Категорія №6.6.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 лютого 2011 року Справа № 2а-9446/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ковальової Т.І.
при секретарі судового засідання Скрипкіної А.О.,
За участю сторін:
від позивача: Мілобінська М.Г.
від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, -
В С Т А Н О В И В :
07 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02 грудня 2009 року державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку було здійснено перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки встановлено порушення вимог п. 1, ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", а саме: розрахункова операція проведена без застосування зареєстрованого опломбованого переведеного у фіскальний режим роботи РРО, про що 02 грудня 2009 року складено акт № 0141/12/14/23/НОМЕР_1.
Представник позивача в судове засідання з’явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, , причин неявки суду не повідомив, був повідомлений належним чином, надала заперечення в якому просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв’язку з тим, що постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області вона була притягнута к адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст. 155-1 КУоАП (а.с. 33-34).
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа у Сєвєродонецькій міській Раді 29 вересня 2003р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ №26204220Ф0023420 і їй присвоєно ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 (а.с. 4).
02 грудня 2009 року державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку на підставі п. 2 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та Законів України від 1 червня 2000 року № 1776-ІП "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", від 23.03.96р. № 98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами", від 1 червня 2000р. № 1775-ІП „Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Указу Президента України від 12 червня 1995р. № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України віл 15 грудня 2004р. № 637 було здійснено перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки встановлено порушення вимог п. 1, ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", а саме: розрахункова операція проведена без застосування зареєстрованого опломбованого переведеного у фіскальний режим роботи РРО, про що 02 грудня 2009 року складено акт № 0141/12/14/23/НОМЕР_1 (а.с. 6-7).
СПД - ОСОБА_2 знаходиться на спрощеній системі оподаткування та не може здійснювати торгівлю підакцизними товарами. Однак під час перевірки встановлено, що при продажу товарів на загальну суму 597 грн. (фарба біла у кількості 6 шт. за ціною 52 грн.; фарба матова у кількості 1 піт. за ціною 111 грн.; фарба глянцева у кількості 1 шт. за ціною 135 грн.; уайт-спірит у кількості 6 шт. за ціною 6,50 грн.) розрахункова операція проведена без застосування зареєстрованого опломбованого переведеного у фіскальний режим роботи РРО (відсутній). Сума готівкових коштів в реалізації товарів, у тому числі підакцизних, що знаходиться на місці проведення розрахунків склала 765 грн., що підтверджується описом готівкових коштів, складеним СПД - ОСОБА_2 під час проведення перевірки.
Пунктом 1 ст. 17 ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, зокрема, у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
Наказом ДПА України від 14 січня 2002 року № 20 (зі змінами та доповненнями) затверджено Податкове роз'яснення щодо застосування пунктів 5, 6 ст. 9 ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в якому зазначено, що у разі реалізації на одному торговому об'єкті (кіоск, магазин, лоток, прилавок тощо) підакцизних і не підакцизних товарів, положення щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок на таких суб'єктів підприємницької діяльності не поширюється (абз. 8).
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій (РРО) та розрахункові книжки (РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтв про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Штрафна санкція за порушення пункту 1 статті 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» складає 3 825 грн.
11 грудня 2009 року державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку за результатами перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2 було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми „С" за порушення п. 1 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 0001502304 у розмірі 3 825 грн. (а.с. 11).
Також застосування фінансових санкцій не є повторним притягненням до адміністративної відповідальності.
У відповідності зі ст. 217, 238, 241 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, крім господарських до суб’єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються і адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, одним з видів якої є адміністративно-господарський штраф, розмір, порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Таким чином, виходячи з наведеного, вказана фінансова санкція у вигляді штрафу не є видом адміністративної відповідальності, яка регулюється іншим нормативним документом - Кодексом України про адміністративні правопорушення.
При цьому ніяким нормативним актом не заборонено одночасне застосування до порушника, як адміністративно-господарського штрафу, як адміністративно-господарської санкції, так і штрафу, як виду адміністративної відповідальності.
Таким чином, застосування до відповідача фінансової санкції одночасно з притягненням її до адміністративної відповідальності не суперечить вимогам законодавства України.
Позивач діяв у межах наданих йому повноважень, для застосування фінансових санкцій.
Згідно п 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1991 р. № 509-ХІ1 податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян ... про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна".
За таких обставин вина відповідача в ухиленні від виконання рішення про застосування фінансової санкції є такою, що підтверджена матеріалами справи, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ч. 1 та ч. 2 ст. 6. ч. 1 та ч. 3 ст. 99. ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2 штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3 825,00 грн. до Державного бюджету України на р/р 31111104700080, код платежу 21080900, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО - 804013.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складений 07 лютого 2011 року.
СуддяТ.І. Ковальова