Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 березня 2011 року Справа № 2а-2495/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Ясенової Т.І.
при секретарі –Яременко І.В., Осиповій Н.В.
за участю сторін:
представника позивача: Мельника В.В.
представника відповідача: Куцу В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства „Вторинні ресурси” до Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області про визнання дій неправомірними та акту перевірки незаконним, -
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство „Вторинні ресурси” (далі за текстом –ЗАТ „Вторинні ресурси”) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить визнати дії Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області в особі державного інспектора з ОНГС Кіровоградської області Карабаджан О.В. неправомірними; визнати незаконним акт перевірки від 26.05.2010 року, винесений державним інспектором з ОНГС Кіровоградської області Карабаджан О.В.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що перевірка відповідачем здійснена за відсутності підстав для її проведення та з порушенням встановленого законодавством порядку проведення позапланових перевірок, відбору зразків продукції та проведення експертизи ( випробування), зокрема ст.ст. 6,7,13 14, 15, 17 Закону України „Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності”.
Вказує на те, що відповідачем не було ознайомлено суб’єкта господарювання - ЗАТ „Вторинні ресурси” з рішенням про відбір зразків продукції та не було роз'яснено про порядок даного відбору, порушено порядок відбору зразків, працівники контролюючого органу унеможливили право позивача на проведення незалежної експертизи,відсутній акт відбору зразків.
Працівниками контролюючого органу на території підприємства було встановлено забруднення земельної ділянки металевою стружкою. Проте, металева стружка не є відходами, оскільки її придбано як товар для подальшої реалізації і є сировиною. Деревина також не являється відходами так як деревина використовується для ремонту покрівлі. Шини, лампи та масла також не є відходами, а були придбані, що підтверджується документально. Щодо маслянистих плям, то перевіряючими не встановлювалось їх кількість, походження, розмір, глибина проникнення у бетон та асфальт.
На підставі акту від 26.05.2010р. було складено припис, в якому не зазначено номер та не вказано термін усунення недоліків, є нечитаємим.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з зазначених підстав, крім того посилається на те, що при проведенні перевірки та складані акту перевірки допущені порушення чинного законодавства, зокрема, акт не підписано уповноваженим представником позивача? який, як зазначено в акті, був присутній при перевірці, проте фактично перевірка проведена у відсутності представника позивача і тільки потім примірник акту перевірки був вручений головному інженеру, який не був присутній при перевірці. Крім того, не належно та не достовірно проведено вимірювання величини забруднення, при тому, що забруднення як такого не було, оскільки зазначений в акті матеріал не є відходами. У відповіді на припис було констатовано, що усі роботи здійснюються у відповідності до договорів, укладених до проведення перевірки у визначені строки.
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилається на законність дій Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області та безпідставність позовних вимог.
Доводи полягають у тому, що перевірка здійснювалась прокуратурою на вимогу якої було направлено спеціаліста інспекції. Посадовими особами інспекції при проведенні перевірки не здійснювався відбір зразків продукції, оскільки він проводиться з метою визначення відповідності їх якісних показників вимогах державних і галузевих стандартів, технічних умов та інших нормативних документів, що діють на території України. Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області було проведено відбір проб ґрунту на земельній ділянці, що перебуває у користуванні позивача. Відповідно до акту відбору проб ґрунті від 26.05.2010р. №05-05-10 та відповідно до проб цього ґрунту, у земельній ділянці, де були за складовані відходи, відбулися зміни показників складу та властивостей ґрунту, що підтверджується протоколом вимірювань від 01.06.2010р. Лабораторні вимірювання показників складу та властивостей відібраних зразків ґрунту, виконані фахівцями інспекції, показали, що фактична концентрація неполярних вуглеводів (нафтопродуктів) в ґрунті становить 10307,5 мг/кг при нормованому фоновому вмісті 82,5 мг/кг. Вуглеводне забруднення довкілля на земельній ділянці виникло внаслідок незаконних дій позивача, а саме розливів на поверхні ґрунту нафтопродуктів, що призвело до його забруднення.
Зазначає, що згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та обстеження земельної ділянки від 26.05.2010р., протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2010р. при візуальному обстеженні виробничої території виявлено складування відходів (металева стружка, тверді побутові відходи, відходи гуми, пластмаси) на відкритому ґрунті, що призвело до засмічення та забруднення масляними плямами двох земельних ділянок. Крім того, не ведеться первинний поточний облік відходів, які утворюються на підприємстві, порушуються правила складування, зберігання та розміщення відходів.
Оспорюваний позивачем припис складений у відповідності до вимог Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. Тому, використання земельних ресурсів ЗАТ „Вторинні ресурси” не відповідають вимогам природокористування.
Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно доп.3.2. Статуту ЗАТ „Вторинні ресурси” предметом діяльності Товариства є, зокрема, збирання, придбання, заготівля та переробка брухту і відходів чорних та кольорових металів, самостійна реалізація їх металургійним та іншим підприємствам і організаціям.
26.05.2010р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Карабаджан О.В. за вимогою Кіровоградської міжрайонної природоохоронної прокуратури проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ЗАТ „Вторинні ресурси”.
Так, відповідно до вимоги Кіровоградської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 17.05.2010р. для проведення спільної перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності суб’єктів господарювання, які займаються заготівлею, переробкою та реалізацією металобрухту чорних та кольорових металів на території м.Кіровограда, Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області відповідно до розпорядження від 17.05.2010р. № 56-р направлено державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища для участі у перевірці додержання вимог законодавства, що проводиться у порядку прокурорського нагляду.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.05.2010р., згідно якого в ході проведення позапланової перевірки встановлено, що журнал обліку та руху відходів згідно встановленої форми 1-ВТ „Облік відходів” –не ведеться. При візуальному обстеженні території позивача встановлено, що відходи такі як відпрацьовані масла, відходи гуми, пакувальні матеріали, відходи деревини, відпрацьовані автошини, масне ганчір'я зберігається не в обладнаних місцях для тимчасового зберігання даних відходів, ведеться не роздільний збір відходів. Виявлено факти засмічення земельних ділянок. Ділянка №1 засмічена металевими стружками та забруднена масляними плямами, засміченість ділянки становить шириною –6м., довжиною –6м., висотою –2,5м.; забруднення: ширина –6,5м., довжина –12м. Ділянка №2 засмічена твердими побутовими відходами, довжиною 17м., шириною –10м. Заміри забрудненої ділянки проводились рулеткою вимірювальною металевою РЗУЗГ зав №13.
При перевірці представлено ліцензію Серія АВ № 345511 Вид господарської діяльності: заготівля, переробка,металобрухту чорних металів. Термін дії ліцензії з 11.08.2007р. по 11.08.2012р. та Договір оренди земельної ділянки від 14.11.2003р. № 379, згідно якого земельна ділянка передана в оренду під розміщення виробничої бази строком на 10 років.
При проведенні перевірки виявлено, що на території . ЗАТ „Вторинні ресурси” утворюються і розміщуються такі види відходів: відпрацьовані люмінесцентні лампи, відпрацьовані масла, відпрацьовані шини, відпрацьовані свинцево-кислотні акумулятор, відходи комунальні змішані. Представлено дозвіл та ліміт на утворення та розміщення відходів на 2010р. № 22-72 від 31.-07.2009р., дійсний з 01.01.2010р. по 01.01.2011р. та Дозвіл на експлуатацію об’єкта поводження з небезпечними відходами № 55/10 від 19.06.2009р., дійсний з 01.01.2010р. по 01.01.2011р. В наявності технічні паспорти на всі види відходів, а саме: люмінесцентні лампи, відпрацьовані масла, відпрацьовані шини, відпрацьовані свинцево-кислотні акумулятор,ТПВ. Надано Договір № 1164 від 14.05.2010р. З ТОВ „КАПТ -1128” щодо надання послуг по прийому побутових відходів, великогабаритних, будівельних та промислових відходів 3 та 4 класу небезпеки, Договір № 2686 від 21.05.2010р. „Про надання послуг по збиранню, перевезенню зберіганню, обробленню і подальшій утилізації відходів, що містять ртуть”, Договір поставки № 2687 від 21.05.2010р. з ТОВ „Фірма Діола” щодо передачі відпрацьованих батарей кислотних та акумуляторів з електролітом і без електроліту. (а.с.32-37)
Головного інженера підприємства-позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності (протокол та постанова про адміністративне правопорушення від 26.05.2010р.(а.с.89-93).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 № 1520 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2004 № 770), Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.
Пунктом 4 Положення про Державну екологічну інспекцію передбачено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: організовує та здійснює державний контроль за - додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями, громадянами; додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами; виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення і охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та допустимі рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів на його стан, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу тощо.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 затверджено Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, (далі за текстом- Порядок № 464). Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1524, Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 № 1520.
Порядок № 464 визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів. Поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції в областях, містах Києві та Севастополі, Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної екологічної інспекції Азовського моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - органи Мінприроди) та суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб).
Пунктом 4.8 Порядку встановлено, що державні інспектори зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний контроль у межах повноважень, передбачених законом; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час проведення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій та пожеж; надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до вимог законодавства; забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці, що стає доступною посадовим особам під час здійснення перевірок; ознайомлювати керівника суб'єкта господарювання, або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання.
Відповідно до ст.2 закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.
Таким чином, дії посадової особи Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області щодо проведення перевірки позивача здійснені в межах компетенції, наданої чинним законодавством, а тому не можуть бути визнані судом протиправними. Доводи позивача в цій частині є безпідставними.
Відповідно до Порядку № 464 акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб’єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Відповідно до п.4.15. Порядку № 464 в акті перевірки зазначаються: дата та місце складання акта перевірки; тип перевірки; предмет державного нагляду (контролю); номер та дата видачі наказу, на підставі якого проводилася перевірка; прізвище, ініціали, посада державних інспекторів, які проводили перевірку; посади, прізвища та ініціали осіб, які були залучені до перевірки (за наявності); посада, прізвище та ініціали керівника або уповноваженої ним особи суб'єкта господарювання або прізвище фізичної особи - підприємця, що були присутні при перевірці; повне найменування суб'єкта господарювання (об'єкта перевірки) та його місцезнаходження; у разі, якщо ініціатором перевірки є інший орган влади, - номер, дата звернення і найменування відповідного органу; дата початку й закінчення перевірки; інформація про здійснення попередньої перевірки (за наявності); виявлені порушення й недоліки; конкретні природоохоронні заходи, які здійснюються на виконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів; стан виконання виданих раніше приписів щодо усунення виявлених порушень (за наявності); обставини та суть порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (за наявності) з посиланням на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені.
Дослідивши акт перевірки від 26.05.2010р. встановлено, що акт перевірки підписаний державним інспектором, що проводив перевірку та старшим помічником Кіровоградської міжрайонної природоохоронної прокуратури, в присутності якого проведено перевірку, водночас в акті зазначено, що перевірка проведена в присутності уповноваженої особи позивача - заступника з безпеки Багаченко Г.М., з актом ознайомлений та одержав його екземпляр головний інженер Лисенко В.М., однак в акті відсутній підпис чи застереження уповноваженого представника позивача , в присутності якого проводилась перевірка.
Зазначене свідчить про те, що акт складено в односторонньому порядку, оскільки його не підписано уповноваженою особою суб'єкта господарювання, в присутності якого проводилась пеервірка, відсутні відомості та записи про відмову представника суб'єкта господарювання підписати акт перевірки.
