Справа № 2-1715/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем     України

15 березня 2011 року

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого-судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб зареєстрований із ОСОБА_2 27 січня 1996 року у Шевченківському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Львова, актовий запис №13, мотивуючи свої вимоги тим, що у 1996 році між ними був укладений шлюб, у шлюбі народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя у них не склалося, припинили сімейні стосунки, не ведуть спільне господарство, проживають окремо понад два роки. До розірвання стосунків привело різне відношення та погляди на спільне проживання.  Вважає, що подальше сумісне життя та збереження сім’ї є неможливим та недоцільним. Спору щодо спільного майна подружжя немає.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснення дала аналогічні вищенаведеному, просила такі задовольнити.

Відповідач позов визнав, не заперечив проти задоволення такого.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову, наведене свідчить про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер і продовжується тривалий час, що призвело до втрати почуття любові та перспектив налагодження стосунків немає.

Як встановлено в судовому засіданні та доведено матеріалами справи, те, що сторони уклали шлюб 27.01.1996р. /а.с.8/. Вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, припинили сімейні стосунки.

Суд прийшов до переконання, що подальше проживання та збереження сім’ї не можливе, тому шлюб між сторонами слід розірвати.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені повністю, тому з відповідача підлягають стягненню в користь позивача понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30грн. та судовий збір в розмірі 8грн.50коп.

              Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 27 січня 1996 року у Шевченківському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Львова, актовий запис №13.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8грн.50коп. судового збору та 30грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

          Суддя: