Справа № 2-240/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

                   І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 р.                                   Ренійський районний суд Одеської області

у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-          при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Буджак»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -  

В С Т А Н О В И В:

               Представники відповідача СВК «Буджак»- голова правління ОСОБА_4, ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності від 09.08.2010 р., вимоги визнали частково, надали суду заперечення на позов.

          Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представники ОСОБА_6, діюча на підставі довіреностей від 18.06.2010 р. за №№ 2760, 2758, 2759, ОСОБА_7, діюча на підставі ордеру від 31.08.2010 р. та договору, на задоволені змінених позовних вимог наполягали.    

          В ході розгляду справи були досліджені наступні докази: ветеринарно-санітарний паспорт пасіки № 28 на ім’я ОСОБА_1, з якого виходить, що належна йому пасіка в кількості 51 бджолиних сімей, розташована по АДРЕСА_1; ветеринарно-санітарний паспорт пасіки № 29 на ім’я ОСОБА_3, з якого виходить, що належна йому пасіка в кількості 36 бджолиних сімей, розташована по АДРЕСА_2; ветеринарно-санітарний паспорт пасіки № 19 на ім’я ОСОБА_2, з якого виходить, що належна йому пасіка в кількості 31 бджолиних сімей, розташована по АДРЕСА_3; копія висновку дослідження по експертизі № 840 Ренійської районної державної лабораторії ветеринарної медицини від 04.05.2007 р., при дослідженні підмору бджіл  45 бджолосімей, які належать ОСОБА_1; копія висновку дослідження по експертизі № 842 Ренійської районної державної лабораторії ветеринарної медицини від 04.05.2007 р., при дослідженні підмору бджіл 32 бджолосім’ї, які належать ОСОБА_3; копія висновку дослідження по експертизі № 843 Ренійської районної державної лабораторії ветеринарної медицини від 04.05.2007 р., при дослідженні підмору бджіл  31 бджолосімей, які належать ОСОБА_2; копії квитанцій №№ 3853, 3854, 3855, від 10.07.2007 р. на суму 41 грн. 65 коп. кожна на ім’я ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 за проведення дослідження підмору  бджіл; копія довідки ДП «Центральний Ренійський ринок»від 31.07.2007 р. в тому, що середньоринкова ціна одного кілограму меду станом на 23.04.2007 р. складає 10 грн.; копія довідки ВО «Одесбджілпром»№ 131/7 від 23.07.2007 р. про ринкову вартість одної плідної бджоломатки і т.і.; копія акту обстеження  бджолосімей жителів с. Нагірне щодо отруєння внаслідок обприскування СВК «Буджак»посівів гірчиці та ріпаку; копія довідки Ренійської районної державної адміністрації Одеської області управління агропромислового розвитку № 162 від 07.09.2007 р. в тому, що згідно статистичної звітності Ф-4 с/г, в СВК «Буджак»посіяно озимого ріпаку під врожай 2007 р. –90 га; копія довідки Нагірненської сільської ради № 143-02/10 від 10.12.2007 р. в тому, що на території Нагірненської сільської ради розташовані декілька сільськогосподарських підприємств, які займаються вирощуванням сільської господарської продукції, а саме: СВК «Ренійський», СВК «Авангард», СВК «ДЮЗ», СВК «Буджак», КФГ «Тодоров», КФГ «Мавр»; копія витягу з журналу переліку використання пестицидів та біопрепаратів в СВК «Буджак»на 2007 р.; довідка ТОВ «Ренійський міськоопринкторг»від 20.02.2009 р. № 18, в тому, що середньоринкова ціна за 1 кілограм меду на лютий 2009 р. складає 25 грн.; довідка ВО «Одесбджілпром»від 17.02.2009 р. в тому, що у 2007 р. в Ренійському районі (район Придунайє –де більш волога ділянка по виділенню нектару) було отримано від однієї бджолосім’ї - 30 кг. меду; довідка Нагірненської сільської ради Ренійського району № 790/с від 09.06.2009 р., в тому, що згідно записам погосподарської книги виконавчого комітету № 1, особовий рахунок № НОМЕР_3 за ОСОБА_1 рахується станом на: 01.01.2006 р. –40 бджолосімей, на 01.01.2007 р. - 45 бджолосімей, на 01.01.2008 р. - 40 бджолосімей, на 01.01.2009 р. - 35 бджолосімей; довідка Нагірненської сільської ради Ренійського району № 789/с від 09.06.2009 р., в тому, що згідно записам погосподарської книги виконавчого комітету № 1, особовий рахунок № НОМЕР_1 за ОСОБА_3 рахується станом на: 01.01.2006 р. –20 бджолосімей, на 01.01.2007 р. - 30 бджолосімей, на 01.01.2008 р. - 20 бджолосімей, на 01.01.2009 р. - 20 бджолосімей; довідка Головного управління статистики в Одеській області від 20.08.2010 р., про ціни на мед у період з 01.01.2007 р. по грудень 2010 р.; копія довідки ВО «Одесбджілпром»№ 28 від 20.08.2010 р. про ринкову вартість одної плідної бджоломатки і т.і.; довідка Нагірненської сільської ради Ренійського району № 1078 від 15.09.2009 р., в тому, що згідно записам погосподарської книги виконавчого комітету № 9, особовий рахунок № НОМЕР_2, домоволодіння АДРЕСА_3, яке рахується за ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 –бджолосім’ї на особистому подвір’ї не зареєстровані;

