Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-11947/10                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Маштак К.С.

                                                              Доповідач  -  Перцова В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     10 березня 2011 року                 Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :

                        Головуючого  судді :  Перцової В.А.     

                        Суддів:                         Калиновського А.Б., Лисичної Н.М.

                        При секретарі:             Керімовій Л.К.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

    Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10  серпня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська; визнано неправомірною бездіяльність відповідача , яка виразилась у ненарахуванні і невиплаті позивачу, як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 2 липня 2010 року надбавки до пенсії  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року  в розмірі 30% відсотків від мінімальної пенсії за віком; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни, надбавки до пенсії відповідно до зазначеної норми закону в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за вказаний період за виключенням сум, що вже нею були отримані; в задоволенні решти вимог відмовлено; вирішено питання щодо судових витрат.

    Управління Пенсійного Фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська звернулось до  апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що суд не врахував вимоги норм матеріального права щодо визначення розміру надбавки до пенсії дітям війни, те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється лише за рахунок коштів Державного бюджету.

    При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивач знаходиться на обліку УПФУ в м. Павлоград Дніпропетровської області і має статус "дитини війни", що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.

    Згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" –дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Така редакція цієї стаття набула чинності з 01.01.2006 року.

     Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»від 19.12.2006 року № 489-У, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.111  Закону № 489-У.

     Але, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення цього пункту визнано таким, що не відповідає Конституції України  (є неконституційним).

     Відносно підвищення пенсії дітям війни у 2008 році, то  відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було викладено в такій редакції: " Дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів»

    Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення зазначеного пункту визнані такими, що не відповідають Конституції України.

    Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими. Крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

    Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.     

    Таким чином, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 1 січня 2009 року спірні правовідносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2007 року, тобто відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати  державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-1У –мінімальний розмір пенсії за віком  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.      

    Апеляційний суд вважає, що, враховуючи вказані обставини і норми матеріального права, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2

     Доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправильного застосування судом норм матеріального права є необґрунтованими. Посилання в скарзі на неправильне визначення судом розміру надбавки до пенсії дітям війни, зокрема,  розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення пенсії, є особистим тлумаченням ним норм права. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно визнав, що  розрахунок необхідно проводити виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки, іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

     Не можуть бути прийняті до уваги посилання в скарзі на виплату соціальної допомоги лише в межах коштів, передбачених на це Державним бюджетом, оскільки, недостатність грошових коштів не є підставою для невиконання закону щодо виплати соціальної допомоги.       

     Тому, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача відхилити, а рішення районного суду залишити без змін.      

    Керуючись ст.ст. 197, 198, 200 КАС України, апеляційний суд, -

У  Х  В  А  Л  И  В  :

   Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м.  Дніпропетровська відхилити.

   Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала апеляційного суду  набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі; може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.            

                   Судді: