ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/654/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
при секретаріБіленькій О.Ю.
за участю:
позивача
представника відповідача ОСОБА_3
Бабаніної Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання наказу нечинним та його скасування, поновлення на посаді та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання наказу нечинним та його скасування, поновлення на посаді та зобов’язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №268о/c по особовому складу відповідно до Положення по проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, про звільнення за п. 64 «є» (за порушення дисципліни): майора міліції ОСОБА_3 (М-096481) старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості особи слідчого управління ГУМВС України в області, з 28 грудня 2010 року, підстава: наказ ГУМВС України в області від 14 грудня 2010 року № 2520 – нечинним;
- наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 268о/c по особовому складу відповідно до Положення по проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, про звільнення за п. 64 «є» (за порушення дисципліни): майора міліції ОСОБА_3 (М-096481) старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості особи слідчого управління ГУМВС України в області, з 28 грудня 2010 року, підстава: наказ ГУМВС України в області від 14 грудня 2010 року № 2520 – скасувати;
- поновити ОСОБА_3 на посаді старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості особи слідчого управління ГУМВС України в області в званні майора міліції;
- зобов’язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області здійснити виплату грошового забезпечення за вимушений прогул.
В обґрунтуванні позову зазначено, що 28.12.2010 року згідно із наказом ГУМВД України в Дніпропетровській області № 268о/с по особовому складу відповідно до Положення про прохо дження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ було звільнено за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) майора міліції ОСОБА_3 (М-096481) старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості особи слідчого управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, з 28 грудня 2010 року (підстава - наказ ГУМВС України в області від 14 грудня 2010 року № 2520). Підставою для звільнення позивача було ніби-то порушення дисципліни, яке відобразилось в тому, що в 2005 році відносно позивача було порушено 2 кримінальні справи, які були закриті в 2009 році на підставі ст.11-1 КПК України, та ст. 49 КК України в зв’язку із закінченням строків давності. При проведенні службового розслідування в вересні 2010 року, по дано му факту, до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді пониження в посаді, з переводом на місце роботи з меншим обсягом робо ти. У зв’язку з чим, позивачу було запропонована посада старшого слідчого СВ Кіровського РВ, з якою останній погодився та написав відповідний рапорт, з питання призначення на іншу посаду пройшов кадрову комісію. При цьому керівництвом ОВС було грубо порушено вимоги п.9 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, відповідно до якого за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. На позивача, за вказаних обставин, спочатку було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді пониження в посаді, після чого, за тих же обставин, позивача було звільнено по мотивам порушення дисципліни. Позивач зазначив, що працює в ОВС майже 14 років, неодноразово заохочувався, має схва льні відгуки з місця роботи, позитивні службові характеристики, ніколи не допускав порушень дисципліни, при звільненні не було встановлено грубого порушення службової дисципліни, будь-яких докумен тальних підтверджень цього факту надано не було. Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення дисципліни, було застосовано до позивача з грубими порушеннями нормативних актів, регламентуючих проходження служби в ОВС, а саме: дисциплінарне стягнення накладено з порушенням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності; за кожне порушення дисципліни накладається лише одне дисциплінар не стягнення, а відносно ОСОБА_3 було застосовано притягнення до дисципліна рної відповідальності двічі; безпосередньо ОСОБА_3 не було допущено порушень дисципліни, що підт верджується службовою характеристикою. При таких обставинах дії відповідача стосовно притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрі шніх справ на підставі п.64 «є» (за порушення дисципліни) є незаконними, а оскаржуваний наказ є таким, що підлягає скасуванню.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що ОСОБА_3 звільнений із ОВС, за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України наказом ГУМВС України в області від 28.12.2010 року №268 о/с. Підставою звільнення ОСОБА_3 стало проведення службового розслідування, згідно висновків якого мали місце недотримання порушення положень Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного Статуту ОВС України, Присяги працівника ОВС України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівника ОВС, що призвело до порушення органами прокуратури кримінальних справ, одну з яких закрито за нереабілітуючими підставами, враховуючи наявні дисциплінарні стягнення (сувора догана - наказ ГУМВС України в області від 01,06.2010 року № 795; попередження про неповну посадову невідповідність - наказ ГУМВС України в області від 25.08.2010 року №1528). Позивач був звільнений із ОВС за п. 64 «є» (за порушення дисципліни), про що був виданий наказ ГУМВС України в області від 14.12.2010р. за № 2520, який реалізовано в установленому порядку наказом в області від 28 грудня 2011 року № 268 о/с. Згідно наказу ОСОБА_3 грубо порушив вимоги щодо суворого дотримання дисципліни і законності у службовій діяльності, а також вимоги щодо інформування безпосередніх начальників про надзвичайну подію, якою у цьому випадку є притягнення його до кримінальної відповідальності, позивач, займаючи відповідальну посаду в ОВС, вчинив дії, які взагалі є несумісними з перебуванням на службі в ОВС, і не дозволяють йому уособлювати правоохоронні органи без шкоди для їх авторитету, такі дії підривають довіру в очах населення до правоохоронних органів, негативно впливають на формування позитивного іміджу міліції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ України регламентується Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990р. за № 565-ХІІ (далі – Закон № 565), Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006р. за № 3460-IV (далі – Дисциплінарний статут), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. за № 114 (далі – Положення № 114), Етичним кодексом працівника органів внутрішніх справ України, схваленим колегією МВС України 05.10.2000р. № 7км/8 (далі – Етичний кодекс), Кодексом честі працівника органів внутрішніх справ України, затвердженим наказом МВС України від 11.01.1996р. за № 18 (далі – Кодекс честі), Присягою працівника органів внутрішніх справ України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991р. за № 382. При цьому, суд зауважує, що норми законодавства про працю, що регулюють трудові відносини, до правовідносин щодо проходження цієї публічної служби не застосовуються в частині дії положень спеціального законодавства.