          Судом в ході судового розгляду справи було встановлено, що позивачі є фізичними особами - пасічниками, займаються утриманням та розведенням бджіл, виробництвом і первиною переробкою продуктів бджільництва. З метою зайняття бджільництвом сформували пасіки з бджолиних сімей, про що у кожного позивача є ветеринарно-санітарний паспорт. У період з 20 по 23 квітня 2007 р. коли бджолосім’ї знаходилися на зимівлі за місцем проживання позивачів, яке розташоване на відстані приблизно 1 км. від полів СВК „Буджак”, на пасіках позивачів відбувся помор бджіл в бджолиних сім’ях від 70% до 90%. Як встановлено експертизами Ренійської районної державної лабораторії ветеринарної медицини № 840, № 842, № 843 від 04.05.2007р. –«підмор бджіл стався внаслідок отруєння бджіл фосфорорганічними сполуками», а саме: підмор бджіл від 45 бджолосімей, які належали позивачу ОСОБА_1, підмор бджіл від 32 бджолосімей, які належали позивачу ОСОБА_3, підмор бджіл від 31 бджолосімей, які належали позивачу ОСОБА_2

      Позивачі наполягають, що помор бджіл, стався внаслідок того, що відповідачем СВК «Буджак», у порушення вимог ст. 37 ЗУ «Про бджільництво»,  щодо попередження про користування засобами захисту рослин,  без попередження було використано інсектицид «Парашут»на належних йому земельних ділянках.

          Таким чином, внаслідок неправомірних дій з боку відповідача, позивачі звернулися до суду із вищезазначеними вимогами, та вважають що кожному з них була завдана матеріальна та моральна шкода. Так, на момент звернення позивачем ОСОБА_1 з позовом до суду, він просив стягнути з відповідача на його користь майнової шкоди в сумі 29 291 грн. та моральної шкоди 1 700 грн., а також судових витрат. На момент звернення позивачем ОСОБА_3 з позовом до суду, він просив стягнути з відповідача на його користь майнової шкоди в сумі 21 641 грн. 65 коп., моральної шкоди 1 700 грн., та судових витрат. На момент звернення позивачем ОСОБА_2 з позовом до суду, він просив стягнути з відповідача на його користь майнової шкоди в сумі 20 191 грн. 65 коп., моральної шкоди 1 700 грн., також судові витрати.

          В ході розгляду справи, позивачі уточнили позовні вимоги, та на момент прийняття рішення судом, з урахуванням того, що якщо би б бджолосім’ї не загинули, позивачі могли би отримати за кожен сезон бджільництва, без шкоди на товарний мед та іншу продукцію бджільництва, дохід, просили стягнути з відповідача: позивач ОСОБА_1 –майнової шкоди  96 350 грн. та 1 700 грн. моральної шкоди, надавши свій розрахунок; позивач ОСОБА_2 - майнової шкоди 61 650 грн. та 1 700 грн. моральної шкоди, надавши свій розрахунок; позивач ОСОБА_3 –майнової шкоди 72 890 грн. та 1 700 грн. моральної шкоди, надавши свій розрахунок.          

