Справа № 2-569/11

                                                                 РІШЕННЯ

                                                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

5 квітня 2011 року  Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді   Гандзій Д.М.

при секретарі          Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, шляхом зняття з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2007 року, прокурор Овідіопольського району Одеської області, звернувся до суду з вищеназваним позовом, в інтересах малозабезпеченого інваліда 1-ої групи позивача ОСОБА_1, в якому зазначив, що останньому, на підставі свідоцтва про право власності від 31.07.2007 р., виданого згідно із рішенням № 253-V VII-ї сесії V скликання Надлиманської с/р Овідіопольського району Одеської області від 25.12.2006 р., належить житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою : АДРЕСА_1 та в якому позивач проживав разом із своєю дружиною ОСОБА_2, яка зареєстрована у зазначеному будинку.

У зв’язку з погіршенням станом здоров`я позивача, у 2005 року, відповідачка  ОСОБА_3 покинула його та пішла з будинку.

19.19.2006 р., шлюб між сторонами було розірвано.

На теперішній час, відповідачка проживає у своєї матері за адресою : АДРЕСА_2 та у вказаному будинку позивачка, після розлучення з ним, не з`являється, однак зареєстрована, що перешкоджає позивачу розпорядитися своєю власністю та тягне за собою додаткові комунальні витрати і платежі.  

Враховуючи, що зазначений вище будинок, належить позивачу на праві власності, а реєстрація відповідачки, яка, з 2005 року не проживає у будинку, перешкоджає йому у розпорядженні та користуванні своєю власністю, прокурор просив суд, зобов’язати відповідачку не перешкоджати позивачу ОСОБА_1 у здійсненні свого права власності, шляхом зняття з реєстраційного обліку із спірного будинку відповідачки ОСОБА_2  

В судовому засіданні представник прокуратури підтримав свої позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак надала суду заяву, в якій позов визнала та просила суд, слухати справу за її відсутності (а.с. 44).

Представник ГІРФЛ Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи, був повідомлений належним чином, однак надав суду заяву, в якій просив суд задовольнити позов та розглянути вказану справу без його участі (а.с. 52,53).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 316 та 317 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування, розпорядження своїм майном.

Згідно із ч. 4 ст. 156 ЖК України, до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням, до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Згідно із ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд : продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші, не заборонені законом угоди.

Статтею 405 ЦК України передбачено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

        Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.      

         Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

        Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

        У відповідності з ч. 3 статті 61 ЦПК України –обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд встановив, що ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право власності від 31.07.2007 р., виданого згідно із рішенням № 253-V VII-ї сесії V скликання Надлиманської с/р Овідіопольського району Одеської області від 25.12.2006 р., належить житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою : АДРЕСА_1 та в якому позивач проживав разом із своєю дружиною ОСОБА_2, яка зареєстрована у зазначеному будинку (а.с. 16-18,54).

З пояснень представника прокуратури та представника позивача ОСОБА_1, вбачається, що у зв’язку з погіршенням стану здоров`я позивача у 2005 році, відповідачка покинула його та пішла жити до іншої адреси, де на сьогоднішній день проживає, а саме : АДРЕСА_2, що також підтверджується заявою позивача на ім.`я прокурора Овідіопольського району Одеської області (а.с. 3).

Довідкою до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОВ № 042067 від 16.01.2007 р., підтверджується, що позивачу було присвоєно 2 групу інвалідності безстроково (а.с. 4).

Позивач зареєстрований за вказаною вище адресою з 17.11.1979 р. (а.с. 8, оборот).

Шлюб між позивачем та відповідачкою, був розірваний 19.09.2006 р., що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 18.09.2006 р. (а.с. 9).

Довідкою Надлиманської с/р № 191 від 01.03.2007 р. підтверджується, що відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_1, однак фактично за цією адресою не проживає (а.с. 7).

Актом депутатів Надлиманської с/р від 25.07.2006 р. підтверджується, що відповідачка більше року не проживає за зазначеною вище адресою (а.с. 19).

Крім того, ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 22.03.2011 р., яка набрала законної сили 01.04.2011 р., провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до            ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, а саме спірного будинку, за заявою ОСОБА_2, на підставі ч. 1 ст. 205 ЦПК України, було закрито (а.с. 55).

Суд також, з`ясував, що відповідачка, починаючи з 2005 року, не проживає у спірному будинку та не з`являється в ньому, а весь цей час, по сьогоднішній день, проживає за іншою адресою. Тобто, ОСОБА_3 не проживає у спірному будинку більше року за своєю волею без будь-яких перешкод з боку позивача по справі.

Крім цього, в судовому засіданні, представник позивача пояснив суду, що всі комунальні платежі, починаючи з дня реєстрації за вказаною вище адресою у будинку, який належить позивачу на законних підставах, оплачує саме позивач, який постійно проживає у будинку зі своєю новою дружиною та яка доглядає його.

Суд встановив, що після того, як відповідачка пішла зі спірного будинку, який належить на праві власності позивачу, будь-якої угоди чи домовленості щодо оплатного чи безоплатного користування вказаним будинком, між сторонами не існувало та не укладалось, що підтвердив в судовому засіданні представник позивача, з пояснень якого вбачається, що реєстрація відповідачки у вказаному вище будинку, заважає позивачу у повній мірі користуватися та розпоряджатися будинком, який він не може продати, обміняти і т.і., без згоди колишньої дружини (відповідачки) та реєстрація якої, тягне за собою додаткові комунальні витрати і платежі по утриманню будинку.

З наведених підстав суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст. 316,317,391,405 ЦК  України, ст.ст. 150,156 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.  Позов прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, шляхом зняття з реєстраційного обліку –задовольнити;

2. Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні та розпорядженні житловим будинком з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою : Одеська область, Овідіопольський район,             АДРЕСА_1, який належить йому на праві власності;

        3. Зобов`язати Овідіопольський РВ ГУМВС України в Одеській області –зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) з будинку АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

                   Суддя                                                                          Гандзій Д.М.