УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-20423/11
Справа № 22ц-20423/2011 Головуючий в першій інстанції
Категорія - 48 ( ІІ ) суддя Валуєва В.Г.
Суддя-доповідач – Зубакова В.П.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
02 березня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді – Зубакової В.П.
суддів - Неклеси В.І., Остапенко В.О.
при секретарі - Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
В С Т А Н О В И Л А :
15 жовтня 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання в розмірі 1/4 частини заробітної плати щомісячно, але не нижче 30% від суми прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до закінчення терміну навчання, тобто до 26.06.2010 року, а у випадку продовження навчання до досягнення нею 23-х років, посилаючись на те, що вона з 01.09.2007 року навчається на бюджетній основі на денному відділенні Криворізького професійного ліцею, стипендію отримує у розмірі 200,00 грн., потребує матеріальної допомоги батьків, мати таку допомогу надає, а відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу добровільно.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею 23-х років за умови навчання в учбовому закладі, а також 85 грн. у відшкодування витрат за оголошення в газеті про розгляд справи.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. та на користь судово-інформаційного центру витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 30 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вімов, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам.
Зокрема, суд неправомірно стягнув з нього 85 грн. за оголошення в газеті про призначення судового засідання, яка виходить в м.Кривому Розі, і він, як мешканець м.Харкова, не міг бути ознайомленим з цим оголошенням.
Крім того, судом стягнуто аліменти до досягнення дочкою 23-х річного віку за умови її навчання в учбовому закладі, в той час коли навчання вона припинила 01.03.2010 року, тобто ще до ухвалення рішення суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка по справі, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, являється донькою відповідача (а.с.8) та проживає окремо від батька.
З 01.09.2007 року по 01.03.2010 року позивачка навчалася в Криворізькому професійному ліцеї по спеціальності «Продавець продовольчих товарів, контролер-касир» на денній формі навчання (а.с. 73).
Задовольняючи позовні вимоги позивачки та стягуючи з відповідача на її користь аліменти на період навчання в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 15.10.2008 року і до досягнення нею 23-річного віку, за умови навчання, суд першої інстанції виходив з майнового положення сторін, обов`язку батьків утримувати своїх повнолітніх дітей за умови навчання в учбовому закладі.
Проте з висновком суду щодо визначеного розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивачки, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Покладаючи на відповідача обов’язок зі сплати аліментів на користь позивачки, суд першої інстанції виходив з факту досягнення ОСОБА_3 повноліття й продовження нею навчання, при цьому визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд не встановив й не врахував обставини, що мають значення по справі, в тому числі й те, чи має можливість відповідач сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Так, відповідно до ч.1 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, суд враховує обставини, зазначені у ст. 182 СК України, а саме: стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Як вбачається з матеріалів справи повнолітня ОСОБА_3 самостійного заробітку не має, у період з 01.09.2007 року по 01.03.2010 року навчалася в Криворізькому професійному ліцеї по спеціальності «Продавець продовольчих товарів, контролер-касир» на денній формі навчання, у зв’язку з чим потребувала матеріальної допомоги.
Відповідач ОСОБА_2 працює в КП «КВЛК», і його заробітна плата за період з квітня 2008 року по вересень 2008 року склала 9 186,09 грн. (а.с. 18), що свідчить про його здатність надавати матеріальну допомогу на утримання ОСОБА_3
Мати позивачки – ОСОБА_4 працює в ТОВ «Парк Плюс», та її заробітна плата за період з квітня 2008 року по вересень 2008 року склала 2 890,00 грн. ( а.с. 9).
Всупереч ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів судом першої інстанції не враховано й не надано оцінки доказам щодо матеріального становища сторін, а тому доводи відповідача в цій частині є обґрунтованими.
Судом встановлено, що сторони разом не проживають та відповідач не надає добровільно матеріальну допомогу на утримання дачки, тому колегія суддів вважає за необхідне, враховуючи матеріальний стан відповідача, стягнути аліменти на утримання повнолітньої ОСОБА_3 в розмірі 1/5 частини з усіх видів його заробітку.
Не погоджується колегія суддів з висновком суду першої інстанції й щодо строку стягнення аліментів й вважає його визначеним, всупереч ст. 199 СК України, оскільки право на утримання позивачки відповідачем припиняється у разі припинення навчання, тобто 01.03.2010 року, а не з досягнення нею 23–х річного віку, як це зазначено в рішенні суду.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів, враховуючи матеріальне становище повнолітньої ОСОБА_3, яка закінчила навчання, матеріальне становище відповідача, й виходячи з рівності обов’язку батьків утримувати дитину, конституційного права особи на прожитковий мінімум, а також враховуючи термін навчання повнолітньої до 01.03.2010 року, вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково й змінити рішення суду, зменшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітньої доньки з 1/4 до 1/5 частини, зазначивши що аліменти підлягають стягненню до 01.03.2010 року включно.
Крім того, погоджується колегія суддів і з доводами апеляційної скарги в частинні неправомірного стягнення з відповідача витрат, понесених позивачкою на оголошення в газеті про призначення справи до розгляду, оскільки, відповідно до ч.9 ст. 74 ЦПК України, через оголошення у пресі викликається відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, однак з позовної заяви вбачається та доданих до неї додатків, що позивачці було відоме місце проживання відповідача в м.Харкові та місцезнайодження підприємства на якому останній працює (а.с. 4,16), а тому розміщення оголошення про виклик до суду в газеті «Вісті Придніпров`я», яка не розповсюджується на території Харківської області, не може вважатись судовими витратами у розумінні п.6 ч.3 ст. 79 ЦПК України, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2010 року в частині встановленого розміру та закінчення строку стягнення аліментів змінити.
Зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання з 1/4 частини з усіх видів його заробітку до 1/5 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, зазначивши що аліменти підлягають стягненню до 01.03.2010 року включно.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 85 грн. у відшкодування витрат за оголошення в газеті про розгляд справи скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в стягненні судових витрат за оголошення в газеті про розгляд справи.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.П.Зубакова