         Таким чином, між сторонами виникли правовідносини передбачені ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, а саме - зобов’язання внаслідок відшкодування шкоди (деліктне зобов’язання).   

      Відповідач позовні вимоги визнав частково, мотивував наступним. Згідно довідки Виконавчого комітету Нагірненської сільської ради Ренійського району від 05.08.2010 р. за вих. № 767 відповідно до реєстраційних відомостей пасіки ОСОБА_1, як того вимагає ч. 3 ст. 13 Закону України «Про бджільництво»від 22.03.2000 р. № 1492-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями), у 2007 р. за ОСОБА_1 рахувалось 45 бджолиних сімей, а у 2008 р. –40 бджолиних сімей. Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 не підтвердив факт докупівлі певної кількості бджолиних сімей з їх подальшою реєстрацією відповідно до вимог ч. 3 ст. 13 Закону України «Про бджільництво», правомірним вбачається висновок про те, що за наслідками отруєння бджіл фосфорорганічними сполуками, яке мало місце у 2007 р., фактичні втрати кількості бджолиних сімей, що належать позивачу ОСОБА_1 –склали 5 бджолиних сімей. Реальні витрати ОСОБА_1 внаслідок нібито протиправних дій СВК «Буджак», згідно розрахунку, запровадженому рішенням апеляційного суду Одеської області від 17.07.2008 р. № 22ц-3255-08, становлять 5 бджолиних сімей х 350 грн. (дані листа ВО «Одесбджолопром»від 23.07.2007 р. за вих. № 131/7 про ринкову вартість однієї бджолиної сім’ї) = 1 750 грн. та моральної шкоди в розмірі 250 грн.

          Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 відповідач відзначив, що згідно довідки Виконавчого комітету Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області від 05.08.2010 р. за вих. № 765, відповідно до реєстраційних відомостей пасіки ОСОБА_3, як того вимагає ч. 3 ст. 13 Закону України «Про бджільництво»від 22.03.2000 р. № 1492-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями), у 2007 р. за ОСОБА_3 рахувалось 30 бджолиних сімей, а у 2008 р. –20 бджолиних сімей. За таких же підстав та розрахунку, що і у позивача ОСОБА_1, відповідач визначився, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково в частині стягнення майнової шкоди в розмірі 3 500 грн. (10 бджолиних сімей х 350 грн.). та моральної шкоди в сумі 500 грн.

       Стосовно позовних вимог позивача ОСОБА_2, відповідач просить в їх задоволені відмовити повністю, з наступних підстав. Позивач ОСОБА_2, як і інші позивачі, спирається на ті ж самі докази, а саме: дані ветеринарно-санітарного паспорту пасіки № 19, виданого Ренійською районною державною лікарнею ветеринарної медицини 29.04.2004 р.; дані висновку дослідження по експертизі № 843, проведеної 04.05.2007 р. Ренійською районною державною лабораторією ветеринарної медицини; дані листа ВО «Одесбджолопром»від 23.07.2007 р. за вих. № 131/7, про ринкову вартість однієї бджолиної сім’ї, дані акту обстеження бджолиних сімей від 04.05.2007 р. В даному випадку, відповідач вважає, що підлягаю обов’язковому з’ясуванню питання наявності у позивача ОСОБА_2 правового статусу суб’єкта бджільництва, як то передбачають положення ст.ст. 4, 11-13 Закону України «Про бджільництво»від 22.03.2000 р. № 1492-ІІІ. Суб’єкт набуває правого статусу суб’єкта бджільництва (ч. 1 ст. 4 Закону) по факту формування пасіки з бджолиних сімей та її державної реєстрації за місцем проживання фізичної особи. Згідно довідок Нагірненської сільської ради Ренійського району від 05.08.2010 р. № 765 та № 767 бджолині сім’ї зареєстровані тільки за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 У Виконавчому комітеті Нагірненської сільської ради Ренійського району відсутні відомості про реєстрацію за ОСОБА_2 певної кількості бджолиних сімей, у зв’язку з чим, як вважає відповідач, правомірним вбачається висновок про те, що ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не набув правового статусу суб’єкта бджільництва, внаслідок чого, відповідні права позивача ОСОБА_2, нібито порушені СВК «Буджак», судовому захисту не підлягають.

