Ухвала

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 296/2799/21

провадження № 61-1930 ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 31 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на судове рішення апеляційної інстанції, здана до поштового відділення 31 січня 2022 року, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження, встановленого частиноюпершою статті 390 ЦПК України, у якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Щодо строків касаційного оскарження

У заяві, доданої до касаційної скарги, заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови отримав поштою лише 30 грудня 2021 року, що підтверджується відповідними доказами.

Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, заявник у розумний інтервал часу після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції звернувся з касаційною скаргою, вважаємо за можливе його поновити.

Щодо підстав касаційного оскарження

Відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Заявник у касаційній скарзі виокремив таку підставу касаційного оскарження як пункт 3 частини першої статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Верховний Суд констатує, що касаційна скарга не містить належних підстав подачі касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване судове рішення від 15 листопада 2021 року підписано складом суду Микитюк О. Ю. , Галацевич О. М.. Григорусь Н. Й. , надіслано судом до реєстру 16 листопада 2021 року та оприлюднено 18 листопада 2021 року.

Заявник посилаючись на пункт 3 частини першої статті 411 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження, в касаційній скарзі не обґрунтовує, яким саме складом суду чи будь-яким із суддів не підписано оскаржуване судове рішення.

Таке узагальнене посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини першої статті 411 ЦПК України без обґрунтування (мотивування) наявності цих підстав, не є виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав оскарження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 16 березня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь