ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2011 р. Справа № 2а-16409/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
при секретаріБіленькій О.Ю.
за участю:
представника відповідача Колота В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «СИГРИВ» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262344/0 від 01.12.2010 року, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «СИГРИВ» звернулося до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262344/0 від 01.12.2010 року.
В обґрунтування позову зазначено, що 25.11.2010р. Дніпропетровською МДПІ було винесено податкове-повідомлення рішення №0000262344/0, яким визначено суму податкового зобов’язання позивача по податку на додану вартість в розмірі 2863 грн. - основний платіж і 1431,50грн. - штрафні санкції. Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення послугував акт №798/23-4/36532277 від 25.11.2010р. про результати документальної невиїзної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Локомотив-Промтех». Перевіркою було встановлено, що ТОВ «ОА «СИГРИВ» в порушення п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97–ВР від 03.04.1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) занижено податок на додану вартість за травень 2010р. у розмірі 2863 гривень. Крім того, вказаним актом встановлено, що ТОВ «Охоронне агентство «СИГРИВ» порушено ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України щодо недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Автопарк плюс», ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав», ТОВ «Софіївка», СТОВ «Дружба народів», ТОВ «Дніпропром-М», ВАТ «Укрмонтажхімзахист», ТОВ «ЮПК-Інвест», ТОВ «Охоронна фірма «Контракт-Сервіс», ЗАТ з іноземними інвестиціями «Оріль-Лідер», ТОВ «Діола-Транс», ТОВ «Промхімснабпроект», ЗАТ «Миронівська птахофабріка», ЗАТ «Дружба народів Нова». Акт податкової інспекції оформлений з істотними порушеннями. ТОВ «ОА «СИГРИВ» займається виключно наданням послуг охорони об’єктів на замовлення інших суб’єктів господарювання. Позивачем з ТОВ «Локомотив-Промтех» був укладений договір на отримання послуг з охорони об’єктів. Про те, що ТОВ «Локомотив-Промтех» не має ліцензії на діяльність по охороні об’єктів та не мало необхідних трудових ресурсів для надання послуг ТОВ «ОА «СИГРИВ» не знало і не могло знати, оскільки контрагентом була надана така ліцензія. Перевірити дійсність цієї ліцензії ТОВ «ОА «СИГРИВ» не мало можливості. Тому твердження податкової інспекції у акті, що ТОВ «ОА «СИГРИВ» було обізнане у тому, що ТОВ «Локомотив-Промтех» не має можливості надати послуги з охорони об’єктів не має доказової бази. Між сторонами існували договірні відносини, що підтверджується укладеними між ними угодами, платіжними документами, накладними, належним чином оформленими податковими накладними. ТОВ «Локомотив-Промтех» на час здійснення господарських операцій було зареєстроване у ЄРДПОУ та зареєстроване платником податку на додану вартість. Допустимих доказів обізнаності ТОВ «ОА «СИГРИВ» стосовно відсутності у ТОВ «Локомотив-Промтех» ліцензії по наданню послуг з охорони у податковій інспекції були відсутні. ТОВ «ОА «СИГРИВ» мало договірні відносини у звітний період, а саме у квітні та травні 2010р. з ТОВ «Локомотив-Промтех». Згідно діючого законодавства, підприємство повинно було відобразити їх у податковій декларації за звітний період, що і було зроблено. На письмові запити податкової інспекції ТОВ «ОА «СИГРИВ» були надані всі податкові накладні за травень 2010р., у тому числі податкова накладна №439 від 31.05.2010р. та акт здачі-прийняття №ОУ-439 від 31.05.2010р., що підтверджується актом перевірки, тому твердження у акті про те, що директор відмовився від будь-яких пояснень та не надав жодних документів не відповідають дійсності, оскільки в самому акті в наведених таблицях відмічені номери, реєстри та дати отриманих та виданих накладних. Отже, ТОВ «ОА «СИГРИВ» правомірно включено до складу валового кредиту суму сплаченого (нарахованого) податку 2862,70 грн. у зв’язку з придбанням товарів (послуг), оскільки вона підтверджена податковою накладною. Крім того, ТОВ «Локомотив-Промтех» надало ТОВ «ОА «СИГРИВ» охоронні послуги в повному обсязі, про що свідчать укладені договори. У подальшому підприємством були реалізовані отримані послуги на інші підприємства, з якими укладені договори. Роботи були виконані в повному обсязі, підписані акти виконаних робіт, жодних претензій по виконаним роботам ТОВ «ОА «СИГРИВ» від контрагентів не отримало. Посилання в акті на місце проживання робітників охоронного агентства не має законного обґрунтування. Згідно Конституції України кожен має право на вільне місце проживання. Фактичне місце прописки та місце мешкання не є перепоною для виконання певних видів робіт по всій території України. Посилання податкової інспекції на працівника ОСОБА_5 теж не мають обґрунтувань та доказів, оскільки йому виплачувались доходи від ТОВ «ОА «СИГРИВ», жодних пояснень від нього не отримувалось. Відобразивши в акт і певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, оскільки відсутнє рішення суду про визнання угод недійсними та стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за цими угодами. На підставі вищевикладеного, позивач вважає, що висновки, викладені в акті податкової інспекції, мають суперечливий характер, а тому винесене на його підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято неправомірно, без врахування усіх фактів та підлягає скасуванню.