Категорія №8.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 березня 2011 року Справа № 2а-1291/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді: Петросян К.Є.,
за участю секретаря: Ковіної І.В.,
сторін:
представника позивача: ОСОБА_1 (дов. від 24.02.2011),
представника відповідача: Лиманюка М.А. (дов. №2628/10-08 від 08.02.2011),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
07 лютого 2011 року суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_3 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002891702/0 від 15.12.2010, в обґрунтування якого послалася на наступне.
На підставі акту перевірки ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області №2396/17-1782409449 від 19.11.2010 «Про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства СПД фізичною особою ОСОБА_3 за період з 01.01.2008 по 01.10.2010 по взаємовідносинам з ТОВ «Младен-груп-лтд», було направлено податкове повідомлення-рішення від 15.12.2010 за №0002891702/0, яке отримано позивачем 29.12.2010.
Згідно висновків згаданого вище акту, плановою виїзною перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого встановлено заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету в сумі 16827,00 грн.
Позивач зазначає, що планова виїзна перевірка СПД фізичної особи – ОСОБА_3 не проводилася за її місцезнаходженням, за 10 днів до дня проведення перевірки ОСОБА_3 не надсилалося письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення, у зв’язку із чим відповідачем, на її думку, порушено вимоги чинного законодавства.
Згідно податкової декларації з ПДВ «звітний» № 32275 від 15.07.2009 за червень 2009, ОСОБА_3 віднесла до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 16827,00 грн. Згідно додатку 5 розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту до зазначеної декларації відсутній запис про такого постачальника як ТОВ «Младен-груп-лтд», як це зазначено в акті перевірки. Насправді СПД фізична особа ОСОБА_3, у зв’язку з відсутністю індивідуального податкового номера постачальника, скористалася умовним ІПН 100000000000. Під час пошуку постачальників ТМЦ через газету м.Харків було знайдено приватного підприємця (прізвище, ім’я, по-батькові якого не збереглося), який гарантував під час продажу ТМЦ надати на них документи та розрахуватися за поставлені товари, однак експедитор не надав обіцяні видаткову та податкову накладні, а надав лише рахунок на приватного підприємця. ОСОБА_3 до часу подачі звітності намагалася отримати необхідні документи від постачальника, але постачальник всякий раз давав обіцянки надати документи, які не виконував. Позивач через свого представника, подала 20.07.2009 нову звітну податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій в додатку 5 розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту скористалася умовним ІПН 100000000000 в графі операцій з придбання ПДВ на суму 16827,00 грн., так як не мала необхідних первинних документів.
По телефону ОСОБА_3 дізналася, що постачальником ТМЦ є ТОВ «Младен-груп-лтд», у зв’язку із чим надала до ДПІ в м.Сєвєродонецьку уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 31.07.2009, сподіваючись найближчим часом отримати накладні на придбані ТМЦ.
Але документи на адресу покупця від постачальника не надійшли, тому 07.10.2010 СПД фізична особа ОСОБА_3 подала до ДПІ в м.Сєвєродонецьку уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ з виправленням самостійно виявлених помилок та виключила зі складу операцій придбання ПДВ, які надають право формування податкового кредиту, суму 16827,00 грн. У податковій декларації з ПДВ від 15.07.2009 платник ОСОБА_3 не відображала операцій, які надають право формування податкового кредиту на суму 16827,00 грн., які б мали будь яке відношення до ТОВ «Младен-груп-лтд». Крім того, 07.10.2010 було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ з виправленням самостійно виявлених помилок, у якому задекларовано виключення зі складу операцій придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту на суму 16827,00 грн. Зазначений уточнюючий розрахунок було надано до початку документальної перевірки, однак зазначений факт жодним чином не відображено в акті перевірки.
Враховуючи наявність уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ з виправленням самостійно виявлених помилок від 07.10.2010, у якому задекларовано виключення зі складу операцій з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту на суму 16827,00 грн., позивач вважає безпідставними встановлення порушень п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого встановлено заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету в сумі 16827,00 грн.
На підставі викладеного, позивач просить суд повністю скасувати повідомлення-рішення ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 15.12.2010 №0002891702/0.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, надав пояснення, аналогічні пред’явленому позову, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганську в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях посилався на наступне. ДПІ в м.Сєвєродонецьку на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ в м.Луганську від 25.10.2010 у кримінальній справі №69-107 було проведено 19.11.2010 невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства СПД фізичною особою ОСОБА_3, про що складено акт №2396/17-1782409449 від 19.11.2010.
За результатами перевірки встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого встановлено заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету в сумі 16827,00 грн.
В ході перевірки було з’ясовано, що згідно податкової декларації з ПДВ №32275 від 15.07.2009 у червні 2009 року СПД фізична особа ОСОБА_3 віднесла до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 16827,00 грн. відповідно додатку 5 розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту по ТОВ «Младен-груп-лтд». Разом з тим, у СПД фізичної особи ОСОБА_3 відсутні будь-які документи, які б підтверджували господарські відносини з ТОВ «Младен-груп-лтд».
За результатами проведених слідчо-оперативних заходів управлінням спеціальних розслідувань ГВПМ ДП України припинено діяльність групи осіб, до складу яких входили посадовці Державного комітету України з матеріального резерву, ряду банківських установ м.Києва, а також підконтрольні їм службові особи підприємств з ознаками фіктивності, в тому числі ТОВ «Младен-груп-лтд», які протягом 2008-2010 років організували схему проведення безтоварних операцій по закладці до Держрезерву зерна та інших ТМЦ з подальшим привласненням виділених для вказаних цілей державних коштів.
Загальна сума незаконно сформованого кредиту з ПДВ склала понад 1 млрд. грн. по більш ніж 2700 підприємствам, в тому числі і СПД фізичною особою ОСОБА_3
Отже, господарська операція між СПД фізичною особою ОСОБА_3 та контрагентом –постачальником ТОВ «Младен-груп-лтд» на загальну суму 100962 грн., в тому числі ПДВ – 16827 грн. не підтверджена виходячи з наявних трудових ресурсів, технічного персоналу, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської операції.
Таким чином, СПД фізичною особою ОСОБА_3 відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Младен-груп-лтд» без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об’єктів оподаткування, несплати податків. ОСОБА_3 порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.
За результатами перевірки ДПІ в м.Сєвєродонецьку прийнято податкове повідомлення-рішення №0002891702/0 від 15.12.2010 про нарахування СПД фізичній особі ОСОБА_3 податкових зобов’язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 25240,50 грн. Враховуючи викладене, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.
Згідно ст.ст. 10, 11 зазначеного Закону, до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функції та повною мірою використовувати надані їм права.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону №168 платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Судом встановлено, що позивач у встановленому порядку зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності, знаходиться у відповідача на обліку, як платник податків.
Контролюючим органом 19.11.2010, на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ в м.Луганську Повєткіної Т.П. від 25.10.2010 про призначення невиїзної документальної перевірки, проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_3 за період з 01.01.2008 по 01.10.2010 по взаємовідносинам з ТОВ «Младен-груп-лтд», за результатами якої складено акт за №2396/17-1782409449 від 19.11.2010 (а.с. 26-27).
Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 «Про податок на додану вартість», внаслідок чого встановлено заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету в сумі 16827,00 грн.
При проведенні перевірки з’ясовано, що згідно податкової декларації з ПДВ №2275 від 15.07.2009 у червні 2009 року СПД ОСОБА_3 віднесла до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 16827,00 грн., згідно додатку 5 розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту по ТОВ «Младен-груп-лтд».
На підставі зазначеного акту перевірки 15.12.2010 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002891702/0, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 25240,50 грн., у тому числі за основним платежем – 16827,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 8413,50 грн.
Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №168).
Пунктом 1.7 ст. 1 Закону №168 визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Як вбачається з п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язаннями іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг).
Відповідно до п.5.1 Закону №2181, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2009 СПД – фізичною особою ОСОБА_3 було подано до ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року, відповідно до якої ОСОБА_3 віднесла до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 16827,00 грн. (а.с.18-19). В акті перевірки від 19.11.2010, податковим органом зазначено, що ОСОБА_3 віднесла до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 16827,00 грн., згідно додатку 5 розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту по ТОВ «Младен-груп-лтд». Разом з тим, як вбачається з додатку 5 розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту до зазначеної декларації, запис про постачальника ТОВ «Младен-груп-лтд» (код36520717) відсутній (а.с.20).
20.07.2009 СПД фізичною особою ОСОБА_3 було подано до ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області «нову звітну» податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року (а.с.21-22), відповідно до якої ОСОБА_3 віднесла до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 16827,00 грн., згідно додатку 5 розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту скористалася умовним ІПН 100000000000 в графі операцій з придбання ПДВ на суму 16827,00 грн. (а.с.23).
