справа № 0670/1348/11
категорія 11.5
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області
до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області
про скасування постанови про накладення штрафу,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області ВП № 22796209 від 26.01.2011 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причини в сумі 340,00 грн. В обґрунтування позову зазначає, що рішення суду в частині перерахунку невиплачених стягувачеві коштів виконано управлінням у встановлений державним виконавцем строк, про що повідомлено відповідача. Що стосується рішення суду в частині виплати недоплачених коштів, то його виконання у встановлений відповідачем 7-денний строк, на думку позивача, є неможливим у зв'язку із тим, що до функцій управління в районі належать тільки перерахунок пенсії, у зв'язку з чим після проведення перерахунку пенсійна справа стягувача була надіслана до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для перевірки правильності проведення перерахунку та здійснення виплати недоплачених коштів; вказані кошти позивач не може виплатити, оскільки вони не передбачені Державним бюджетом та не перераховані УПФУ для подальшої їх виплати пенсіонерам.
Згідно письмових заяв, сторони просять розглянути справу без їх участі, у зв'язку з чим судовий розгляд справи здійснюється, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем надав суду письмові заперечення на позов, в яких він посилався на те, що судове рішення не виконане, а вказані позивачем причини його невиконання не є поважними. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши наявні у справи матеріали, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
24.11.2010 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого Лугинським районним судом Житомирської області 17.11.2010 року по справі № 2-а-883/10, яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду в Лугинському районі провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії. Вказаною постановою боржнику надано строк для добровільного виконання 7 днів і її копія направлена сторонам виконавчого провадження 25.11.2010 року, відповідно до супровідного № 14/30902.
14.12.2010 року за вих. № 14/32463 відповідачем була направлена позивачу вимога державного виконавця про виконання вищевказаного виконавчого листа та повідомлення про виконання в 10 денний строк з моменту її отримання. Вимога отримана позивачем, відповідно до позовної заяви, 20.12.2010 року.
Позивач листом № 9082/02 від 29.12.2010 року повідомив відповідача про те, що на виконання виконавчого листа зроблено перерахунок недоплачених коштів. При цьому позивач зазначив, що після проведення перерахунку пенсійна справа стягувача надіслана за належністю до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для вирішення питання про здійснення нарахування та виплати недоплачених відповідно до судового рішення коштів.
За невиконання рішення суду без поважних причин, державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області постановою від 26 січня 2011 року на боржника було накладено штраф у розмірі 340,00 грн. та встановлено новий строк для виконання рішення.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон), примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів. Державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 24 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Відповідно до ст. 76 Закону, після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.
У відповідності до ст. 87 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання; постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.
Таким чином, суд оцінивши докази, наявні у справі, приходить до висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про накладання штрафу діяв правомірно, в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому будь-які законні підстави для скасування вказаної постанови відсутні.
При цьому суд враховує, що на момент винесення оскаржуваної постанови та на час розгляду справи в суді, рішення суду за виконавчим листом повністю не виконано, інформація щодо вжиття заходів та доказів виконання рішення у повному обсязі до підрозділу примусового виконання рішень не надходила.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність повноважень щодо виплати присуджених судовим рішенням коштів, як на підставу, яка обґрунтовує поважність причин невиконання управлінням рішення суду в повному обсязі, оскільки, відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами Іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Крім того, позивач мав право, відповідно до статей 11-1, 33 Закону, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, письмово повідомляти про це державного виконавця або звертатися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання, однак цього ним вчинено не було, а тому, суд вважає, що на даний час, Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області є належною стороною виконавчого провадження і повинно, як боржник, дотримуватись вимог Закону України "Про виконавче провадження".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк