Справа № 2-1833/2007р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

5 грудня  2007 року Сарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді                                  Петешенкової М.Ю.        

          при  секретарі                                          Загорній Ю.І.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, суд -

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 15 лютого 1992 року він перебуває в зареєстрованому шлюбі із відповідачкою, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

      Починаючи з січня 2007 року шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не вони  ведуть. Причиною розпаду сім”ї є постійні сварки та непорозуміння. Позивач зазначає, що причиною розпаду сім'ї стало відсутність взаєморозуміння, грубість відповідачки та незадоволення, приниження та образи щодо до нього, витребування коштів в сумі яких він не заробляє, хоча відповідачка не працює з 1992 року. Внаслідок чого постійно виникають сварки, що негативно впливає на розвиток дитини. Позивач вважає, що збереження сім'ї неможливо і просив задовольнити позов.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. 

Відповідачка в судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечувала, пояснила, що відповідач навмисно відібрав в неї трудову книжку, з цього приводу вона зверталася до міліціі, однак, ніяких результатів це не дало. Позивач постійно її ображає, налаштовує сина проти неї, та син вирішив проживати разом з позивачем.  

Вислухавши пояснення позивача, відповідачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.2 ст.112 СК України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не відповідало би інтересам одного із них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.

В судовому засіданні встановлено, що з 15  лютого 1992 року сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Шлюбні стосунки між сторонами припинені з січня 2007 р. Спільне господарство вони не ведуть. Заходів до примирення сторони не бажають приймати. Між сторонами склалися неприязнені відносини. 

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, тому шлюб необхідно розірвати.

Керуючись ч. 2 ст.112 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 209, 214, 215 ЦПК  України, суд -

В И Р І Ш И В:

Шлюб між ОСОБА_1таОСОБА_2, зареєстрований 15 лютого 1992 року відділом РАЦС Самарського району м. Дніпропетровська,  актовий запис № 43 - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС, стягнути із ОСОБА_1судовий збір на користь держави у розмірі 17 грн., ОСОБА_1від сплати судового збору - звільнити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Головуючий суддя:                                                                              М.Ю. Петешенкова