Крім того, акт перевірки не містить посилання на нормативно - правові акти, вимоги яких порушено позивачем.
Пунктом „б” ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов’язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України „Про відходи” відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення .
Згідно з абз. 16 ст. 1 Закону України „Про відходи” спеціально відведені місця чи об’єкти - місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
Пунктом „з” ст. 17 Закону України „Про відходи” передбачено, що суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об’єктах.
Зі змісту ч. 7 ст. 33 Закону України „Про відходи” вбачається, що забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об’єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Положеннями п.п. а, б ч. 1 ст. 42 Закону України „Про відходи” особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини та економічних збитків, самовільне розміщення чи видалення відходів.
Статтею 43 Закону України „Про відходи”, встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства, зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України „Про охорону земель”, підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов’язана з накопиченням відходів, зобов’язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об’єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
За ст. 56 Закону України „Про охорону земель” юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом, застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Розрахунок розмірів спричиненої шкоди, внаслідок порушення природоохоронного законодавства визначається відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. №171.
Засмічення земель –наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища . Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення (п.п. 2, 3.2., 3.3., 4.1., 4.2. Методики).
Відповідно до п. 3.2 Методики головною ознакою засмічення є наявність на відкритому ґрунті сторонніх предметів та матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища .
Проте, в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.05.2010р.не зазначено, що саме на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети.
Відповідно до п. 3.5 та п.п. 3.5.1 Методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди; об’єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об’ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів, товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням, відповідно до п. 4.7. Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів .
Отже, показник товщини шару відходів є необхідним для визначення об’єму відходів.
В порушення наведених норм акти перевірки від 26.05.2010р. данних щодо показника шару відходів та інформації про спосіб її визначення не містять.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що величина об’єму відходів, зазначена перевіряючими в даному акті, на підставі якої в подальшому застосовується коефіцієнт засмічення земельної ділянки та, відповідно, обчислюється розмір шкоди визначена в порядку, встановленому п.3.5 Методики, що зумовлює неможливість точного, обґрунтованого та достовірного визначення розміру засмічення та відповідно шкоди, завданої засміченням земель.
Крім того, слід звернути увагу на той факт, що в акті перевірки вказано на розміщення на земельній ділянці відходів таких як: відпрацьовані автошини, відходи деревини, відпрацьовані масла,металева стружка.
Згідно з абзацами 2 та 11 ст.1 Закону України „Про відходи” відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
У відповідності до п.2 Методики відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Засмічення земель –це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.
Між тим, позивачем надано відповідні докази: видаткова накладна на придбання шин № ОП -0000091 від 13.05.2010р., Акти приймання металів чорних вторинних від., видаткові накладні та накладна на внутрішнє переміщення, договори: на виконання робіт із утилізації небезпечних відходів, поставки відходів. (а.с.13-16,29- 31, 122-126, 132-148)
Наведене свідчить про те, що наведені в акті перевірки відходи, як засмічення земельної ділянки, не являються відходами в розумінні абз. 2 ст. 1 Закону України „Про відходи”.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що дії Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області в особі державного інспектора з ОНГС Кіровоградської області Карабаджан О.В. при проведення позапланової перевірки 26.05.2010р. ЗАТ „Вторинні ресурси” не можуть бути визнані правомірними та акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, складений 26.05.2010р. Державною екологічною інспекцію в Кіровоградській області не може бути визнаний належним доказом у підтвердження неправомірної поведінки позивача.
Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області в особі державного інспектора з ОНГС Кіровоградської області Карабаджан О.В. щодо проведення позапланової перевірки 26.05.2010р. закритого акціонерного товариства „Вторинні ресурси” –неправомірними.
Визнати незаконним акт Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства закритого акціонерного товариства „Вторинні ресурси” від 26.05.2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова складена у повному обсязі 09.03.2011р.
Суддя Т.І. Ясенова