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення на адресу, зазначену в позовній заяві, процесуальних документів та судових повісток. До суду від уповноваженої особи позивача - директора ТОВ « ОА «СИГРИВ» Муля В.О. 21.01.2011р. та 15.03.2011р. надійшли клопотання про перенесення розгляду справи. В обґрунтування клопотань було зазначено, що юрисконсульт підприємства перебуває на лікарняному з 18.01.2011р., а в наступному клопотанні про перенесення розгляду справи зазначив, що юрисконсульт підприємства ще перебуває на лікарняному у зв’язку з вагітністю та пологами, а підприємство через скрутний фінансовий стан не має можливості взяти іншого юриста. Суд, вважає таке твердження необґрунтованим, адже відповідно до ч. 7 ст. 56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом. Тобто навіть за відсутності штатного юрисконсульта, відповідно до чинного законодавства інтереси підприємства в суді може представляти його директор.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки, результати якої оформлено актом від 25.11.2010 року № 798/23-4/36532277, встановлено порушення п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168/97–ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» завищено податковий кредит з ПДВ за травень 2010 року у розмірі 2863 грн., що в результаті призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 2863 гривень. У ході проведення перевірки встановлено, що договір не містить відомостей про наявність ліцензії на охороні послуги у виконавця - ТОВ «Локомотив-Промтех». Згідно акту № 578/152/36277144 від 03.08.2010р. отриманого від ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя угода (договір) між ТОВ «Локомотив-Промтех» та ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» має ознаки нікчемної, тобто такої, що не призводить до реального настання наслідків. Згідно звітів 1-ДФ на ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» протягом квітня-травня 2010 року працювало 11 чоловік, включаючи директора підприємства з яких 4 особи - за сумісництвом. Згідно відомостей, отриманих з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України тільки 4 працівника ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» є мешканцями Дніпропетровської області, решта 7 - працівників є мешканцями інших регіонів України. Враховуючи те, що ТОВ «Локомотив-Промтех» фактично не надавав ніяких охоронних послуг на ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив», можна зробити висновок, що ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» при відсутності достатньої кількості працівників фактично також не здійснював подальшу реалізацію даних послуг на вищенаведені підприємства. Таким чином, правочини укладені між ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» та ФОП «ОСОБА_4.», ТОВ «Автопарк плюс», ТОВ «Багато профільна корпорація «Січеслав», ТОВ «Софіївка», СТОВ «Дружба народів», ТОВ «Дніпропром-М», ВАТ «Укрмонтажхімзахист», ТОВ «ЮПК-Інвест», ТОВ «Охоронна фірма «Контракт-Сервіс», ЗАТ з іноземними інвестиціями «Оріль-Лідер», ТОВ «Діола-Транс», ТОВ «Промхімснабпроект», ЗАТ «Миронівська птахофабрика», ЗАТ «Дружба народів Нова» не спричиняють реального настання правових наслідків. Отже, ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» надавав податкові накладні та акти виконаних робіт на ФОП «ОСОБА_4.», ТОВ «Автопарк плюс», ТОВ «Багато профільна корпорація «Січеслав», ТОВ «Софіївка», СТОВ «Дружба народів», ТОВ «Дніпропром-М», ВАТ «Укрмонтажхімзахист», ТОВ «ЮПК-Інвест», ТОВ «Охоронна фірма «Контракт-Сервіс», ЗАТ з іноземними інвестиціями «Оріль-Лідер», ТОВ «Діола-Транс», ТОВ «Промхімснабпроект», ЗАТ «Миронівська птахофабрика», ЗАТ «Дружба народів Нова» без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об’єкту оподаткування, несплати податків, в зв’язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Виходячи з вищевикладеного, ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов’язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» є кінцевим споживачем («вигодонабувачем») інформаційно-консультаційних послуг за травень 2010 року отриманих від ТОВ «Локомотив-Промтех». Таким чином, підприємством було неправомірно завищено податковий кредит з ПДВ за травень 2010 року, у розмірі 2863 грн., а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000262344/0 від 01.12.2010 року винесено відповідачем правомірно.
