Справа № 2-а-119/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12.04.2011

  Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Чорноус Л.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

                                                        В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1  звернувся до суду з  адміністративним позовом  до управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області про визнання  неправомірною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, посилаючись на те, що він  є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи, захворювання якого пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому має право на отримання пенсії згідно   ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю.

В травні 2009 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій та рішень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії. Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 12 серпня 2009 року, яка залишена в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого  2010 року, його позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області щодо невиплати та ненарахування йому пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та зобов’язано провести перерахунок його пенсії  відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  виходячи з пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з дня звернення – з  4 березня  2009                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     року.

Відповідач на виконання вказаної постанови суду нарахував та провів виплату пенсії  ОСОБА_1 лише по день його звернення до суду – до 25 травня 2009 року, а надалі після вказаної дати знову продовжує нараховувати та виплачувати пенсію з порушенням діючого законодавства в розмірах, що нараховувалися до дня звернення до суду.

15 червня 2010 року  ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою з приводу   здійснення нарахування і виплати пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,   починаючи з 25  травня 2009 року – дня звернення до суду з попереднім позовом.  Однак ,  управлінням Пенсійного фонду України в Гощанському районі  30.06.2010 року позивачу надано відповідь   ,    якою відмовлено у нарахуванні та виплаті пенсії  у передбаченому законодавством розмірі.

За таких обставин   ОСОБА_1 вважає , що строк звернення до суду ним  не пропущено.

Просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області щодо невиплати та ненарахування  йому   пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, неправомірними та зобов’язати провести перерахунок пенсії   позивача відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  виходячи з пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 26 травня 2009 року.

Відповідач, в поданих суду письмових запереченнях проти позову,  позов не визнав і вказав, що діяв в межах повноважень,  наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актам, а   крім того ,   позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду   , тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши надані суду позовну заяву, заперечення проти позову, письмові докази, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як видно з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і йому встановлено   другу групу інвалідності.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами другої  групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю,  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Як передбачено ст.53 цього ж Закону, виплата додаткової пенсії, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ч.4 ст. 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими  восьми мінімальних пенсій за віком.

         Це право гарантоване позивачеві ч.2 ст.46 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», на яку посилається відповідач у своїх письмових запереченнях проти позову і на підставі якої була нарахована пенсія ОСОБА_1 , виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Тому в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму перерахунок пенсії ОСОБА_1  повинен проводитися , виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Крім того, судом встановлено, що в травні 2009 року ОСОБА_1  вже звертався до суду з позовом до відповідача про визнання дій та рішень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії. Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 12 серпня 2009 року, яка залишена в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 року, його позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області щодо невиплати та ненарахування йому пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та зобов’язано провести перерахунок його пенсії  відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  виходячи з пенсії в розмірі восьми  мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з дня звернення   – з  4 березня 2009 року. Не дивлячись на вказані рішення судів,  відповідач продовжує допускати порушення вимог чинного законодавства, що стосується захисту прав позивача, як особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У  відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки  ОСОБА_1 дізнався про повторне  порушення своїх прав  30 червня 2010 року, коли отримав відповідь УПФУ ,  то  позивачем   пропущено  строк звернення до суду   і він не ставить питання про  його поновлення.

За таких обставин суд вважає,що позов підлягає задоволенню частково в межах     шестимісячного строку звернення до суду.

У відповідності до ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду прийняті в порядку скороченого  провадження.

Керуючись  ст. ст. 9, 10, 11,99,  159, 162, 163, 183-2 , 256 КАС України, в силу ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»,  суд

                                                       П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов   ОСОБА_1 задовольнити частково,  

залишивши  без розгляду  вимоги позивача  про   визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії  у відповідності  до    Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи  за період з  26  травня 2009 року   по 22 серпня 2010 року.          

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області щодо невиплати та ненарахування ОСОБА_1   пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю .

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області (35400, вул. Незалежності, 35 смт. Гоща Рівненської області код ЗКПО 22553001) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1   пенсію в розмірі восьми  мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з  22 серпня 2010 року  по   день винесення постанови -  12  квітня  2011  року з врахуванням вже проведених виплат.

Постанову допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя       :