ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/1399/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
при секретаріБіленькій О.Ю.
за участю:
представника позивача Гуліди Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АвтогенМашСервіс» до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003892340/0 від 13.12.2010р., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АвтогенМашСервіс» звернулося до суду із адміністративним позовом до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003892340/0 від 13.12.2010 року.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення № 0003892340/0 від 13.12.2010 року про застосування штрафних (фінансових) винесено на підставі абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. за № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» за порушення п.п. 2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004р. №637. Визначені штрафні санкції нараховані відповідачем на підставі Акту перевірки Південно-Західного об’єднаного контрольно-ревізійного відділу «позапланової ревізії окремих питань фінансово господарської діяльності товариства з обмеженною відповідальністю «АвтогенМашСервіс» за період з 01.10.2004 по 30.06.2007р.» від 10.11.2010 р. № 970-19/26. В ході перевірки встановлено, що позивач в порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004р. № 637, - не було оприбутковано готівку в касі ТОВ «АвтогенМашСервіс» на загальну суму 2110,0 гривень, в тому числі: 2006 рік - 880,0 грн., 2007 - 1230,0 грн. В Акті перевірки зазначено, що згідно виписок банку від 11.07.2006р. по чеку КИ №2846765 з установи банку отримано кошти на закупівлю товарів в сумі 600,0 грн.; 27.09.2006р. по чеку КИ №2846773 отримано кошти на закупівлю товарів в сумі 280,00 грн.; 17.05.2007 року по чеку ЛА №5090193 отримано кошти на виплату заробітної плати та закупівлю товарів на загальну суму 1230,0 грн. Ці кошти за даними касової книги не оприбутковано. Як вбачається з Акту перевірки, порушення правил обігу готівки мало місце в липні, вересні 2006 року та травні 2007 року, а оскаржуване рішення № 0003892340/0, яким застосовані до позивача штрафні санкції у розмірі 10550 грн. винесено 13.12 2010 року, тобто більше, ніж через три роки з моменту виявлення порушення. Порушення позивачем вимог пп. 2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19.02.2001р. за № 72 було. Це порушення здійснено колишнім бухгалтером ТОВ «АвтогенМашСервіс» Захарченко М.В., по відношенню до якої порушено кримінальну справу № 32102575. Разом з тим, правові підстави для застосування штрафних санкцій за вищевизначені порушення у відповідача відсутні, адже, виходячи із змісту частини 1 статті 238, 241 Господарського кодексу України (далі – ГК України), санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями. Таким чином, фінансові санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України). Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Таким чином, оскільки штрафні (фінансові) санкції в сумі 10 550,0 грн. застосовані до позивача поза межами вказаних строків, зазначене рішення є протиправним, а отже підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою від 24.03.2011р., надав до суду 11.03.2011р. заперечення проти позову, в яких зазначив, що ТОВ «АвтогенМашСервіс» не заперечує сам факт оприбуткування готівкових коштів до каси на загальну суму 2110,00 гривень. За період, що підлягав ревізії на підприємстві відповідальною за ведення касових операцій була головний бухгалтер ТОВ «АвтогенМашСервіс» Захарченко М.В. Посилання позивача на те, що порушення було скоєно колишнім головним бухгалтером, не звільняє підприємство відповідальності за порушення п.2.6 п.2 Положення про ведення касових операції національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004р. за № 637, зареєстрованого в Мінюсті України від 13.01.2005 р. № 40/10320, оскільки Захарченко М.В. була посадовою особою підприємства на момент вчинення правопорушення. Щодо посилання позивача на той факт, що штрафні санкції не можуть бум застосовані після одного року з дня вчинення порушення, відповідно до вимог статті 250 Господарського кодексу України, не можна прийняти до уваги з огляду на те, що відповідно до п.6 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в України» однією з функцій державної податкової служби України є забезпечення застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій. Крім того, це право закріплене за державною податковою службою у Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до статті 4 ГК України фінансові відносини за участю суб’єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджети усіх рівнів, адміністративні та інші відносини управління за участю суб’єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб’єктом наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання, не є предметом регулювання цього Кодексу. Таким чином, строки застосування до суб’єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України, не поширюються на фінансові санкції, які застосовуються органами державної податкової служби до порушників Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Вказана позиція підтверджується листом ДПА України № 25049/7/23-8017 від 15.12.2005р. «Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій».
Враховуючи викладені обставини, відповідно до вимог ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «АвтогенМашСервіс» (код ЄДРПОУ 30172757) – зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської обрості 26.10.2001р., що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (А00 № 427858), яка міститься в матеріалах справи, та перебуває на обліку, як платник податків у Нікопольській об’єднаній державній податковій інспекції.
10.11.2010 року фахівцями Південно-Західного об’єднаного контрольно-ревізійного відділу на підставі звернення Нікопольського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 07.10.2010р. за №21749, постанови слідчого від 06.10.2009р., постанов Нікопольського міськрайсуду від 06.10.2010р. та 01.11.2010р.; відповідно до направлень на перевірку №107 від 05.11.2010р., виданими начальником Південно-Західного ОКРВ, проведена позапланова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «АвтогенМашСервіс» за період 01.10.2004р. по 30.06.2007 року.