За даних обставин суд, керуючись положеннями ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «СИГРИВ» (ідентифікаційний код 36532277) зареєстроване як юридична особа Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 30.07.2009р., що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (А01 № 567629), яка міститься в матеріалах справи.
Позивач перебуває на обліку в Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області, як платник податків, зокрема, податку на додану вартість, з 31.07.2009р. за № 4846, що підтверджується довідкою від 31.07.2009р. за № 680 та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість за № 100244121 від 10.09.2009 року.
Відповідно до п. 2.2. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «СИГРИВ» та довідки з ЄДРПОУ (№ 241453) основними видами діяльності товариства, зокрема, є: надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян; проведення розслідувань та забезпечення безпеки.
31.03.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «СИГРИВ» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Локомотив-Промтех» (виконавець) було укладено договір про надання послуг з охорони об’єктів замовника (№ ДГ-0000011).
01.04.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «СИГРИВ» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Локомотив-Промтех» (виконавець) було укладено Додаткову угоду № 1 (до договору № ДГ-0000011 від 31.03.2010р.). Відповідно до положень цієї угоди п. 9.9 та п. 9.10 договору № ДГ-0000011 від 31.03.2010р.: «Виконавець підтверджує, що на момент укладення даного договору він є платником податку на прибуток на загальних підставах. Замовник підтверджує, що на момент укладення даного договору він є платником податку на прибуток на загальних підставах».
Відповідно до положень частин 1-2 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Досліджуючи зазначений документ, суд звернув увагу на те, що Додаткова угода № 1, на відміну від договору № ДГ-0000011 від 31.03.2010р., не була підписана директором товариством з обмеженою відповідальністю «Локомотив-Промтех» Костенко В.М., натомість на копії додаткової угоди міститься лише відбиток печатки підприємства.
Крім того, позивачем було надано до суду копії переліків охороняємих об’єктів у квітні – травні 2010р. (додатки № 1-2 до договору № ДГ-0000011 від 31.03.2010р.), відповідно до яких, об’єктами охорони в зазначений період є, зокрема: ЗАТ з II «Оріль-Лідер», ф-л м’ясокомбінат-СТВО «Дружба народів», ЗАТ «Дружба народів Нова», СТОВ «Дружба народів», ЗАТ «Миронівська птахофабрика». Проте, на зазначених переліках також відсутній підпис директора товариства з обмеженою відповідальністю «Локомотив-Промтех» Костенко В.М., а містяться лише відбитки печатки підприємства.
Надана позивачем до суду копія акту № ОУ-439 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2010р. про надання товариством з обмеженою відповідальністю «Локомотив-Промтех» (виконавцем) товариству з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «СИГРИВ» (замовнику) в травні 2010р. інформаційно-консультаційних послуг на загальну вартість 14313,49 грн. (без ПДВ), також не містить підпис директора товариства з обмеженою відповідальністю «Локомотив-Промтех» Костенко В.М. (є лише відбиток печатки підприємства).
У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. за №996-ХІV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. за №996-ХІV бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХІV.
Згідно до п.п. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97–ВР від 03.04.1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковим періодом для сплати податку на додану вартість є один календарний місяць.
Відповідачем було подано до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області декларацію з податку на додану вартість, відповідно до якої позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ за травень 2010р.на загальну суму 394505 грн. (з урахуванням розрахунку коригування), яка складається виключно із податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Локомотив-Промтех».
