляді справи  суд  залучив  Регіональне  відділення  Фонду  державного  майна  України  по  Донецькій  області.

          Представник  Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна  України  по  Донецькій  області  у  судовому  засіданні  пояснив, що станом  на  07.06.2006 р. спірний об’єкт  в  стадії приватизації не знаходився. Договірних  відносин  з  відповідачем  не  мав,  орендні  платежі щодо  спірного  об’єкту   не  отримував.

         Відповідно  до  положень  ст.75  Господарського  процесуального  кодексу України, суд  неодноразово  витребував у  сторін  документи,  які  стосуються  сплати  орендних  платежів  по  двом  договорам.

         Позивач сповістив  суд,  що  вважає  у   справі  достатньо  документів  для  прийняття  рішення  по  суті.  Відповідач  МПП «Восток»  в  судове  засідання  не  з’являвся,   поважної  причини неявки  до  суду  не  сповістив,  справу  розглянуто  за    відсутності  відповідача,  за   наявними  в  ній  матеріалами.

      Розглянув  матеріали справи, додатково представлені позивачем документи, заслухав   пояснення,  суд вважає, що позовні  вимоги  підлягають  частковому  задоволенню  з  наступних  підстав.

       01.04.1998 р.  між   позивачем (орендодавцем) та   відповідачем  (орендар) був  укладений   договір  оренди  № 09-150  на  оренду  приміщення   загальною  площею 61,8кв.м, яке  розташоване  за  адресою м.Горлівка , вул.Матросова,89.

       Відповідно  до пункту 1.2.  термін  дії  договору  сторони  встановили  0 01.04.1998 р.  до 01.04.200 р.

      У пункті 4.2. договору  сторони  встановили  розмір  орендної  плати у  сумі  77,40  грн. (з ПДВ),  який  відповідно  до положень п.4.3.  орендар  повинен  був  сплачувати  до 15 числа   поточного  місяця.

      

      01.08.1998 р.  сторони  уклали  додаткову  угоду, відповідно  до  якої змінили п.4.3.,  визначив, що  на суму орендної плати орендар постачає матеріали, асортимент  поставки  узгоджується  з  орендодавцем.

      У  лютому  2000 р.  сторони  уклали  додаткову  угоду , відповідно  до якої  змінили п.4.1.  договору,  визначив  розмір  орендної  плати  у  сумі 162,66   грн.,  з  урахуванням  ПДВ - 195,19 грн.

      23.03.2001 р.  сторони  підписали  додаткову  угоду, виклавши п.1.2. у  новій  редакції  та  встановивши  термін  дії  договору   № 09-150  з 01.04.2001 р.  до  01.04.2005 р.

      02.01.2003 р.  сторони  уклали  додаткову угоду  до  договору  № 09-150,  визначив,  що  до укладення   нового  договору, орендна   плата  нараховується  з  застосуванням  коефіцієнта 3 % на підставі наказу  ВАТ «Укртелеком»  № 208  від 13.06.2002 р.

       Відомостей  щодо  дати  та  підстав припинення  договору № 09-150    сторони  не  надали. Усно  погодились  в  судовому  засідання,  що  вказаний  договір  припинив  свою  дію після укладання  договору  оренди  № 699-02, оскільки  в  оренду  передавалось теж саме приміщення.

     

       01.11.2003 р.   сторони  уклали  договір  № 699-02   на   оренду  приміщення загальною  площею  55  кв.м,  що  розташована  м.Горлівка, вул.Матросова, 89.

      Як  визначили  сторони  у пунктах 3.1., 3.2., 3.3.  договору, орендна плата за  перший  місяць січень 2003 р.  становить   7,9  грн. за 1 кв.м,  орендні платежі за кожний  наступний  місяць  визначається  шляхом   коригування  щомісячного  розміру  орендної  плати   за  попередній  місяць  на  індекс  інфляції за  поточний  місяць,  та  сплачується не  пізніше  10 числа  місяця  наступного за  розрахунковим.