За результатами ревізії складено акт № 970-19/26 від 10.11.2010 року.
За результатами перевірки встановлено таке порушення: при співставленні прибуткових-касових ордерів з виписками банку ПАТ «Агробанк», щодо своєчасного оприбуткування коштів, встановлено не оприбуткування готівкових коштів до каси на загальну суму 2110,00 грн., в тому числі:
- у 2006р. - 880,00 грн. (11.07.2006р. по чеку КИ №2846765 з установи банку отримано кошти на закупівлю товарів в сумі 600,00 грн., 27.09.2006р. по чеку КИ №2846773 отримано кошти на закупівлю товарів в сумі 280,00 грн.);
- у 2007р. - 1230,00 грн. (17.05.2007р. по чеку ЛА №5090193 втримано кошти на виплату заробітної плати та закупівлю товарів).
Зазначені дії відповідача порушують п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 року.
Згідно з п.п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п.п. 2.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Зазначені вимоги законодавства не були виконані, що не заперечується і самим позивачем.
Відповідно до п.п. 7.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. відповідальність за не дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.
Згідно з ч. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995р. у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
На підставі Акту № 970-19/26 від 10.11.2010 року Нікопольською ОДПІ було винесено 13.12.2010р. рішення про рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003892340/0, яким за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 року до позивача застосовані штрафні санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої у касі сум готівки – 10550,00 гривень.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003892340/0 від 13.12.2010р. було направлене позивачу 13.12.2010р., що підтверджується копією конверта, яка міститься в матеріалах справи, та отримано позивачем 22.12.2010 року.
Згідно із ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосованні уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб’єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в упущено правопорушення
Порушення, що виникають у сфері використання готівкових коштів, господарюючими суб’єктами регулюються Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. за № 436/95.
З огляду на вищевикладене, фінансові санкції, передбачені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф.
Строки застосування адміністративно-господарських санкцій, в тому числі і адміністративно-господарських штрафів, встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, зокрема, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, виходячи із положень ст. 250 ГК України, закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 ГК України строку виключає застосування таких санкцій до суб’єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до Акту позапланової ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «АвтогенМашСервіс» за період 01.10.2004р. по 30.06.2007р. порушення позивачем правил обігу готівки вчинені у липні, вересні 2006 року та травні 2007 року.
Акт про перевірку, яким виявлено та зафіксовано вчинені порушення, складений 10.11.2010 року.
Оскаржуване рішення № 0003892340/0, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення позивачем правил обігу готівки, вчинені у липні, вересні 2006 року та травні 2007 року, було прийняте 13.12.2010 року, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але пізніш як через один рік з дня порушення позивачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Таким чином, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем були порушені встановлені чинним законодавством строки, в межах яких за зазначене порушення можуть бути застосовані штрафні (фінансові) санкції.
Твердження відповідача щодо того, що строки застосування до суб’єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України, не поширюються на фінансові санкції, які застосовуються органами державної податкової служби до порушників Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому відповідачем не пропущений строк застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення установленого порядку ведення операцій з готівкою, є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції, зокрема, здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Статтею 238 ГК України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Одним із видів адміністративно-господарських санкцій, відповідно до ст. 239 ГК України, є штраф.
Преамбулою Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. за № 436/95, на підставі якого прийнято відповідачем оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій, встановлено, що цей Указ прийнято з метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб’єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки.
Пунктом п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. за № 436/95, як вже згадувалось вище, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. Передбачені цією статтею штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до положень статей 2-3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 N 436/95 контроль за додержанням особами, зазначеними у ст. 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються НБУ, здійснюють органи державної податкової служби.
Виходячи із змісту частини 1 статті 238 ГК України, фінансові санкції, які визначені вказаним Указом Президента N436/95, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки застосовуються уповноваженим органом державної влади (податковою службою) і мета їх застосування полягає у притягненні суб’єкта господарювання до відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.
Таким чином, на застосування фінансових санкцій, які передбачені Указом Президента № 436/95, розповсюджуються вимоги Господарського кодексу України, в тому числі і вимоги ст. 250 ГК України.
Крім того, посилання відповідача в обґрунтування своїх дій при прийнятті оскаржуваного рішення на лист ДПА України № 25049/7/23-8017 від 15.12.2005р. «Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій», суд не вважає достатньою підставою, адже, зазначений документ є листом, носить рекомендаційний, інформаційно-роз’яснювальний характер.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003892340/0 від 13.12.2010р. прийнято не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АвтогенМашСервіс» до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003892340/0 від 13.12.2010р. – задовольнити.
Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003892340/0 від 13.12.2010р. Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «АвтогенМашСервіс» суми штрафних санкцій у розмірі 10550 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений
Суддя
В.В Ільков