У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.
На підставі вищезазначеної норми, службового посвідчення серія УДН № 036039, виданого 18.06.2008р. Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, уповноваженою особою відповідача згідно з ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, проведена документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «СИГРИВ» щодо підтвердженя відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Локомотив-Промтех» за період з 01.04.2010 року по 31.05.2010 року.
За результатами перевірки складено акт № 798/23-4/3653227 від 25.11.2010 року.
За наслідками проведеної документальної невиїздної перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» завищено податковий кредит з ПДВ за травень 2010 року у розмірі 2 863 грн., що в результаті призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 2863 гривень.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку:
- з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
В акті перевірки зафіксовано наступне.
На ТОВ «Локомотив-Промтех» працював один чоловік, відповідно до декларації з податку на прибуток основні фонди на підприємстві відсутні.
ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» займається наданням послуг охорони об’єктів на замовлення інших суб’єктів господарювання.
ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» уклало договір на отримання послуг з охорони об’єктів з ТОВ «Локомотив-Промтех», яке не мало ліцензії на діяльність по охороні об’єктів та не мало необхідних трудових ресурсів для надання даних послуг.
Позивачем було зазначено, що при укладенні договору з ТОВ «Локомотив-Промтех», станнім було надано ліцензію на надання послуг з охорони об’єктів, проте, позивач не мав можливості перевірити її.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України № 1775-ПІ від 01.06.2000р. «Про ліцензування певних видів діяльності» (зі змінами та доповненнями) орган ліцензування формує і веде ліцензійний реєстр з певного виду господарської діяльності.
До ліцензійного реєстру заносяться:
- відомості про суб’єкта господарювання - ліцензіата; відомості про орган ліцензування, який видав ліцензію; вид господарської діяльності згідно з виданою ліцензією;
- дата прийняття рішення про видачу ліцензії та номер рішення; серія та номер ліцензії; строк дії ліцензії у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України;
- відомості про переоформлення ліцензії, видачу дубліката ліцензії, видачу копій ліцензії; підстави, дата і номер розпорядження про необхідність усунення порушень ліцензійних умов; підстави, дата і номер рішення про анулювання ліцензії;
- підстави, дата і номер рішення про визнання ліцензії недійсною.
Крім того, в акті перевірки також було зазначено про таке.
Згідно звітів 1-ДФ на ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» протягом квітня-травня 2010 року працювало лише 11 чоловік, включаючи директора підприємства з яких 4 особи - за сумісництвом.
Згідно відомостей, отриманих з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України тільки 4 працівника ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» є мешканцями Дніпропетровської області, решта 7 працівників є мешканцями інших регіонів України (3 працівника проживають в Київській області 2 працівника - в Запорізькій, 1 працівник - в Черкаській та 1 працівник - в Миколаївській областях).
Вищевикладене свідчить про невідповідність кількості працівників охоронного агентства (11 чоловік, у т.ч. 4 за сумісництвом) кількості охороняємих об’єктів (не менше 14 об’єктів) та кількості суб’єктів господарювання з якими ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» уклало договори та підписало акти приймання-здачі виконаних робіт у травні 2010 року (14 суб’єктів господарювання).
Відповідно акту № 578/152/36277144 від 03.08.2010р. отриманого від ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя угода (договір) між ТОВ «Локомотив-Промтех» та ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» має ознаки нікчемності.
Таким чином, ТОВ «Охоронне агентство «Сигрив» не мало можливості власними силами надати дані послуги, на території Дніпропетровської, Черкаської, Сумської областей та АР Крим.
З огляду на викладені обставини суд прийшов до висновку, що операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
Відповідно до абз. «б» п.п. 4.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. за № 2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.
Підпунктом 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. за № 2181-ІІІ (діяв на момент виникненя спірних правовідносин) встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
На підставі вищезазначених норм відповідачем було донараховано позивачу суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 2863,00 грн., застосовано штрафні санкції у сумі 1431,50 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000262344/0 від 01.12.2010 року на загальну суму 4294,50 гривень.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення 0000262344/0 від 01.12.2010 року прийнято обґрунтовано, тобто із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Зазначене було доведено відповідачем в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «СИГРИВ» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262344/0 від 01.12.2010 року - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 11.04.2011 року.
Суддя
В.В Ільков