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 94 від 02.02.2004р. затверджено Положення про Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області. Наказом МВС України № 547 від 21.10.2001р. «Про внесення змін до деяких відомчих нормативно-правових актів» Управління МВС України в Дніпропетровській області перейменовано на Головне управління МВС України в Дніпропетровській області. Відповідно до п. 9.7 Положення про Головне управління начальник ГУМВС у Дніпропетровській області притягає до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах внутрішніх справ України з 11.08.1997 року. Зазначений факт підтверджується копією послужного списку, який міститься в матеріалах справи.
14.12.2010р. за результатами службового розслідування начальником ГУМВС України в Дніпропетровській області Бабенко В.М. затверджено Висновок про результати службового розслідування щодо обставин звільнення старшого слідчого СУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
Пунктом 3 зазначеного Висновку запропоновано за порушення Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника внутрішніх справ України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівника ОВС, що призвело до порушення органами прокуратури кримінальних справ, одну з яких закрито за нереабілітуючими підставами, старшого слідчого СУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_3, враховуючи дисциплінарні стягнення (наказами Головного управління від 01.06.2010р. № 795 оголошено сувору догану, а від 25.08.2010 № 1528 - попереджено про посадову відповідність), звільнити з органів внутрішніх справ України п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
У висновку відображено наступні факти.
19.09.2005р. прокуратурою Жовтневого району м. Дніпропетровська порушено кримінальну справу № 63059061 відносно старшого слідчого СУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 371 КК України.
18.08.2009р. постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська провадження у зазначеній кримінальній справі припинено у зв’язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.
23.03.2006р. прокуратурою Жовтневого району м.Дніпропетровська порушено кримінальну справу № 63069022 відносно майора міліції ОСОБА_3 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 1ст. 366 та ч. 1 ст. 367 КК України.
24.06.2010р. прокуратурою Жовтневого району м.Дніпропетровська зазначену кримінальну справу на підставі ст. 49 КК України направлено до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська для вирішення питання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
06.09.2010р. постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська припинено провадження у зазначеній кримінальній справі у зв’язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності (кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7.).
07.10.2010р. Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська кримінальну справу № 63069022 направлено до Апеляційного суду Дніпропетровської області, де за результатами розгляду постанову від 07.10.2010 скасовано, а справу направлено на розгляд до Бабушкінського районного суду.
Крім того, у Висновку службового розслідування від 14.12.2010р. зазначено, що опитаний з цього приводу старший слідчий СУ ГУМВС майор міліції ОСОБА_3 пояснив, що у 2005 році прокуратурою Жовтневого району м.Дніпропетровська порушено дві кримінальні справи, за якими у 2009 році пред’явлено обвинувачення. У подальшому, за рішеннями судів було припинено провадження у зазначених кримінальних справах у зв’язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.
Відповідно до п.14.8 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.1991 року за №552 посадова особа при проведенні службового розслідування зобов’язана ознайомити із затвердженим висновком службового розслідування особу, стосовно якої воно проводилося, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.
Позивач був ознайомлений з висновком службового розслідування, що підтверджується відповідною відміткою про ознайомлення, яка міститься на останньому аркуші висновку.
Пунктом 1 наказу начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області Бабенко В.М. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого СУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_3.» за № 2520 від 14.12.2010р. за порушення Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника внутрішніх справ України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівника ОВС, що призвело до порушення органами прокуратури кримінальних справ, одну з яких закрито за нереабілітуючими підставами, старшого слідчого СУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_3, враховуючи дисциплінарні стягнення (наказами Головного управління від 01.06.2010р. № 795 оголошено сувору догану, а від 25.08.2010 № 1528 - попереджено про посадову відповідність), звільнено з органів внутрішніх справ України п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Наказом начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області Бабенко В.М. від 28.12.2010р. за № 268о/c майора міліції ОСОБА_3 (М-096481) старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості особи слідчого управління ГУМВС України в області відповідно до Положення по проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено в запас Збройних сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни): з 28 грудня 2010 року (підстава: наказ ГУМВС України в області від 14 грудня 2010 року № 2520).