        Стосовно стягнення доходу упущеної вигоди, відповідач просить відмовити позивачам, оскільки вона не підтверджена реальним отриманням такого прибутку, а також, вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 41 грн. 65 коп. кожному витрат відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, оскільки надані позивачами висновки дослідження по експертизам, проведених 04.05.2007 р. Ренійською районною державною лабораторією ветеринарної медицини, не можна вважати експертним дослідженням.      

Заслухавши пояснення позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх представників ОСОБА_6, ОСОБА_7, пояснення представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, показання свідка ОСОБА_9, ОСОБА_10, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.  

          Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 01.04.2008 р. по справі № 2-226/08 ОСОБА_11 було відмовлено у задоволені позову до СВК «Буджак»про стягнення 13 041 грн. 65 коп. матеріальної шкоди, завданої протягом 20-23 квітня 2007 р. внаслідок застосування відповідачем засобів захисту рослин для обробки медоносних рослин без попередження про це позивача та 1 700 грн. моральної шкоди. Але, рішенням апеляційного суду Одеської області від 17.07.2008 р. рішення Ренійського районного суду за цією справою було скасоване та постановлено нове рішення по суті заявленого позову, яким позовні вимоги ОСОБА_11 задоволені частково, а саме присуджено до стягнення з СВК «Буджак»7 000 грн. матеріальної шкоди та 1 000 грн. моральної шкоди.

    Згідно ч. 3 ст. 61 ЦК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

       Визначаючись із своєю позицією щодо часткового визнання позовних вимог  ОСОБА_1 та ОСОБА_3, відповідач стверджував, що ним взято до уваги висновки суду апеляційної інстанції, викладені у рішенні апеляційного суду Одеської області від 17.07.2008 р. у вищезазначеній справі № 22ц-3255-08 щодо обставин з аналогічних спірних правовідносин за позовом ОСОБА_11, а також запроваджений судом апеляційної інстанції підхід у визначені розміру відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

        З позицією відповідача в повній мірі суд погодитись не може.

        Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          У судовому засіданні представники відповідача не могли заперечувати встановленого судом апеляційної інстанції при розгляді аналогічної справи факту обробки медоносних рослин на полях СВК «Буджак», розташованих на невеликій відстані від пасік позивачів, інсектицидом «Парашут», і що саме це призвело до загибелі бджіл, що належали позивачам. Ст. 37 Закону України «Про бджільництво»від 22.03.2000 р. № 1492-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями), передбачає інформування про небезпечні роботи: фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичного препарату. Як було встановлено рішенням суду апеляційної інстанції, у судовому засіданні, і що не може заперечуватись представниками відповідача, при використанні інсектициду «Парашут»СВК «Буджак»не виконало вимоги вищевказаного закону та не інформувало через засоби масової інформації у визначений строк про використання небезпечного препарату.

          Отже, провина відповідача у масовому поморі бджіл встановлена та підтверджена.

       Доводи відповідача стосовно того, що позивачам насправді було завдано шкоду у значно меншому розмірі, обґрунтовані його розрахунками та посиланням на данні з погосподарських книг судом не можуть братися до уваги, оскільки вони спростовуються встановленими як судом апеляційної інстанції, так і судом першої інстанції обставинами справи та дослідженими доказами, а коли позивач, посилаючись на них як на нововиявлені обставини, звертався із заявою про перегляд рішення апеляційного суду по справі за аналогічним позовом ОСОБА_11, то йому у цьому було відмовлено.

      Досліджуючи ветеринарно-санітарні паспорти пасіки, оформлені та видані позивачам Відділом ветеринарної медицини державної інспекції облдержадміністрації на ім’я позивачів, кожному пасічнику (позивачам) на момент видачі цього паспорту належала певна кількість бджолиних сімей: наприклад пасічнику ОСОБА_1 належала пасіка в кількості 51 бджолиних сімей; пасічнику ОСОБА_3 належала пасіка в кількості 36 бджолиних сімей; пасічнику ОСОБА_2 належала пасіка в кількості 31 бджолиних сімей. Крім того, в кожному з цих паспортів є помітка Ренійської районної державної лабораторії ветеринарної медицини Одеської області від 04.05.2007 р. про помор бджолосімей, наприклад: у ОСОБА_1 помор 45 бджолосімей, що склало 90 % бджіл, причина помору - отруєння фосфорорганічними сполуками; у ОСОБА_3 помор 32 бджолосімей, що склало 90 % бджіл, причина помору - отруєння фосфорорганічними сполуками; у ОСОБА_2 помор 31 бджолосімей, що склало 90 % бджіл, причина помору - отруєння фосфорорганічними сполуками.

          В якості доказів, у судовому засіданні була досліджена погосподарська книга Нагірненської сільської ради Ренійського району, згідно якої було встановлено наступне. Згідно запису за особовим рахунком № НОМЕР_3 на ім’я ОСОБА_1 (адреса домогосподарства -  АДРЕСА_1), за ОСОБА_1 рахується станом на 01.01.2007 р. –45 бджолосімей. Згідно запису за особовим рахунком № НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_3 (адреса домогосподарства - АДРЕСА_2), за ОСОБА_3 рахується станом на 01.01.2007 р. –30 бджолосімей. Згідно запису за особовим рахунком № НОМЕР_2 головою домогосподарства зазначена ОСОБА_8, а дані про кількість бджолосімей станом на 2006 р. –2010 р. взагалі відсутні. Такі обставини позивач ОСОБА_2 пояснив тим, що ОСОБА_8 це його мати, яка померла. Пасіка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 належить йому і тільки він займається нею вже багато років, тому покійна мати і не давала даних по ній для реєстрації у погосподарській книзі, як наявність так і належність пасіки йому підтверджуються відповідним паспортом. Після смерті матері він право власності на спадкове майно не зміг оформити вчасно через відсутність у матері належних правовстановлюючих документів, але на даний момент необхідні документи вже знаходяться у нотаріуса. З цих причин і відсутні відповідні записи у погосподарській книзі про наявність та кількість бджолосімей за цим домогосподарством.

     Аналізуючи та спів ставляючи данні погосподарських книг та ветеринарно-санітарних паспортів, суд приходить до висновку про те, що кількість бджолосімей в погосподарських книгах практично співпадає з кількістю помору бджолосімей у ветеринарно-санітарних паспортах (з урахуванням 90 % помору). Стосовно пасічника ОСОБА_3, у зазначених документах кількість бджолосімей різниться рівно в одну бджолосім’ю, і таку цифру суд вважає незначною.        

         Таким чином (з урахуванням вимог позивачів: ОСОБА_1, який зазначив про помор 41 бджолосім’ї; ОСОБА_3 - зазначив про помор 30 бджолосімей; ОСОБА_2 -  зазначив про помор 31 бджолосім’ї) суд задовольняє вимоги позивачів в частині стягнення вартості померлих бджолосімей з такого розрахунку. Згідно довідки ВО «Одесбджолопром»від 23.07.2007 р. № 131/7, ринкова вартість однієї бджолосім’ї складає 300 грн. –350 грн. Вартість однієї бджолосім’ї відповідач не оспорював. Отже, суд стягує з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 вартість померлих бджолосімей з розрахунку: 41 (кількість померлих бджолосімей) х 350 грн. (вартість однієї бджолосім’ї) = 14 350 грн. Суд стягує з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 вартість померлих бджолосімей з розрахунку: 30 (кількість померлих бджолосімей) х 350 грн. (вартість однієї бджолосім’ї) = 10 500 грн.  Суд стягує з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 вартість померлих бджолосімей з розрахунку: 31 (кількість померлих бджолосімей) х 350 грн. (вартість однієї бджолосім’ї) = 10 850 грн.        

