КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2829/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.10р. у справі №2а-2829/10/2570 за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3. до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3. звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення фінансування (відшкодування) заборгованості в сумі 23 476,15 грн. перевищених витрат, проведених страхувальником над сумою нарахованих страхових внесків після отримання відповідачем звітів за формою Ф4-ФСС з ТВП, а також про зобов’язання відповідача провести фінансування зазначеної заборгованості на користь позивача.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.010р. позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального і процесуального права та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом не враховано, що в порушення ч. 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» призначена та нарахована допомога по вагітності та пологах в сумі 24 650 грн. найманій працівниці ОСОБА_3 не виплачена позивачем, в зв’язку з чим останній не мав права на додаткове фінансування фактичних витрат за рахунок коштів Фонду. Апелянт посилається і на те, що судом не враховано, що за вимогами Закону фінансування такого забезпечення здійснюється Фондом у разі відсутності коштів на банківських рахунках страхувальника та коли він має таку заборгованість із виплати матеріального забезпечення, відтак у спірному випадку позивач не підтвердив ні факт заборгованості, ані факт відсутності коштів відповідними виписками банківської установи. Апелянт просить суд врахувати, що видатковий касовий ордер від 04.01.2010 року не надавався до виконавчої дирекції Фонду Крім того, вважає такий касовий ордер неналежним доказом фактичної виплати коштів, тим більше, що судом зроблений висновок, що дана виплата проведена за рахунок власних обігових коштів страхувальника, що нічим не підтверджено; прихід до каси, з якої виплачена допомога, нічим не оприходуваний, докази здійснення касових операцій відсутні, тощо.
15.03.11р. канцелярією суду зареєстровано заперечення позивача, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу Фонду без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін; розгляд справи позивач просив проводити за його відсутності.
В судове засідання учасники процесу не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у зв’язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від 18 січня 2001 року N 2240-III (надалі - Закон), страховик має право, зокрема, проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Як свідчать обставини справи, спеціалістами Фонду була проведена ревізія за зверненням фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 щодо відшкодування проведених витрат, пов’язаних з нарахуванням допомоги по вагітності та пологах в сумі 24 650 грн. найманій працівниці ОСОБА_3 (лист від 05.08.09р. б/н).
Перевіркою встановлено, що призначена та нарахована допомога по вагітності та пологах в сумі 24 650 грн. найманій працівниці ОСОБА_3 не виплачена, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 52 Закону, згідно якої допомога по тимчасовій втраті працездатності, по вагітності та пологах виплачується у найближчий після дня призначення допомоги строк, встановлений для виплати заробітної плати,тобто в даному випадку –06.02.09р. Крім того, перевіркою встановлено порушення п. 6.8 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Правління Фонду від 26.06.01р. №16, відповідно до якого страхувальники –роботодавці не мають права припиняти виплату допомоги у випадках, коли сума нарахованих страхових внесків та інших платежів до Фонду не покриває фактичних витрат на виплату допомоги та порушення п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, що призвело до переплати позивачем допомоги по вагітності та пологах найманій працівниці ОСОБА_3 на загальну суму 1 173, 85 грн.
За наслідками вказаної перевірки складено акт ревізії від 13.08.09р. та винесено припис ОСОБА_3. про усунення порушень від 13.08.09р. №18.
У довідці від 27.08.09р. щодо перевірки стану усунення порушень Фондом зазначено що відповідно до листа ПП ОСОБА_3. від 27.08.09р. на суму переплати 1 173, 85 грн. в бухгалтерському обліку проведено коригування допомоги по вагітності та пологах; інші виявлені ревізією порушення не були усунуті позивачем.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що припис Фонду виконано позивачем у повному обсязі, сума заборгованості за Фондом у розмірі 23 476, 15 грн. відображена позивачем у звіті за формою Ф4-ФСС з ТВВ за перший квартал 2010 року; вказана сума заборгованості виплачена позивачем найманій працівниці відповідно до видаткового касового ордеру від 04.01.10р., а тому, на висновком суду першої інстанції неправомірно не відшкодована Фондом.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову передчасним, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо через відсутність коштів на своїх банківських рахунках або через їх арешт страхувальник має заборгованість із виплати матеріального забезпечення, передбаченого цим Законом, більше ніж за один календарний місяць понад строки, встановлені статтею 52 цього Закону, за заявою застрахованої особи чи осіб, які мають право на одержання матеріального забезпечення, фінансування такого забезпечення здійснюється виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем реєстрації страхувальника з наступним відшкодуванням страхувальником виплачених Фондом коштів.
