У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Вус С.М.,
суддів
за участю прокурора Гриціва М.І. та Кліменко М.Р.
Парусова А.М.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 5 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок та ухвалу щодо ОСОБА_5,
у с т а н о в и л а:
вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2009 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженку с. Капітанки Голованівського району
Кіровоградської області, мешканку АДРЕСА_1,
раніше не судиму,
засуджено:
за ч. 2 ст. 204 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією незаконно виготовленої продукції;
за ч. 1 ст. 204 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з конфіскацією незаконно виготовленої продукції;
за ч. 2 ст. 364 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати певні посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями, на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та з позбавленням права обіймати певні посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями, на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на неї обов’язків, передбачених п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
Прийнято рішення щодо речових доказів та судових витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_5 засуджено за те, що вона, працюючи на посаді директора ТОВ “Тріумф”, за попередньою змовою із засновником цього товариства ОСОБА_7, кримінальна справа щодо якого закрита внаслідок акту амністії, організувала на належній ТОВ “Тріумф” малогабаритній нафтопереробній установці незаконне виготовлення підакцизних товарів – прямогонного бензину та дизельного палива, які незаконно зберігала з метою збуту в резервуарах ТОВ «Тріумф» і 26 лютого 2008 року незаконно збула ПП «Логос 2003» 13 550 літрів прямогонного бензину та 25 250 літрів дизельного палива.
Крім того, ОСОБА_5, будучи службовою особою та використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, у період часу з середини січня по 26 лютого 2008 року дала працівникам ТОВ “Тріумф”, які не були обізнані про її злочинні наміри, вказівки про вчинення дій, спрямованих на незаконне виготовлення на малогабаритній нафтопереробній установці ТОВ «Тріумф» прямогонного бензину у кількості 18 650 літрів та дизельного палива у кількості 26 850 літрів, що спричинило тяжкі наслідки державі у виді посягання на господарську систему України, підриву її авторитету як держави та заподіяння збитків, що у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2009 року вирок щодо ОСОБА_5 змінено, виключено з вироку вказівку про засудження ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 364 КК України як зайво інкриміновану та постановлено вважати її засудженою за ч. 1 ст. 204 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, за ч. 2 ст. 204 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією незаконно виготовленої продукції. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням обов’язків, передбачених п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу. В решті вирок залишено без зміни.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку та ухвали щодо ОСОБА_5 і направлення справи на новий судовий розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон, оскільки не призначив засудженій передбачену ст. 204 КК України конфіскацію обладнання, за допомогою якого здійснювалося незаконне виготовлення підакцизних товарів, і обрав їй занадто м’яке покарання, від відбування якого безпідставно звільнив її із застосуванням ст. 75 КК України. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки у ній не зазначено підстави, через які апеляцію прокурора на вирок щодо ОСОБА_5 визнано необґрунтованою. Також не погоджується з рішенням апеляційного суду про виключення з вироку вказівки про засудження ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 364 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання частково у частині доводів щодо надмірної м’якості призначеного ОСОБА_5 покарання і неправильності рішення суду, який не призначив їй конфіскацію обладнання для незаконного виготовлення підакцизних товарів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з таких підстав.
Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 КК України у касаційному поданні не заперечуються.
З урахуванням змін, внесених до вироку щодо ОСОБА_5 апеляційним судом, призначене їй покарання відповідає ступеню тяжкості вчинених нею злочинів, її особі та обставинам справи.
Суд обрав ОСОБА_5 більш суворий вид покарання з числа передбачених у санкціях ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 КК України, за якими її засуджено, і вважати це покарання надмірно м’яким підстав не вбачається.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_5 раніше не судима, характеризується позитивно, у віці 29 років вчинила злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжких наслідків від яких не настало, обставини, які обтяжують покарання, відсутні.
Зважаючи на зазначені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання і звільнив її від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, встановивши їй іспитовий строк, протягом якого вона має виконати покладені на неї судом обов’язки.
Твердження у касаційному поданні про те, що суд безпідставно не застосував передбачену ст. 204 КК України конфіскацію обладнання для незаконного виготовлення підакцизних товарів не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Так, свої вимоги у цій частині прокурор мотивує тим, що зазначена конфіскація має застосовуватися судом незалежно від того, у чиїй власності перебуває вищевказане обладнання.
Проте, відповідно до вимог ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Ст. 59 КК України встановлює такий вид кримінального покарання як конфіскація майна, яка полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Але ст. 204 КК України передбачає так звану спеціальну конфіскацію, що полягає у вилученні в засудженого засобів чи знарядь вчинення злочину або предметів, одержаних злочинним шляхом, і не визнається одним із видів покарання.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК України конфіскації підлягають знаряддя злочину, що належать обвинуваченому.
Оскільки обладнання, за допомогою якого здійснювалося незаконне виготовлення пального, не належить ОСОБА_5, а є власністю ТОВ «Тріумф», воно не може бути конфісковане.
Також не можна визнати такими, що заслуговують на увагу, доводи касаційного подання про безпідставне виключення з вироку щодо ОСОБА_5 вказівки про засудження її за ч. 2 ст. 364 КК України.
Необхідною ознакою об’єктивної сторони складу зазначеного злочину є тяжкі наслідки.
Згідно з п. 4 Примітки до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у цій статті, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Судом першої інстанції тяжкими наслідками дій ОСОБА_5 визнано посягання на господарську систему України, підрив її авторитету як держави та заподіяння збитків, що у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. При цьому у вироку не зазначено, яким чином дії ОСОБА_5 посягають на господарську систему України, у чому полягає підрив авторитету України як держави, а факт заподіяння державі збитків як певних втрат майнового характеру внаслідок інкримінованих ОСОБА_5 дій не встановлено взагалі, лише зазначено вартість незаконно виготовленого за її вказівкою пального. Крім того, як убачається з викладеного у мотивувальній частині вироку щодо ОСОБА_5 формулювання обвинувачення, визнаного доведеним судом, її дії як директора ТОВ «Тріумф» щодо надання розпоряджень, спрямованих на незаконне виготовлення підакцизних товарів, охоплюються пред’явленим їй обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 КК України.
За таких обставин рішення апеляційного суду про виключення з вироку щодо ОСОБА_5 вказівки про засудження її за ч. 2 ст. 364 КК України як зайво інкримінованої є обґрунтованим.
Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування вироку та ухвали щодо ОСОБА_5 з наведених у касаційному поданні мотивів.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України та п. 2 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, залишити без задоволення, а вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2009 року щодо ОСОБА_5 – без зміни.
Судді:
Вус С.М. Гриців М.І. Кліменко М.Р.