           Стосовно вимог позивача ОСОБА_2, в задоволені яких відповідач просить відмовити в повному обсязі. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 Закону України «Про бджільництво», з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Виходячи з матеріалів справи, паспорт є на кожну пасіку, в тому числі і на пасіку, яка належить ОСОБА_2 Ч. 3 цієї статі передбачає, що пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях, або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Як вже вище зазначалося, за данними погосподарської книги Нагірненської сільської ради, дані про реєстрацію пасіки саме за ОСОБА_2 дійсно відсутні. Але, позивач у судовому засіданні надав вичерпні пояснення з цього приводу. Факт наявності пасіки саме у ОСОБА_2 встановлений, це підтверджується ветеринарно-санітарним паспортом на його ім’я. Крім того, сам відповідач такі обставини не спростовував. Таким чином, відсутність реєстрації пасіки за ОСОБА_2 у погосподарській книзі сільської ради не може бути підставою для відмови у задоволені його вимог, адже порядок реєстрації пасіки за місцем проживання фізичної особи, на який міститься посилання у ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про бджільництво» № 1492-ІІІ від 22.02.2000 р. (з наступними змінами та доповненнями) на нинішній час належним чином не встановлено та не регламентовано.

         Крім того, кожен з позивачів просив суд стягнути з відповідача певну суму упущеної вигоди. В даному випадку, суд з позицією відповідача погоджується, вважає, що в частині стягнення суми упущеної вигоди позивачам необхідно відмовити, оскільки вона не підтверджена доказами можливості чи реального отримання такого прибутку. Крім того, зважаючи на суму заявлених позовних вимог в цій частині позовів, суд зазначає, що розмір позовних вимог упущеної вигоди у декілька разів перевищує суми заподіяної прямої шкоди, а позивачі, хоча і є належними суб’єктами бджільництва виходячи із положень ЗУ «Про бджільництво»(тобто пасічниками –фізичними особами), все ж не є власниками товарних пасік та суб’єктами підприємницької діяльності, які мають на меті отримання прибутку.   

      Щодо вимог, понесених витрат кожним з позивачів в сумі 41 грн. 65 коп. у зв’язку з проведенням дослідження по експертизі з причини масового помору бджіл (у відповідності до ст. 79 ч. 3 п. 4 ЦПК України), в їх задоволенні суд відмовляє, оскільки наданий висновок не можна вважати як експертне дослідження.

           Відповідно до роз’яснень, що містяться у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»обов’язковому з’ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діянь її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою та протиправними діями її заподіювача та вина останнього у її заподіянні. Зокрема, суд повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює шкоду та з чого він виходить.

     Оскільки судом встановлені винні дії відповідача щодо неналежного повідомлення використання ним небезпечних речовин, що спричинило отруєння значної кількості бджолиних сімей у кожного з позивачів, внаслідок неправомірного пошкодження з вини відповідача майна позивачів, останнім безумовно було заподіяно моральну шкоду, завдано душевних страждань з приводу гибелі бджіл.    

           Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд виходить з положень ст. 23 ЦК України про залежність розміру грошового відшкодування моральної шкоди від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також про урахування інших обставин, що мають істотне значення. Виходячи з вищенаведеного, суд задовольняє позовні вимоги позивачів про стягнення на користь кожного з них по 1 700 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди, вважаючи, що такий розмір відшкодування у повній мірі відповідає вимогам ст. 23 ЦК України щодо розумності та справедливості.                                

 У відповідності із положеннями ст. 88 ЦПК України, суд також задовольняє вимоги позивачів про стягнення з відповідача судових витрат –пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 190 грн. 50 коп. на користь позивача ОСОБА_1; 152 грн. на користь позивача ОСОБА_3; 155 грн. 50 коп. на користь позивача ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 212, 213  ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 4,  11-13 Закону України «Про бджільництво»від 22.02.2000 р. № 1492-ІІІ  із подальшими змінами та доповненнями, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Буджак»на користь ОСОБА_1 14 350 грн. майнової шкоди та 1 700 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди а також 190 грн. 50 коп. судових витрат, а всього стягнути 16 240 грн. 50 коп.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Буджак»на користь ОСОБА_2 10 850 грн. майнової шкоди та 1 700 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди а також 155 грн. 50 коп. судових витрат, а всього стягнути 12 705 грн. 50 коп.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Буджак»на користь ОСОБА_3 10 500 грн. майнової шкоди та 1 700 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди а також 152 грн. судових витрат, а всього стягнути 12 352 грн.

           У задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                       Суддя                                                        В.І. Дудник