Справа № 2-а-553-2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2009 р. м. Артемівськ
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Кляночкіна О.В., при секретарі Казначеєвої І.О., за участю позивачки ОСОБА_1 та представника відповідача Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області Гринь Д.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визання дій Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області щодо нарахування і виплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року протиправними та про стягнення коштів за недоотриманною часткою цієї допомоги,
встановив:
26.03.2009 р. ОСОБА_1 звернулася у суд з дійсним позовом, вимогаючи визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області (далі по тексту УПСЗН) щодо нарахування і виплати грошової допомоги по догляду за її дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року у сумі, яка є меньшою за розміром встановленнного законодавством України протиправними та стягнути на її користь кошти за недоотриманною частки такої допомоги.
У судовому засідані позивачка наполягала на своїх вимогах та дала пояснення, які є аналогічними обгрунтуванню позову.
Представник відповідача заперечував проти позову та пояснив про те, що УПСЗН здійснювало нарахування і виплату позивачці грошової допомоги по догляду за її дитиною, що недосягла трирічного віку, виходячи з Законів України "Про державний бюджет України" і «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою недієздатністю та виплатам, зумовленими народженням та похованням» та Порядка призначення та виплати допомоги при народженні дитини і допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, застрахованим у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2007 р. № 13, згідно яких, на відміну від Закона України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», були встановленні інши розміри такої допомоги.
На підтвердждення обставин по справі кожна із сторін додала до суду докази, які були досліджені у судовому засіданні:
копія паспорта громадянина України на ім’я ОСОБА_1 ;
свідоцтво про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1;
довідка УПСЗН про виплати на користь ОСОБА_1 грошової допомоги на
дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 9 липня по 31
грудня 2007 року у загальній сумі 632, 88 грн.;
заперечення УПСЗН проти позову; Суд, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь по справі, враховуючи досліджені вищеперераховані письмові докази, вважає встаноленими обставини про те, що ОСОБА_1, яка є матір’ю дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, перебуваючи на обліку в УПСЗН, отримала за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, як незастрахована особа у системі загальнообов’язкового соціального страхування допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у загальній сумі 632, 88 грн. (липень - 101, 16 грн., серпень - 103, 41 грн., вересень -104, 85 грн., жовтень - 104, 85 грн., листопад - 107, 73 грн., грудень - 110, 88 грн.)
Суд, дослідивши докази, які є у справі та оцінив їх, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
УПСЗН у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Указами Президента України і Постановами Верховної Ради України, актами КМУ, актами відповідного органу місцевого самоврядування, положенням про управління.
Стаття 46 Конституції України, гарантує громадянам право на соціальний захи ст. 3аконом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлений гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей, спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Відповідно статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням».
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» визначено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім’ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.
Відповідно до ст. ст. 4, 5, 29, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством. Одним із принципів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» визначено, що всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків, а відповідно до Постанови КМУ від 16 січня 2007 року номер 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» - УПСЗН з 2-го кварталу 2007 року зобов’язані виплачувати спірну допомогу застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, а відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що
встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
Судом встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом.
Згідно частини 1 статті 15 вказаного Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 23 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» і ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007» від 19.12.2006 р.
Статтею 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 p. N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення ст. 56 і пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком 6 років та дія ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими похованням» за якою розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинен бути меншим за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років вставлений з 01 квітня 2007 року у розмірі 463, 00 грн., з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470, 00 грн.
Таким чином, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року при здійсненні виплати допомоги сім’ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку, відповідач повинен був керуватися зазначеними сумами.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року сплачував допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у таких розмірах: липень - 101, 16 грн., серпень - 103, 41 грн., вересень - 104, 85 грн., жовтень - 104, 85 грн., листопад - 107, 73 грн., грудень - 110, 88 грн..
Недоплачена позивачці сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9липня по Зігрудня 2007 року становить:за липень(101, 16:31х8)+(463, 00:31х23)—101, 16
=268, 47грн.; серпень 463, 00-103, 41=359, 59грн.; за вересень 463, 00-104, 85=358, 15грн.;за жовтень 470, 00-104, 85=365, 15грн., за листопад 470, 00-107, 73=362, 27грн.; за грудень 470, 00-110, 88=359, 12грн.
Загальна недоплачена позивачці сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року становить 2072, 75 грн.. (268, 47+, 359, 59+358, 15+365, 15+362, 27+359, 12=2072, 75грн.)
Крім цього, виходячи з положень ст. ст. 87, 94 КАС України та Декрета КМУ "Про державне мито", з місцевого бюджету Артемівської міської ради Донецької області на користь позивачки слід стягнути судови витратну сумі 3, 40 грн..
Керуючись ст. ст. 19. 46, 152 Конституції України, Законами України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми", «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою недієздатністю та виплатам, зумовленими народженням та похованням» і «Про державний бюджет України на 2007 рік» та Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп, ст. ст. 2, 8, 9, 10, 17-20, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 про визання дій Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області щодо нарахування і виплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року протиправними та про стягнення коштів за
недоотриманною часткою цієї допомоги задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області щодо нарахування і виплати грошової допомоги на користь ОСОБА_1 по догляду за дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до
досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року протиправними.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області недоотриману частку грошової допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до
досягнення нею 3-х річного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року у сумі 2072, 75 грн.’.
Стягнути з місцевого бюджету Артемівської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 3, 40 грн..
Ця постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошеняя, якщо вона не була оскаржена у цей строк до Апеляційного суду Донецької області через Артемівській міськрайонний суд Донецької області у спосіб подання заяви про її апеляційне оскарження та апеляційної скарги, яка повина бути подана у двадцятиденний строк після подання заяви про її апеляційне оскарження.
Постанова складена у нарадчій кімнаті.