Справа № 2-1633/07
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
26 листопада 2007 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Петешенковій М.Ю.
при секретарі Левченко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, Самарської районної у м. Дніпропетровської ради, за участю третьої особи: Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності, суд -
в с т а н о в и в:
30 липня 2007 р. до Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 доОСОБА_2, треті особи виконавчий комітет Самарської районної у м. Дніпропетровчську ради, Головне управління юстиції в Дніпропетровській області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності.
27 вересня 2007 р. позивач уточнила позовні вимоги, пред”явив позов спільно з позивачем ОСОБА_2 до Територіального громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської Ради, за участю третьої особи Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності.
Позивачі зазначають, що ОСОБА_2 належить ½ частина майна від померлого чоловіка ОСОБА_3, яке складає 90/200 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Спадкове майно розташоване на земельній ділянці, площею 630 кв.м.
ОСОБА_1 належить 10/100 частин цього домоволодіння на підставі договору дарування, посвідченого Восьмою дніпропетровською державною нотаріальною конторою. В подальшому ОСОБА_1 подарувала 10/100 частин спірного домоволодіння подарувала ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1помер ОСОБА_3 Після його смерті відкрилася спадщина на належній йому 90/100 частин вищезазначеного домоволодіння. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично прийняли по 45/100 частин домоволодіння, оскільки постійно проживали за даною адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4Після її смерті відкрилася спадщина на належні їй 10/100 частин спірного домоволодіння, які фактично прийняла ОСОБА_1, оскільки є єдиним спадкоємцем та постійно проживала за адресою:АДРЕСА_1.
Таким чином інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, а також таких, хто має право на обов”язкову частку у спадщини не існує.
На підставі викладеного, позивачі просили встановити факт прийняття ними спадщини після померлого ОСОБА_3 та померлої ОСОБА_4Визнати за ОСОБА_1 право власності на 55/100 частин спірного домоволодіння, а за ОСОБА_2 45/100 частин домоволодіння.
В судовому засіданні представник позивачаОСОБА_5позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
В судове засіданні позивач ОСОБА_2 не з”явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в матеріалах справи знаходиться лист з проханням розглянути справу без її участі.
Представник відповідача Територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської Ради в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомо.
Представник відповідача Самарської районної у м. Дніпропетровську ради - Пастернак В.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.
Представник третьої особи Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи містяться пояснення третьої особи щодо погодження із вимогами позивача та з проханням розглянути справу без їхнього представника.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Зазначені правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (в редакції 1963 року).
Відповідно до ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення майнових прав фізичних осіб.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 8 вересня 2006 року Восьмою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_2 належить ½ частина майна від померлого чоловіка ОСОБА_3, яке складає 90/200 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1та розташоване на земельній ділянці площею 630 кв.м. (а.с. 19).
На підставі договору дарування від 25 липня 1992 року, посвідченого Восьмою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1, яка є донькою ОСОБА_3 належить 10/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с. 21).
Як вбачається із матеріалів справи, 28 серпня 1992 ОСОБА_4, яка матір”ю ОСОБА_6на підставі договору дарування, посвідченого Восьмою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, було подаровано 10/100 частини вищезазначеного домоволодіння по АДРЕСА_1 9а.с. 21).
ІНФОРМАЦІЯ_1помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 20 квітня 1999 р., виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Самарської районної ради м. Дніпропетровська (а.с. 13).
В силу ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Позивачі на час смерті ОСОБА_3 фактично вступили в управління (володіння) спадковим майном, фактично мешкаючи у спірному будинку, а тому спадщину прийняли в рівних частках, у розумінні ст. 549 ЦК УРСР, прийняли спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 24 лютого 2003 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Самарського районного управління юстиції м. Дніпропетровська (а.с.15).
Позивач ОСОБА_3 на час смерті ОСОБА_4є єдиним спадкоємцем та фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, фактично мешкаючи у спірному будинку, а тому спадщину прийняла, у розумінні ст. 549 ЦК України.
Судом встановлено, що інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, а також таких, хто має право на обов”язкову частку у спадщини не існує.
Аналізуючи факти, встановлені у судовому засіданні в їх сукупності, співвідношуючи їх зі змістом приведених норм, суд вважає, що позовні вимоги про визнання за позивачами права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 524, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 130, 169, 208, 209, 212 - 215, 218, 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2до Територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, Самарської районної у м. Дніпропетровської ради, за участю третьої особи: Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності - задовольнити.
Встановити факт прийняття ОСОБА_1спадщини після смертіОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Встановити факт прийняття ОСОБА_1спадщини після смертОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_1у порядку спадкування за законом після смерті батькаОСОБА_3та бабусОСОБА_4 право власності на 55/100 домоволодіння АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_2у порядку спадкування за законом після смерті чоловікаОСОБА_3право власності на 45/100 домоволодіння АДРЕСА_1
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий суддя: М.Ю. Петешенкова