ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.09.06 р. Справа № 10/194пд
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І.В.;
при секретарі судового засідання – Давидовській Т. В.;
за участю представники сторін:
від позивача – Лебідь Н. О. - довіреність;
від відповідачів: 1) не з’явився;
2) не з’явився;
від третьої особи – не з’явився;
прокурор – Лисенко С. І. – посвідчення;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовом Іловайського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк
до відповідачів: 1) Дочірнє підприємство „Донецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”м. Донецьк;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Солтіс” м. Харцизьк;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет пору – Відкрите акціонерне товариство „Державна акціонерна компанія „Автомобільні шляхи України” м. Донецьк,
про визнання недійсним договору оренди, -
В С Т А Н О В И В :
До господарського суду звернувся Іловайський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк з позовом до відповідачів: 1) Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” м. Донецьк; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Солтіс” м. Харцизьк; про визнання недійсним договору оренди б/н від 01.08.2003р. приміщення, розташованого за адресою: м. Харцизьк, вул. Зугресівська, 3, загальною площею 43,6кв.м.
В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на договір оренди б/н від 01.08.2003р., дозвіл ДАК „Автомобільні дороги України” №3/10-11/44 від 04.04.2003р., порушення діючого законодавства при укладенні договору б/н від 01.08.2003р., а саме неотримання дозволу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (далі -Фонд) на укладення договору оренди державного майна.
Відповідач 1 у судовому засіданні та відзиві проти позову заперечував, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Відповідач 2 проти позову заперечував з огляду на те, що орендоване майно є власністю ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”, а не держави, тому отримання дозволу, як то встановлено Законом України „Про орендну державного та комунального майна” (далі - Закон), не обов’язкове.
Представник позивача у поясненнях та в судових засідання позов не підтримав. Сповістив суд, що спірне майно належить ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” на праві власності та не є державним майном, у зв’язку з цим, згідно діючого законодавства, узгодження спірного договору з Фондом не потрібно.
Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, за ініціативою суду участі у розгляді справи було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Відкрите акціонерне товариство „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги „України” м. Донецьк (далі – Компанія).
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився. Надав пояснення, в якому просить розглянути справи за його відсутності та повідомляє, що майно Компанії не є державним, а належить на праві власності, тому дія Закону на правовідносини, що виникають при укладенні спірного договору оренди не розповсюджується.
В останнє судове засідання представники відповідачів та третьої особи не з’явились, хоча були належним чином повідомлені.
Суд вважає надані позивачем документи достатніми для розгляду справи по суті та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи був продовжений.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши доводи за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що між відповідачем 1 (орендодавцем) та відповідачем 2 (орендарем) був укладений договір оренди б/н від 01.08.2003р. приміщення, розташованого за адресою: м. Харцизьк, вул. Зугресівська, 3, загальною площею 43,6кв.м.
Строк дії договору встановлений з 01.08.2003р. по 01.08.2004р. Договір підписаний сторонами та скріплений мокрими печатками.
Додатковою угодою від 01.08.2004р. строк дії договору було продовжено до 01.08.2005 р.
Додатковою угодою від 01.08.2005 р. дія договору була продовжено до 01.08.2006 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання договору оренди б/н від 01.08.2003р. недійсним, прокурор посилається на те, що в порушення ст. 9 Закону та частини 1 ст. 287 Господарського кодексу України, не було отримано дозвіл Фонду на укладення договору оренди державного майна.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходить з наступного.
Оскільки спірний договір оренди був укладений 01.08.2003 р., відповідно до прикінцевих положень Господарського кодексу України, суд вважає, що посилання прокурора на положення Господарського кодексу України є недоцільні.
Як убачається з матеріалів справи та пояснень сторін, Дочірнє підприємство „Донецький облавтодор” ( відповідач 1) є дочірнім підприємством Компанії (третьої особи по справі).
Компанія була заснована на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р., згідно якої її засновником є держава в особі Державної служби автомобільних доріг із закріпленням у державній власності 100% акцій компанії.
Як убачається з положень ст.12 Закону України „Про господарські товариства”, товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.
Відповідно до положень ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно зі Статутом відповідача 1 (суб’єкт господарювання), майно підприємства складається з виробничих та невиробничих фондів, а також цінностей, яке передається засновником (власником) підприємству в господарське відання.
Крім того, суд враховує пояснення позивача по справі, який визначився , що спірне майно за договором не є державною власністю.
З вищевикладеного убачається, що майно, яке було передано в оренду за спірним договором, не є державною власністю, а належить на праві власності Компанії.
Відповідно до ст. 5 Закону, орендодавцем є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.
Отже, посилання прокурора на порушення відповідачами 1 та 2 вимог ст. 9 Закону, згідно якої законодавцем передбачено отримання дозволу орендодавця (у даному випадку Фонду) на надання в оренду державного майна, не обґрунтовані.
З огляду на зазначене позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню відповідно до вимог в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст. 136 Господарського кодексу України, ст.. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 12 Закону України „Про господарські товариства”, керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Відмовити у задоволенні позовних вимог Іловайського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк до відповідачів: 1) Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”м. 2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Солтіс” м. Харцизьк; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги „України” м. Донецьк, про визнання недійсним договору оренди б/н від 01.08.2003р. приміщення, розташованого за адресою: м. Харцизьк, вул. Зугресівська, 3, загальною площею 43,6кв.м.
Суддя Приходько І.В.
Пом. с: Давидовська Т.В.
тел.: 305-75-46
Надруковано 7 прим.