ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"20" червня 2006 р. Справа №6/2742-А
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі м. Ізяслав
до Відкритого акціонерного товариства "Ізяславське ремонтно-транспортне підприємство" м. Ізяслав
про стягнення 76 607,25 грн. заборгованості по страхових внесках
Суддя Танасюк О.Є. Секретар судового засідання Сарбей О.Ф.
Представники сторін:
від позивача Якимчук Ю.В. –представник за довіреністю №2027/07 від 23.03.06р.
від відповідача Думановський Р.А. –представник за дорученням №72 від 13.06.06р.
Суть спору: Позивач в позовній заяві просить суд у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яка виникла в період з липня 2005р. по березень 2006р. в сумі 76 607,25 грн.
В підтвердження позовних вимог подав копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України за липень 2005р. –березень 2006р., картки особового рахунку платника за вказаний період та розрахунок ціни позову.
Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги визнає, виникнення заборгованості пояснює важким фінансовим станом підприємства та зобов’язується погасити її по мірі надходження коштів.
Розглядом наданих матеріалів справи встановлено:
Відкрите акціонерне товариство „Ізяславське ремонтно-транспортне підприємство”, м. Ізяслав, зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується довідкою Хмельницького обласного управління статистики №1206 від 03.04.06р. і згідно до ст.1 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
У відповідача станом на 22.05.06р., утворилася заборгованість по страховим внескам на обов’язкове державне пенсійне страхування за період липень 2005 - березень 2006р. на загальну суму 31 822,84 грн.
Вказана заборгованість підтверджується поданими позивачем розрахунком суми заборгованості відповідача на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень 2005р.–березень 2006р., поданими відповідачем розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті до Фонду, а також картками особового рахунку платника за вказаний період.
У відповідності до ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу №Ю-1/5 від 05.05.06р., яка отримана відповідачем та не оскаржувалася ним, що підтверджується корінцем даної вимоги.
Крім того, позивачем було прийнято рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду №69 від 23.01.06р., яким відповідачу нараховано 24901,38 грн. штрафних санкцій та 11 782,24 - пені, №58 від 15.04.05р., яким відповідачу нараховано 2021,11 грн. –штрафних санкцій, які не оскаржені відповідачем у встановленому Законом порядку.
Оскільки заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 76 607,25 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Судом приймається до уваги те, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування самостійно визначено розміри внесків та в установленому законом порядку вимоги про сплату заборгованості не оскаржувались та не скасовані. Доказів про сплату заборгованості в сумі 76 607,25 грн. суду не подано.
За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Управління Пенсійного фонду в Ізяславському районі, м. Ізяслав до Відкритого акціонерного товариства „Ізяславське ремонтно-транспортне підприємство”, м. Ізяслав про стягнення 135 685,53 грн. заборгованості по страхових внесках задоволити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Ізяславське ремонтно-транспортне підприємство”, (м. Ізяслав, вул. Жовтнева,105, код ЄДРПОУ 03119339) на користь управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі, ( м. Ізяслав, вул. Шевченка, 16, код 02932377, р/р 25604301230) заборгованість по страхових внесках в сумі 76 607,25 грн. (сімдесят шість тисяч шістсот сім гривень 25 коп.).
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.