07.10.2010 за вх. № 42153 позивачем надано до ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, разом із розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вх. № 42152 від 07.10.2010, відповідно до якої ОСОБА_3 виключила зі складу операцій з придбання ПДВ, які надають право формування податкового кредиту в сумі 16827,00 грн. з ТОВ «Младен-груп-лтд» (а.с.69-71).
Тобто, СПД фізичною особою ОСОБА_3 надано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку із самостійним виправленням виявлених помилок 07.10.2010, тоді як перевірка ДПІ в м.Сєвєродонецьку була проведена 19.11.2010, а отже до початку проведення перевірки контролюючим органом.
Разом з тим, при проведенні ДПІ в м.Сєвєродонецьку невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 за період з 01.01.2008 по 01.10.2010 по взаємовідносинам з ТОВ «Младен-груп-лтд», поданий позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку із самостійним виправленням виявлених помилок враховано не було, що на думку суду є порушенням норм діючого законодавства.
Крім того, суд враховує ту обставину, що у своїх запереченнях до акту перевірки на адресу ДПІ в м.Сєвєродонецьку (отримано відповідачем 29.11.2010), представником позивача було зазначено про надання ОСОБА_3 07.10.2010 уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.16-17). Однак, у своїй відповіді на заперечення до акту перевірки, ДПІ в м.Сєвєродонецьку посилалося на те, що жодної декларації 07.10.2010 від вказаного підприємця не находило. При цьому, ДПІ в м.Сєвєродонецьку було надано та досліджено у судовому засіданні оригінал зазначеного уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, разом із розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів від 07.10.2010, що свідчить про те, що уточнюючий розрахунок було отримано контролюючим органом завчасно, до початку проведення ДПІ в м.Сєвєродонецьку перевірки.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що ДПІ в м.Сєвєродонецьку податкове повідомлення-рішення від 15.12.2010 0002891702/0 винесено в порушення норм Закону №2181.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача стосовно того, що поданий ОСОБА_3 уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 07.10.2010 не прийнято до уваги при проведенні перевірки, оскільки перевірка проведена за період з 01.01.2008 по 01.10.2010, тобто до 07.10.2010, коли надано уточнюючий розрахунок, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, разом із розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів було отримано відповідачем 07.10.2010. Уточнюючий розрахунок подано позивачем за звітний червень місяць 2010 року, перевірка проводилася 19.11.2010 за період з 01.01.2008 по 01.10.2010, тобто звітний червень 2010 року підлягав перевірці ДПІ в м.Сєвєродонецьку. Крім того, судом враховується той факт, що уточнюючий розрахунок відповідно до якої ОСОБА_3 виключила зі складу операцій з придбання ПДВ, які надають право формування податкового кредиту в сумі 16827,00 грн. з ТОВ «Младен-груп-лтд» було надано до початку проведення перевірки. Тобто, позивач скористалася своїм правом та виправила самостійно виявлені помилки.
Суд не приймає до уваги посилання позивача щодо порушення відповідачем чинного законодавства в частині проведення планової виїзної перевірки СПД – фізичної особи ОСОБА_3 без надіслання їй письмового повідомлена із зазначенням дати початку та закінчення її проведення, у зв’язку із тим, що в судовому засіданні достеменно встановлено, що відповідачем відповідно до постанови слідчого про призначення невиїзної документальної перевірки від 25.10.2010 (а.с.42), проводилася саме невиїзна документальна перевірка. Однак у висновках перевірки відповідачем було допущено описку та замість невиїзної перевірки зазначено планова виїзна перевірка. Крім того, листом від 02.12.2010 за №24663/17-108 відповідачем було надано відповідь позивачу на заперечення до акту перевірки, в якому зокрема зазначено, що у висновку акту перевірки допущена помилка, тому слід вважати вірним проведення «невиїзної документальної перевірки».
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, з огляду на наступне.
Встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.
Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
У справах щодо оскарження рішень суб’єкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування або визнання його не чинним.
Тобто, для забезпечення захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб під час розв’язання спору, адміністративний суд передусім повинен зробити висновок про протиправність рішення суб’єкта владних повноважень, наслідком чого є його скасування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 15.12.2010 року №0002891702/0 є протиправним, у зв’язку із чим підлягає скасуванню.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 24 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 29 березня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 15.12.2010 № 0002891702/0, винесене Державною податковою інспекцією в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визначення ОСОБА_3 суми податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 25240,50 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 29 березня 2011 року.
СуддяК.Є. Петросян