      Термін  дії  договору  сторони  встановили з  моменту  підписання  на  протязі  року. Сторони  погодились ,  що  термін  дії договору  на  2004  р. був  продовжений  на  підставі п.12.7.  

      Відомостей  щодо  припинення  дії  вказаного  договору  сторони  не  надали.  

     

       Як  вважає  позивач  по  справі,  відповідач не  в повному  обсязі  здійснював  орендні  платежі  протягом  дії договорів  № 09-150  та   № 699-02,  тому  утворилась  заборгованість  з орендної  плати  по  договору  №   09-150    у  сумі 6 322,03  грн.,  по  договору  № 699-02  у  сумі  1 128,27  грн.

      Після  уточнення  позовних  вимог ,  суд  встановив,  що  при  розрахунку заборгованості  з  орендної  плати  по  договору  № 09-150,  позивач  застосовував  індекс  інфляції,  який  передбачений  Методикою  розрахунків та  порядку використання  плати  за  оренду  державного  майна, затвердженою постановою  Кабінету  Міністрів  України від 04.10.1995 р. № 786 (далі  Методика).

     Крім  того,  як  вважає  позивач,  при  укладенні  додаткової  угоди  у  лютому  2000 р.   при  розрахунку  розміру  орендної    плати  була  помилково  застосована  орендна ставка 8 %  замість 10 %,  що  призвело  до  невірного  встановлення  розміру  орендної  плати  у  сумі 195, 19 грн. Тому  за  період з жовтня  2001 р.  по  вересень  2002 р. позивач   нарахував 1 283, 50  грн.

     Крім  того, заборгованість  з  орендної  плати  за період  з  січня 2003 р. по  жовтень  2003 р. обгрунтовує  наявністю   додаткової  угоди   від  02.01.2003 р.,  відповідно  до  якої  сторони  визначились  з  застосуванням коефіцієнту  у  розмірі 3 %,  у зв’язку  з  чим   позивачем  була  застосована   нова  експерта оцінка  та  встановлений  новій  розмір  орендної плати  у  сумі  851,08 грн.

      Приймаючи  рішення,  суд  враховує  наступне.

      

      Відповідно  до  положень  ст.151  Цивільного  кодексу України,  зобов’язання  виникають  з  договору або інших  підстав  визначених  у  ст.4  Цивільного  кодексу України.

      Положеннями  ст.161  Цивільного  кодексу  України  визначено,  що  зобов’язання  повинні виконуватись належним  чином у  встановлений строк у  відповідності  з  умовами  договору.

     Об’єктом  оренди  по  договору  № 09-150  є майно, яке  належить  позивачу    на  праві  колективної  власності,  тому  орендні правовідносини  щодо  нього  врегульовані  Главою 25  Цивільного  кодексу України (у редакції 1963 р.).

     Відповідно  до ст.262  Цивільного  кодексу  України (у  редакції 1963 р.), орендар  зобов’язаний   своєчасно  сплачувати орендну  плату за користування майном.

     Як  убачається  з  умов  договору № 09-150  з часу  його  підписання   до  укладання  Додаткової  угоди  у  лютому  2000 р.,  сторони   визначили  розмір  орендної  плати  у  сумі 77,40  грн.,  будь – яких  інших  показників, на підставі яких  би змінювалось  щомісячне  нарахування  орендної  плати  сторони  не  встановлювали.

     Суд  вважає безпідставним  посилання  позивача  на автоматичне  застосування індексу інфляції  до  орендних  платежів в  період  2000-2003  р.р. у  відповідності  до Методики,  оскільки,   вказані  умови  не  були  сторонами   визначені  у  договорі  оренди  № 09-150. Щомісячне  застосування  індексу  інфляції  змінює  розмір  орендної  плати,  як  є  істотною  умовою  договору  найму.

