Справа № 2- 225/2011р.

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                            Іменем            України

28  лютого 2011 року

                              Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

          головуючого судді Гажі О.П.

           при секретарі Андрусенко В.А.

          з участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи –служби у справах дітей Новоодеської РДА Каян Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право проживання в будинку, -

                                            В С Т А Н О В И В :

          Позивач 22.12.2010 року звернувся в суд з вищевказаним позовом до відповідача.

В своєму позові позивач вказує  на те , що йому на правах власності належить житловий будинок АДРЕСА_1. В цьому будинку зареєстровані він, його колишня дружина - відповідач по справі і син ОСОБА_4. Посилаючись на те, що з дружиною їх шлюб розірвано і вона із сином переїхала на інше місце проживання, не проживає в будинку без поважних причин більше 6 місяців, позивач обґрунтовуючи свої вимоги тим, що бажає продати цей будинок, просить суд визнати ОСОБА_2 і сина ОСОБА_4 такими, що втратили право на проживання в будинку АДРЕСА_1.

          В судовому засіданні позивач підтримав свій позов. Посилаючись на викладені в позові обставини позивач просить суд його позов задовольнити.

          Відповідач в судовому засіданні позову не визнала, посилаючись на  те, що вона не проживає в будинку не з власної волі, а через те, що відповідач її і сина вигнав з будинку, а також фіктивність договору дарування, відповідно до якого до позивача перейшло право власності на цей будинок, на те, що їй і сину не має де зареєструватись за іншим місцем проживання, відповідач просить суд в задоволені позову відмовити.

          Представник третьої особи в судовому засіданні виступаючи на захист прав та інтересів малолітньої дитини, на факт позбавлення позивачем відповідача і малолітнього сина можливості проживати в будинку, просила суд в задоволені позову відмовити.

          Вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, показання свідка, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню із зазначених в ньому підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи  позивач, на підставі договору дарування, є власником одного цілого житлового будинку №8, що розташований по вул. Матросова в м. Нова Одеса Новоодеського району Миколаївської області.

За вказаною адресою зареєстровані позивач і його колишня дружина –відповідач ОСОБА_2 і їх малолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сторони по справі розірвали шлюбні стосунки15.01.2008 року про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу.

З акту обстеження по факту проживання від 18.12.2010 року, складеного депутатом Ново одеської міськради вбачається, що  позивач проживає в будинку сам, а відповідач і їх спільний син в даному будинку не проживають.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що відповідач і її малолітній син не проживають в будинку не без поважних причин, як зазначає позивач, а через розірвання шлюбу, через сімейні сварки, створення неможливих умов спільного проживання в будинку. В судовому засіданні також встановлено, що відповідач також має і пред’являє майнові претензії до позивача на частину цього будинку.

Відповідно до ст.72 ЖК України, на яку як на підставу позову посилається позивач, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Статтею 71 ЖК України передбачені підстави збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.

Тому, за таких обставин, суд не вбачає правових підстав, передбачених ст.ст.71,72 ЖК України для задоволення позовних вимог позивача, так як правовідносини, які виникли і існують між сторонами по даній справі не базуються правовідносинах, передбачених  ст.ст.71,72 ЖК України, так як відповідач і малолітній син сторін не були  наймачами цього житла, а являлися членами сім’ї власника будинку і проживали саме з цих, а не інших  підстав в цьому будинку.

Будь-якої іншої угоди між сторонами про порядок користування житловим будинком між сторонами не укладалось і не існує.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд також враховує думку представника третьої особи і виходить із прав та інтересів малолітнього ОСОБА_4, який житлом не забезпечений і власного житла не має.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 179, 212-215 ЦПК України, суд, -

                                       В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволені його позову до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право проживання в будинку.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 10 днів з моменту оголошення рішення.

                                        Головуючий: