Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 квітня 2011 року Справа № 2а-2341/11/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:                                              Кравцової Н.В.,

при секретарі:                                Бражник В.І.,

за участю сторін:

прокурора:                                      Грек М.В.;

представника позивача:                Насонова В.В.;  

представника відповідача:            не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі Антрацитівського міськрайцентру зайнятості до Державного підприємства "Антрацит" в особі Відокремленого підрозділу «Управління матеріально – технічного забезпечення» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та пені,-   

                                                                 В С Т А Н О В И В :

21 березня 2011 року прокурор м. Антрацит в інтересах Антрацитівського міськрайцентру зайнятості звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Антрацит"  в особі Відокремленого підрозділу «Управління матеріально – технічного забезпечення» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та пені.    

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що Державне підприємство "Антрацит" в особі Відокремленого підрозділу «Управління матеріально – технічного забезпечення» зареєстровано як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в Антрацитівському міськрайцентрі зайнятості.  

Внаслідок того, що відповідач не проводить сплату страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у ДП "Антрацит" в особі ВП «Управління матеріально – технічного забезпечення» виникла заборгованість по страховим внескам у загальному розмірі 17728,59 грн.  

В порушення вимог ст. 17, ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачем страхові внески не перераховуються, у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 17728,59 грн., з них 16898,96 грн. – сума недоїмки, 829,63 грн. – сума пені.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.07.2010 з відповідача стягнуто заборгованість в сумі 14679,96 грн., у тому числі недоїмку в сумі 14198,68 грн. та пеню в сумі 481,28 грн. Таким чином, позовні вимоги прокурора м. Антрацит в інтересах Антрацитівського міськрайцентру зайнятості стосуються заборгованості в сумі 3048,63 грн., у тому числі недоїмка в розмірі 2700,28 грн. та пеня в розмірі 348,35 грн.

Прокурор просив суд стягнути з Державного "Антрацит"  заборгованість зі сплати страхових внесків та пені в сумі 3048,63 грн.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, на адресу суду надав заяву про визнання позовних вимог Прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі Антрацитівського міськрайцентру зайнятості в повному обсязі.  

Суд, вислухавши думку прокурора та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відокремлений підрозділ "Управління матеріально – технічного забезпечення" Державного підприємства «Антрацит» згідно довідки № 186 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України має правовий статус суб’єкта без права юридичної особи.

Зі статті 96 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

          Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобовязань як на головному підприєжмстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

          Таким чином, відповідальність по зобов’язанням Відокремленого підрозділу "Управління матеріально – технічного забезпечення " повинно нести Державне підприємство «Антрацит».

Відокремлений підрозділ "Управління матеріально – технічного забезпечення" Державного підприємства «Антрацит» взято на облік платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно ч. 5, 6 п. 7 Прикінцевих положень Закону України № 2464-VІ стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ.

           Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

           У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах.

           Згідно зі ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески.

         У відповідності до абз. 1, 2 ч. 1 цього Закону роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати  внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 року, зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221.

Відповідно до п. 7.2 вказаної Інструкції контроль на підприємствах, в установах, організаціях, військових формуваннях та у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, грошове забезпечення, повноти нарахування страхових внесків, платіжних документів про перерахування сум страхових внесків на рахунок Фонду, розрахункових та касових документів.

Перевірці підлягають документи за поточний і минулі роки, тобто з моменту проведення попередньої перевірки або з дати набуття статусу платника страхових внесків (якщо перевірка проводиться вперше).

Як вбачається з абз. 1 п. 7.4 Інструкції, за результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку.

         01 березня 2011 року на підставі направлення від 01 березня 2011 року № 19, виданого Антрацитівським міськрайцентром зайнятості, головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Ковтун Т.А., на підставі ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та відповідно до наказу від 24 лютого 2011 року № 27, проведено планову перевірку ВП "Управління матеріально – технічного забезпечення" ДП «Антрацит» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01 січня 2010 року до 31 грудня 2010 року.

            За результатами перевірки було виявлено недоїмку в сумі 2700,28 грн. та нараховано пеню у сумі 348,35 грн.

            За результатами вказаної перевірки складено акт № 19 від 01 березня 2011 року.

Згідно із зазначеним актом перевірки підприємство має заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 2700,28 грн., у тому числі пеня у розмірі 348,35 грн. (арк. справи 6-7).

З рішення № 5 про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу від 01 березня 2011 року вбачається, що прострочена заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків (недоїмка) складає 2700,28 грн. та пеня – 348,35 грн. (арк. справи 9).

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач — визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для   неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.  

Крім того між позивачем та відповідачем складено акт звірки взаємних розрахунків простроченої заборгованості по страховим внескам та пені до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, відповідно до якого визначена заборгованість відповідача в сумі 17728,59 грн., у тому числі прострочена заборгованість (недоїмка) в сумі 2700,28 грн. та пеня в сумі 348,35 грн. Зазначений акт був підписаний уповноваженими особами підприємства та центру зайнятості. Таким чином, заявлена сума до відшкодування відповідачем визнана  та підтверджена актом звірки.

                   За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі Антрацитівського міськрайцентру зайнятості до Державного підприємства "Антрацит" в особі Відокремленого підрозділу «Управління матеріально – технічного забезпечення» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та пені є обґрунтованими  та підлягають задоволенню.

           Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.  

           На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, Розділом 9 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати  внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, статтями 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                      ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі Антрацитівського міськрайцентру зайнятості до Державного підприємства "Антрацит" в особі Відокремленого підрозділу «Управління матеріально – технічного забезпечення» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та пені задовольнити.          

          Стягнути з Державного підприємства "Антрацит"  в особі Відокремленого підрозділу «Управління матеріально – технічного забезпечення» (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, 38; код ЄДРПОУ 32226065) на користь Антрацитівського міськрайцентру зайнятості (94611, Луганська область, м. Антрацит, вул. Калініна, 15)  заборгованість зі сплати страхових внесків та пені в сумі 3048,63 грн. (три тисячі сорок вісім гривень 63 копійки), у тому числі прострочену заборгованість (недоїмку в сумі 2700,28 грн. (дві тисячі сімсот гривень 28 копійок) на р/р 37174971900010 Антрацитівського УДК ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код 25992095 та пеня в сумі 348,35 грн. (триста сорок вісім гривень 35 копійок) на р/р 37170975900010 Антрацитівського УДК ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код 25992095.     

          Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.                       

Постанова в повному обсязі складена та підписна 11 квітня 2011 року.    

           СуддяН.В. Кравцова