Справа №946/1865/20

Провадження №1-кп/522/967/22

У Х В А Л А

в порядку ст. 315 КПК України

17 лютого 2022 року                                                                        м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кілія, Одеської обл., громадянин України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ст.395 КК України.

Учасники процесу:

прокурор -                                 ОСОБА_4 ,

захисник -                                 ОСОБА_5 ,

обвинувачений -                         ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

До Приморського районного суду м. Одеси згідно з ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.08.2020 року, якою розглянуто подання голови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження до іншого суду, передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1201160150001459 від 06.07.2019 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307, ст.395 КК України.

Під час судового засідання прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, з тих підстав, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та наявні ризики передбачені в ст. 177 КПК України, що обвинувачений буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Захисник заперечив проти обрання виняткового запобіжного заходу, вважав за можливе обрати запобіжний захід не пов`язаний із утриманням під вартою.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право, обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. У разі відсутності клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування вважається продовженим.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років.

Окрім цього, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України.

Обґрунтованість підозри на даній стадії кримінального провадження дозволяє прийти до висновку, про наявність підстав для застосування запобіжного заходу.

Так, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, зважаючи на суспільний інтерес у забезпечені швидкого, ефективного та об`єктивного кримінального провадження щодо злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, суд вважає реальним ризик передбачений в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, суд вбачає реальним ризик, що обвинувачений у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.

Також, суд бере до уваги, той факт, що інкримінований злочин є умисним, з метою наживи, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачений може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд також враховує обставини зазначені в статті 178 КПК України, а саме відсутність стійких соціальних зв`язків; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим, характер вчиненого кримінального правопорушення, що ставиться у обвинувачення ОСОБА_7 , вік та стан здоров`я.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

Зважаючи на положення ст. 182 КПК України, вважаю за необхідне обрати розмір застави.

Керуючись ст. ст. 315, 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 217, 331, 334, 372 КПК України, суд –

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному провадженні №1201160150001459 від 06.07.2019 - задовольнити.

Обрати щодо ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає 60 (шістдесят днів), і обчислюється з 17 лютого 2022 року по 17 квітня 2022 року.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 198 480 грн (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; справа № 946/1865/20 провадження № 1-кп/522/967/22.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до суду за кожною вимогою у розумні строки;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала підлягає оскарженню в частині обрання запобіжного заходу протягом п`яти днів безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя                                                                 ОСОБА_8

17.02.2022