УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" березня 2011 р. справа № 2а-4645/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.
суддів: Мірошниченка М.В. Юхименка О.В.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2010 року по справі № 2а-4645/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2010 року позивачка звернулась до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, в якому просила: зобов’язати відповідача нарахувати та вплатити недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії як дитині війни за період з 2007 по 09.07.2010 року.
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалась на те, що має статус “дитини війни”, тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивачу відповідач керувався положеннями нормативних актів що на підставі Рішень Конституційного Суду України були визнані неконституційними, а тому застосуванню не підлягали.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2010 року відкрито скорочене провадження в частині вимог за період з 25 травня 2010 року по 29.листопада 2010 року. В іншій частині –вимоги залишено без розгляду.
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2010 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, позов задоволено частково, а саме зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 29.05.2010 р. по 09.07.2010 року відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт вважає, що вищезазначене рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на відсутність виділених коштів, можливості та підстав для здійснення зазначеного виду доплати.
Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судом встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195 від 18 листопада 2004 року (далі –Закон №2195) має статус «дитини війни», а тому згідно зі ст.6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (а.с.7).
Згідно ст.6 Закону №2195 (чинна з 01.01.2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідач повинен був провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачці згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»також за 2010 рік, та сплатити на її користь заборгованість з цих виплат, оскільки на час розгляду справи Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»також не призупинено, а відтак відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачці підвищення до пенсії у розмірах, які визначено ст.6 вищеназваного Закону.
Відповідно до положень частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
30 липня 2010 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. В частину другу статті 99 КАС України внесено зміни, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У відповідності до ст. 100 КАС України, в редакції з 30.07.2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов, в якому, в тому числі, заявлені вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2007-2010 роки подано до суду 29.11.2010р., тобто після внесення змін до КАС України, яким встановлено строки звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Як вбачається з заявленого позову, обґрунтованих причин пропуску строку позивачка не надала, а судом таких причин не встановлено.
Колегія суддів вважає, що жодні обставини не позбавляли позивачку можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивачка вважала, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються її права та законні інтереси. Виплати підвищення до пенсії є щомісячними, а відтак позивачка знала розмір цих виплат і в разі не згоди мала право звернутися до суду. Право на звернення до суду не залежить від прийняття рішення Конституційним судом.
За таких обставин, суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги за 2007-2010 роки дійшов правильного висновку, застосувавши встановлений шестимісячний строк звернення з позовом до суду.
Отже колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 29.05.2010 року по 09.07.2010 року.
Відповідно ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне залишити постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2010 року по справі № 2а-4645/10 –без змін.
Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст.207 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2010 року по справі № 2а-4645/10 - залишити без задоволення.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2010 року по справі № 2а-4645/10–без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.А. Руденко
Суддя: М.В. Мірошниченко
Суддя: О.В. Юхименко