      Відповідно  до  ст.153 Цивільного  кодексу  України,  договір вважається  укладеним, коли  між сторонами в  потрібній формі  досягнуто  згоди по всім  істотнім  умовам.

      За  статтею 256  Цивільного  кодексу  України  за  тимчасове  користування  майном,     наймач  сплачує  наймодавцеві  орендну плату  встановлену  умовами  договору.

     Враховуючи  викладене,  суд  вважає   односторонньою  зміну  умов  договору  позивачем при  застосуванні  індексу   інфляції.

     Помилковим є і інші  підстави  визначені  позивачем, а  саме по  зміні   розміру  орендної  плати,  коли  позивач  посилається  на  помилку  в   Додатковій  угоді  від  лютого  2000 р.   і  змінює розмір  орендної плати  з 195,19  грн.  на  243,98  грн.

     З  цих  же  підстав  суд  вважає  необгрунтованою  вимогу  позивача  щодо   змини  орендної  плати  після  підписання  Додаткової  угоди від  02.01.2003 р.,  коли  позивач  в  односторонньому  порядку  змінює  розмір  орендної  плати  до 709,23  грн.

    Жоден  з   Додатків  до  договору (арк. 14, 20),  яким  позивач  змінював  розмір  орендної плати  не  підписаний  та  не  узгоджувався  з  відповідачем.

      Крім  того,  при  досліджені Додаткової  угоди  від 02.01.2003 р., суд  встановив,  що  з  боку  відповідача  вона  підписана  Гороховським  Сергієм Євгеновичем .

      Як  убачається  з  наказів  № 2  від  01.06.2002 р.  та  № 3  від 02.06.2002 р.,  наданих  відповідачем,  Гороховський С.Є.  був  звільнений  з посади  директора за власним  бажанням  з 01.06.2002 р., та   з 02.06.2002  р. призначена  на посаду  першого  керівника  відповідача  Гороховська Тетяна Володимирівна.

      Відповідно  до  довідки  Головного  управління  статистики  у  Донецькій  області №  22-2409   від  01.09.2004 р.  керівником   відповідача - Малого приватного  підприємства  значиться  Гороховська Т.В.

      Як  встановлено  матеріалами  справи: розрахунку  позивача, розрахунку   відповідача, проти вказаного  факту  не заперечувала жодна зі сторін,  відповідачем  за період з січня  2002 р.  по  жовтень 2003 р. по  договору оренди № 09-150 сплачено орендної  плати  у сумі 6 443,70  грн.;  по  договору  № 699-02   за  період  з  листопада 2003 р.  по  червень 2004 р. -  2 716,77 грн.

      З  урахуванням  умов  договору  № 09-150,  норм  діючого  законодавства, періоду  заявленого  позивачем,  розрахунку  проведеного  самостійно  судом,  суд  приходить  до  висновку,  що  у  відповідача   відсутня  заборгованість   з  орендної  плати  за  період  з жовтня 2001 р.  по жовтень  2003 р.  за договором  оренди  № 09-150.

    Таким  чином,  позовні  вимоги  що до  стягнення  заборгованості  з  орендної плати  у  сумі  6 322,03  грн.  не  обгрунтовані  та  не  підлягають  задоволенню.

      Що  стосується   позовних вимог  щодо  стягнення  заборгованості  з  орендної  плати по  договору  № 699-02  у  сумі  1 128,27  грн.,  суд  враховує  наступне.

     Відповідно до положень пункту 3.2. договору  № 699-02, сторони  дійшли  згоди,  що  орендна плата за  перший  місяць  становить   7,9  грн. за 1 кв.м.

    Орендні платежі за кожний  наступний  місяць  визначається  шляхом   коригування  щомісячного  розміру  орендної  плати   за  попередній  місяць  на  індекс  інфляції за  поточний  місяць,  та  сплачується не  пізніше  10 числа  місяця  наступного за  розрахунковим  (п.33.).