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна – дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни є дисциплінарним проступком.
Відповідно до п.п. є) п. 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас за порушення дисципліни.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, із наказу начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області Бабенко В.М. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого СУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_3.» за № 2520 від 14.12.2010р., позивача звільнено з ОВС за порушення Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника внутрішніх справ України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівника ОВС, що призвело до порушення органами прокуратури кримінальних справ, одну з яких закрито за нереабілітуючими підставами, тобто, фактично за порушення кримінальних справ щодо позивача.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» за № 3460-IV від 22.02.2006р. дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
У процесі судового розгляду справи судом було досліджено Висновок службового розслідування від 15.10.2010р., проведеного за фактом порушення службової дисципліни старшим слідчим відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості особи, СУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_3 (затверджений заступником начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області – начальником слідчого управління, полковником міліції О.В.Гризою 20.10.2010р.) (далі - Висновок службового розслідування від 15.10.2010р.).
Пунктом 2 зазначеного висновку запропоновано за допущені порушення службової дисципліни старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості особи, СУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_3 підлягає притягненню до суворої дисциплінарної відповідальності. Однак, враховуючи, що згідно ч. 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку, наявне дисциплінарне стягнення – попередження про неповну посадову відповідність, - оголошене наказом ГУМВС від 25.08.2010р. № 1528, а також поданий рапорт про переведення на нижчу посаду – слідчого СВ Кіровського РВ ДМУ, обмежитись цим (в подальшому цей пункт скасований Висновком службового розслідування від 14.12.2010р.).
Крім того, у висновку зазначено про те, що під час службового розслідування були вивчені рішення Жовтневого та Бабушкінського районних судів м.Дніпропетровська у кримінальних справах, де обвинуваченим був ОСОБА_3
У самому Висновку службового розслідування від 15.10.2010р. зазначено, що ОСОБА_3 грубо порушив вимоги наказів МВС України щодо суворого дотримання дисципліни і законності у службовій діяльності, а також вимоги Дисциплінарного статуту щодо обов’язкового інформування безпосереднього керівництва про надзвичайну подію, проте, з дня вчинення ОСОБА_3 проступку станом на 20.10.2010р. (дата затвердження висновку службового розслідування) вже минуло більше, ніж півроку.
Таким чином, станом на 20.10.2010р. відповідачу було відомо про притягнення позивача до кримінальної відповідальності.
Крім того, в процесі судового розгляду справи судом було досліджено наказ Управління МВС України в Дніпропетровській області «Про покарання співробітників СВ Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3» від 28.02.2005р. за № 168. Пунктом 1 зазначеного наказу за неналежне виконання службових обов’язків, що призвело до порушення вимог ст. ст. 22, 120, 227 КПК України при розслідуванні кримінальної справи № 63032548 по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слідчому СВ Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області старшому лейтенанту міліції ОСОБА_3 оголошено сувору догану (в подальшому відмінено наказом УМВС від 24.10.2005р. за № 934, що підтверджується відповідним записом у Послужному списку).
Отже, фактично, позивача було двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за один і той же проступок, що є недопустимим.
Також, розглядаючи справу по суті, суд звернув увагу на ті факти, що відповідно до обвинувального висновку від 29.07.2009р. у кримінальній справі № 63059061, в якій ОСОБА_3 є обвинуваченим, був допитаний свідок ОСОБА_9, який в період з червня 2003 року по березень 2006 року працював на посаді начальника відділу СВ Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області по розслідуванні кримінальних справ по напрямку економіки, тобто був безпосереднім керівником позивача, в тому числі і в період порушення кримінальної справи № 63059061, враховуючий той факт, що справа була порушена 19.09.2005р., а зазначена особа, яка була начальником позивача, допитана у період з 19.09.2005р. по 29.07.2009 року.
Частиною 5 ст. 21 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-ХІІ встановлено, що звільнення працівника міліції зі служби у зв’язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.
Причиною звільнення позивача із органів внутрішніх справ явився факт порушення відносно позивача кримінальних справ, але в подальшому кримінальні справи у відношенні ОСОБА_3 були закриті.
При цьому суд зауважує, що закриття кримінальної справи та звільнення позивача від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності ніяким чином не може ототожнюватись із відсутністю порушення позивачем дисципліни.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» за № 3460-IV від 22.02.2006р. при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо.
