Справа № 2-229/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2011 р.  Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді                                                              Андрейківа Ю.  Я.

при секретарі                                                                       Смиковській Г.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ДК «Укртрансгаз» БМУ №8 БМФ «Укргазпромбуд», третьої особи ОСОБА_2 про збільшення розміру відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілого, суд

Встановив:

          25.03.2010 році позивачка звернулася в суд з позовом про збільшення розміру відшкодування шкоди на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. В позові позивач в зв»язку з збільшенням розміру мінімальної заробітної плати просить стягувати  з відповідача збільшений розмір шкоди в сумі 1736 грн. 96 коп.на місяць до його повноліття, однак не більше як до 23 років.

          В суді представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у результаті ДТП загинув чоловік позивачки ОСОБА_5, водієм автобуса, що вчинив ДТП був ОСОБА_2, якого за вчинений злочин було засуджено за ст. 215 ч.2 КК України. 29 червня 2000 року на користь позивачки було стягнено одноразово у порядку відшкодування шкоди 28007 грн. 37 коп., а також щомісячні виплати по 88 грн. 44 коп. на її утримання до працевлаштування та на утримання сина ОСОБА_3 також у розмірі 88 грн. 44 коп. до його повноліття, а всього в їхню користь стягнено 176 грн.  На час винесення рішення судом мінімальна заробітня плата складала 90 грн., а з 01.04.2010р. вона збільшилась до 884грн. або на 882 %. Нормою ст.1208 ЦК України визначено, що у разі збільшення мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди завданої калітством або іншим ушкодженням здоров»я підлягає відповідному збільшенню, а тому просить збільшити розмір відшкодування. Вважає, що розмір відшкодування шкоди, що стягується на підставі рішення суду від 29 червня 2000 року має бути збільшено до 1736,96 грн., а тому просить дані позовні вимоги задовольнити.

          Представник відповідача позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивачка просить відшкодування на її користь в розмірі ј частки доходів померлого, щоб стягувались на користь її сина, який також отримує відшкодування в розмірі ј частки доходів померлого не підлягає до задоволення, оскільки згідно постанови ВСУ №6 від 27 березня 1992 року та в судовій практиці немає прецеденту по об»єднанню права на відшкодування іншій особі.  Щодо вимог про збільшення розміру відшкодування на 882% також не згідні з даним розрахунком, оскільки початкова сума розрахунку була 353,76 грн, а не 90 грн., а тому розмір відшкодування збільшиться на 249, 89% з розрахунку 884 грн. поділити 353,76 грн. поділити на 100%  становить 221 грн. або ј частина від мінімальної заробітної плати 884/4 становить 221 грн. Крім того, відповідно до вищевказаної Постанови пленуму спори, що виникають із приводу заборгованості, повинні вирішуватися на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення права на відшкодування. А тому Цивільний кодекс, що діяв на момент призначення відшкодування /2000 рік/ не передбачав можливості збільшення розміру відшкодувань за заявою потерпілого у разі втрати годувальника, а тому просять в задоволенні позовних вимог відмовити.

          Справа неодноразово відкладалась за клопотанням позивача .

          В судовому засіданні 21.03.2011р. позивачка зазначила , що ніде не працює, а в позові вказувала що працює бо на той момент думала отримати свідоцтво приватного підприємця але не отримала, просила збільшити розмір відшкодування шкоди з ДК «Укртрансгаз»БМУ №8  БМФ «Укргазпромбуд»на користь ОСОБА_1 до її працевлаштування на суму 868,48грн. та на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження до його повноліття на суму 868,48грн.. Відповідач двічі 11.02.2011р. та 21.03.2011р. в судове засідання нез»явився, причини неявки суду неповідомив.

          Поясненнями сторін дослідженими по справі доказами встановлено, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

          В суді достовірно встановлено, що згідно рішення Стрийського районного суду від 29 червня 2000 року в користь позивачки ОСОБА_1 з 31 червня 2000 року на утримання позивачки ОСОБА_1 до її працевлаштування стягувати по 88 грн. 44 коп. та на утримання її сина ОСОБА_3 до його повноліття стягувати 88 грн. 44 коп.

          На даний час як про це вказує позивачка вона не працює так як неможе працевлаштуватись , а враховуючи що з часу винесення рішення судом значно піднявся розмір мінімальної зарплати та відповідно є усі належні підстави збільшення розміру матеріальних збитків які присуджено судом в 2000 році з огляду на положення ст.. 1208 ЦК України яка передбачає, що у разі збільшення мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди завданої калітством або іншим ушкодженням здоров»я підлягає відповідному збільшенню.

          Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№6 від 27.03.1993 року п. 20 вказано, що право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які перебували на утримання померлого.

          При задоволенні позовних вимог суд враховує те, що згідно Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»встановлено, що з 1 січня 2010 року мінімальний розмір заробітної плати становить 869 грн. Враховуючи те, що з часу винесення рішення минули десять років, де неодноразово змінювався розмір заробітної плати, а тому відшкодування в розмірі 88,44 грн., є таким, що не випливає із розміру мінімальної заробітної плати.

          А тому задовольняючи позовні вимоги суд враховує мінімальну заробітну плату на час звернення до суду яка згідно З.У. «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»в редакції що діяла на час подання позову становила 869 грн. , а тому позовні вимоги слід задоволити частково.   Суд враховує і те, що визначена сума матеріальної допомоги позивачці та її сину розміром 88,44грн. кожному  по відношенні до мінімальної заробітної плати на час винесення судом рішення у 2000р. становила 98,26% від встановленого розміру 90 грн. мінімальної зарплати. Тому суд визначаючи збільшений розмір шкоди по відношенню до збільшеного розміру середньої заробітної плати бере до уваги таке відношення на момент винесення судом рішення про стягнення такої шкоди 29 червня 2000 року. З мінімальної заробітної плати розміром 869грн. визначено суму з розрахунку 98,26% яка становить 853,87грн.

          Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 –215, 224-227 ЦПК України і на підставі ст.  1208 ЦК України, Закону України  «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009р.,  суд

Вирішив:

          Позов задоволити частково.

Збільшити розмір відшкодування шкоди з ДК «Укртрансгаз»БМУ №8  БМФ «Укргазпромбуд» на користь ОСОБА_1 до її працевлаштування стягувати 853,87грн. та на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження до його повноліття стягувати 853,87грн.щомісячно.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з  ДК «Укртрансгаз»БМУ №8  БМФ «Укргазпромбуд»в доход держави 51 (п»ятдесят одну) грн.. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на ІТЗ.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення абож заява про перегляд заочного рішення до Стрийського міськрайонного суду.

Суддя:Ю. Я. Андрейків