     Відповідно  до пункту 12.1,  термін  дії  договору  сторони  встановили з  моменту  підписання  на  протязі  року.

     Положеннями    пункту 12.7  договору  сторони  визначили,  що у  разі  відсутності   заяви  однієї  із  сторін  про  припинення  або  зміну  договору  до  закінчення  його  строку  протягом  одного місяця, він  вважається  продовженим  на  той  самий  термін і на тих самих  умовах.

    Позивач  вважає,  що   за  період  дії  договору  з листопада 2003 р. по червень  2004 р.  у  відповідача  утворилась  заборгованість  з  орендної  плати  у  сумі  1 128,27  грн.  

    Відповідно  до  положень  ст.762  Цивільного  кодексу України (у  редакції 2003р.) за  користування  майном  з  наймача справляється  плата,  розмір  якої  встановлюється  договором  найму.

      Суд  встановив,  що  розмір  орендної  плати  був  встановлений  7,9  грн. за 1 кв.м.

      Перевірив  розрахунок  наданий  позивачем,  з  урахуванням  вірного  застосування  індексу  інфляції,  відомостей  щодо  часткової  сплати  відповідачем  за  заявлений  період  орендної  плати  у  сумі  2 716,77  грн.,  суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги  підлягають  частковому  задоволенню  на суму 914,99  грн.

    В решті  позовних  вимог на  суму  213,28  грн. суд  відмовляє.

    Що  стосується  позовних  вимог до Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна України по  Донецькій  області,  суд  вважає,  що  наданими  до  суду документами не  підтверджується перерахування   будь-яких  орендних  платежів  до  Державного  бюджету.

          Лист  Фонду  № 06-1831  від 22.04.1998 р.  свідчить  лише про  погодження  передачі   об’єкті   в оренду  та  не  підтверджує  орендних  стосунків  між  відповідачами.

           Враховуючи  викладене  позовні вимоги  не  підлягають  задоволенню.  

       

           Господарські  витрати  підлягають  віднесенню  у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.  

    Керуючись статтями  151,   153,  161, 262,  256  Цивільного  кодексу  України  (у  редакції 1963 р.),  статтею 762  Цивільного  кодексу  України  (у  редакції 2003 р.),  на підставі статей 22,  24,  33, 43, 49, 60, 63, 75, 82,  84, 85  Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

В И Р І Ш И  В  :

        Частково  задовольнити  позовні  вимоги  Відкритого  акціонерного  товариства «Укртелеком» в особі Центра  електрозв’язку № 6 м.Горлівка,  заявлені    до  Малого приватного підприємства  «Восток» м.Горлівка, про стягнення  заборгованості  з  орендної  плати  по  договору  оренди   № 09-150  від 01.04.1998 р.  та  договору  оренди № 699-02  від 01.11.2003 р.  у  сумі  7 450,30  грн.

       Стягнути  з Малого приватного підприємства «Восток» м.Горлівка, на  користь  Відкритого  акціонерного  товариства «Укртелеком» в особі Центра  електрозв’язку № 6 м.Горлівка,  заборгованість  з  орендної  плати  по   договору  оренди № 699-02  від 01.11.2003 р.  у  сумі  914,99  грн.

      В  решті  позовних  вимог щодо  стягнення заборгованості  по  договору  оренди  № 699-02  від  01.11.2003 р.  у  213,28  грн.  та  заборгованості  по  договору № 09-159  від 01.04.1998 р.  у  сумі 6 322,03  грн.  суд  відмовляє.

       Стягнути  з Малого приватного підприємства «Восток» м.Горлівка, на  користь  Відкритого  акціонерного  товариства «Укртелеком» в особі Центра  електрозв’язку № 6 м.Горлівка,  держмито  у  сумі  9,15 грн., інфтех заб. 14,49  грн.

          

Суддя                                                                         Приходько І.В.                               

Пом. с: Давидовській Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 4  прим.