У матеріалах справи міститься характеристика від 28.12.2010 року на ОСОБА_3, згідно якої остання за період служби зарекомендував себе позитивно, як грамотний та досвідчений співробітник.
У процесі розгляду прави судом досліджувалось питання щодо притягнення ОСОБА_3 за весь період служби в органах внутрішніх справ. Так, було встановлено, що позивач притягувався до дисциплінарної відповідальності дванадцять разів із винесенням доган, суворих доган та попередженням про неповну посадову відповідність, проте, майже всі із зазначених дисциплінарних стягнень були зняті, що підтверджується копією Послужного списку, який міститься в матеріалах справи.
Статею 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» за № 3460-IV від 22.02.2006р. встановлено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
З огляду на зазначене, зважаючи на сукупність обставин, встановлених та досліджених в процесі судового розгляду справи, пункт 1 наказу начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області Бабенко В.М. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого СУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_3.» за № 2520 від 14.12.2010р., яким до ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення в запас Збройних сил за п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення по проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та наказ начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області Бабенко В.М. від 28.12.2010р. за № 268о/c, яким майора міліції ОСОБА_3 (М-096481) старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості особи слідчого управління ГУМВС України в області відповідно до Положення по проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено в запас Збройних сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни): з 28 грудня 2010 року (підстава: наказ ГУМВС України в області від 14 грудня 2010 року № 2520) прийнятий без дотримання вимог чинного законодавства України.
Проте, позивачем не заявлена вимога про скасування пункту 1 наказу начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області Бабенко В.М. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого СУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_3» за № 2520 від 14.12.2010 року.
Суд враховує, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області від 28.12.2010р. за № 268о/c про звільнення ОСОБА_3 (М-096481) в запас Збройних сил є саме наказ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 14 грудня 2010 року № 2520 про застосування дисциплінарного стягнення, про що зазначено в самому оскаржуваному наказі. Без скасування пункту 1 наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області від за № 2520 від 14.12.2010 року неможливо в повній мірі відновити порушені права позивача. За наведених обставин та відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд виходить за межі позовних вимог та вважає за необхідне скасувати пункт 1 наказу начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області Бабенко В.М. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого СУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_3.» за № 2520 від 14.12.2010 року та наказ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 28.12.2010р. за № 268о/c в частині звільнено в запас Збройних сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) ОСОБА_3 (М-096481) старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості особи слідчого управління ГУМВС України в області відповідно до Положення по проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Суд важає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Таким чином, для захисту прав та законних інтересів позивача достатньо скасувати оскаржуване рішення, без визнання його нечинним, як того просив позивач (пункт 1 позовних вимог щодо визнання нечинним рішення).
Крім того, позивач просив скасувати наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 268о/c. Судом досліджувався витяг із зазначеного наказу щодо позивача, а тому, враховуючи той факт, що положення цього наказу можуть стосуватись і інших осіб, суд вважає за необхідне скасувати наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 268о/c в частині звільнення за п. 64 «є» (за порушення дисципліни): майора міліції ОСОБА_3 (М-096481) старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості особи слідчого управління ГУМВС України в області з 28 грудня 2010 року.
Відповідно до абз.1 п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).
Таким чином, позовні вимоги щодо поновлення позивача на попередній посаді, на думку суду, враховуючи обставини справи, підлягають задоволенню.
Абзацом другим п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114 передбачено, що у разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Таким чином, враховуючи той факт, що звільнення позивача було здійснено без дотримання вимог чинного законодавства України, без врахування всіх обставин справи, з метою повного захисту прав позивача суд вважає можливим в порядку ч.2 ст.11 КАС України вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов у частині - зобов’язавши Головне управління МВС України в Дніпропетровській області не тільки виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, а й зобов’язати відповідача попередньо здійснити нарахування ОСОБА_3 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Відповідно положень ч. 1 ст. 21 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-ХІІ працівники міліції перебувають під захистом держави, що здійснюється в порядку і випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України, зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, до негайного виконання повинна бути звернута вимога позивача про поновлення на посаді та виплата позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми грошового забезпечення за один місяць.
Керуючись ст.ст.14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення суми за час вимушеного прогулу – задовольнити частково.
Скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 14.12.2010 року № 2520 в частині звільнення з органів внутрішніх справ України ОСОБА_3.
Скасувати наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 28.12.2010 року № 268о/с по особовому складу про звільнення за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) майора міліції ОСОБА_3 (М-096481) старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості особи слідчого управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області.
Поновити ОСОБА_3 на роботу в органи внутрішніх справ на посаді старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості особи слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
Зобов’язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду в частині поновлення на посаді старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості особи слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу – у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 12.04.2011р.
Суддя
В.В Ільков