Виплата матеріального забезпечення особам, зазначеним в абзаці першому цієї частини, провадиться за списком (відомістю), наданим страхувальником, шляхом перерахування коштів на особовий рахунок цих осіб (за їх заявою) через банківські установи.
Страхувальник щокварталу звітує перед виконавчою дирекцією відділення Фонду про компенсування витрат Фонду на виплату матеріального забезпечення застрахованим особам.
Підставою для виділення виконавчою дирекцією відділення Фонду коштів на фінансування матеріального забезпечення є надана страхувальником виписка банківської установи про відсутність коштів на банківських рахунках, довідка-розрахунок про суму допомоги, яку необхідно профінансувати, завірена в установленому порядку відповідними підписами посадових осіб та печаткою страхувальника, та заяви застрахованих осіб чи осіб, які мають право на одержання матеріального забезпечення, про фінансування матеріального забезпечення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 27 Закону, страхувальник має право, зокрема, на додаткове фінансування з коштів Фонду в разі перевищення суми фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, над сумою нарахованих страхових внесків.
Отже, Законом чітко визначено умову, за якої страхувальник має право на додаткове фінансування за рахунок коштів Фонду при перевищенні суми витрат над сумою нарахованих страхових внесків, у разі, коли такі витрати фактично понесені страхувальником, а також визначені підстави фінансування заборгованості із виплати матеріального забезпечення за рахунок виконавчої дирекції відділення Фонду у разі відсутності коштів на банківських рахунках страхувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати
Як свідчать обставини справи, допомога при вагітності та пологам призначена ОСОБА_3 протоколом засідання комісії ФОП ОСОБА_3. №1 від 31.01.09р., тоді як видатковий касовий ордер на суму 23 476, 15 грн. для виплати допомоги по вагітності та пологах за період з 30.01.09р. по 04.06.09р. ОСОБА_3 датований 04.01.10р.
Таким чином, на час перевірки позивачем фактично такі витрати не понесені, як і не підтверджено документально підстави для виділення коштів дирекцією відділення Фонду коштів на фінансування матеріального забезпечення, що передбачені ч. 4 ст. 50 Закону, а тому доводи позивача про те, що на час перевірки Фонд підтвердив свою заборгованість не заслуговують на увагу.
Відповідно до п. 6.9 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 р. N 16, погоджена НБУ 2 жовтня 2001 р., якщо витрати, проведені страхувальником-роботодавцем, за звітний квартал перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного кварталу. Якщо ж витрати не можуть бути покриті страховими внесками і в наступному кварталі, то сума перевищення, з урахуванням очікуваного результату в наступному кварталі, відшкодовується страхувальнику-роботодавцю органом Фонду після одержання від нього звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за минулий квартал. Відшкодування страхувальнику-роботодавцю суми перевищення над сумою страхових внесків у випадках, коли належна сума страхових внесків не покриває витрат, може провадитись і до одержання звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП при обов'язковому поданні довідки-розрахунку за підписом керівника, головного бухгалтера, завіреної печаткою підприємства.
Отже, враховуючи те, що витрати позивача по виплаті допомоги по вагітності та пологам найманій працівниці здійснені ним у першому кварталі 2010 року, позивач відповідно до наведених правових норм має підтвердити суму перевищення з урахуванням очікуваного результату в наступному –2 кварталі, або ж надати відповідну довідку-розрахунок для проведення відшкодування страхувальнику-роботодавцю.
Матеріали справи не містять доказів дотримання позивачем вимог вищенаведених норм, як і не містять доказів отримання Фондом звіту за 1 квартал 2010р.
З огляду на викладене, відсутні підстави для висновку про наявність заборгованості Фонду перед позивачем станом на момент звернення до суду, а відтак, висновок суду про протиправну бездіяльність Фонду та зобов’язання останнього провести вказане відшкодування є передчасним, оскільки на момент подачі позову право позивача порушено Фондом не було.
Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
За наведених обставин та правових норм, колегія суду дійшла висновку про скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.10р. та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.195, 197, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
П О С Т А Н О В И В:
задовольнити скаргу Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.10р. у справі №2а-2829/10/2570 .
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.10р. у справі №2а-2829/10/2570 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3. - відмовити.
Постанова набирає законної через сили п’ять днів після направлення її копії особами, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.