справа № 2а-6122/10/0670
категорія 14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е. ,
при секретарі - Карасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Житомирської міської санітарно - епідеміологічної станції про скасування постанови,-
встановив:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Житомирської міської санітарно - епідеміологічної станції. Просить скасувати постанову про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства № 163 від 23 липня 2009 року щодо припинення функціонування майстерні по ремонту меблів та пошиттю чохлів. Позивач вважає, що має право здійснювати у жилому приміщенні будь-яку діяльність, що не заборонена законом, а тому дозвіл та погодження на облаштування в квартирі майстерні не потрібні. Вказала, що про постанову їй стало відомо після отримання позовної заяви прокурора Корольовського району м. Житомира в липні 2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення на позов.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 22 липня 2009 року до Житомирської міської санітарно - епідеміологічної станції надійшла вимога прокуратури Корольовського району від 21 липня 2009 року про проведення дотримання санітарного законодавства громадянки ОСОБА_2, в зв'язку з перевіркою скарги ОСОБА_3 (а.с. 60-61).
23 липня 2009 року відповідно до направлення Житомирської міської санітарно-епідеміологічної станції № 3-0-788 (а.с. 63), була проведена перевірка, якою встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 розташована майстерня по ремонту меблів та пошиттю автомобільних чохлів, де здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1 На момент перевірки відсутня будь - яка погоджувальна документація на облаштування і розміщення у вказаній квартирі майстерні.
За результатами вищевказаної перевірки було складено акт від 23 липня 2009 року, який був підписаний ФОП ОСОБА_1 без зауважень (а.с. 64).
Враховуючи відсутності дозволів та погоджень на облаштування майстерні в квартирі у квартирі АДРЕСА_1, 23 липня 2009 року була винесена постанова про застосування адміністративно - запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства у вигляді припинення функціонування майстерні по ремонту меблів та пошиттю чохлів ФОП ОСОБА_1 (а.с. 8). Відповідно до доповідної записки помічника лікаря ВГП ОСОБА_4, при ознайомленні з вказаною постановою ОСОБА_1 відмовилася підписувати її та брати на себе будь-яку відповідальність (а.с.65). За таких обставин постанова була надіслана ОСОБА_1 рекомендованим листом.
В подальшому працівниками Житомирської міської СЕС були вжиті відповідні заходи щодо проведення контрольної перевірки виконання постанови: відповідно до направлення Житомирської міської санітарно-епідеміологічної станції № 3-02/3809 від 04 серпня 2009 року, № 3-02/3895 від 07 серпня 2009 року та № 3-02/5724 від 23 жовтня 2009 року, проте допущені до перевірки не були, про що складено акт та доповідні записки (а.с. 66-71).
В судовому засіданні в якості свідків опитані представники Житомирської міської санітарно-епідеміологічної станції: лікар ОСОБА_6, помічники лікаря ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (а.с. 92-94). З пояснень свідків вбачається, що перевірка проводилась відповідно до вимоги прокуратури Корольовського району м. Житомира (а.с. 96). При проведенні перевірки виявилося, що у квартирі АДРЕСА_1 облаштована майстерня по ремонту меблів та пошиттю автомобільних чохлів. Свідки пояснили, що у дворі будинку АДРЕСА_1 біля прибудови під навісом знаходилися потребуючі ремонту меблі, на вході до будинку знаходилася велика вивіска "Ремонт м'яких меблів, пошив авточохлів" (а.с.41-42). В квартирі під час перевірки виявлено швейне обладнання: оверлок, швейна машинка, 2 розкрійних стола. Також в квартирі знаходилося близько 40 рулонів тканин, підготовлений до ремонту диван, заготовки автомобільних чохлів. З пояснень свідків також вбачається, що крім позивача в квартирі знаходилися 2 працівника, які закріпляли степлером тканину на дивані та жінка, яка працювала за швейною машинкою. Факт облаштування у вказаній квартирі майстерні по ремонту меблів та пошиттю автомобільних чохлів підтвердила і ОСОБА_1 та надала представникам Житомирської міської СЕС свою візитну картку (а.с. 99).
Доводи позивача щодо можливості облаштування майстерні у жилому приміщенні (квартирі) без відповідних дозволів суперечать вимогам чинного законодавства.
Статтею 6 Житлового кодексу УРСР встановлено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
Відповідно до ст. 10 Житлового кодексу УРСР, громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями.
Таким чином, облаштувавши майстерню в жилому приміщенні, ОСОБА_1 тим самим змінила його цільове призначення.
Можливість переведення жилих приміщень у нежилі передбачена статтями 7 та 8 Житлового кодексу . Виходячи з частини другої статті 7 ЖКУ, переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі здійснюється за рішенням органів, які виконують функції виконавчих органів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад. Саме за їх рішенням непридатні для проживання жилі будинки і приміщення переобладнуються для використання з іншою метою або зносяться.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням віднесено до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Проте, як вбачається з листа № 297 від 26 липня 2010 року Департаменту власності та ринкового регулювання Житомирської міської ради, документи для отримання дозволу на розміщення об'єкту торговельного або побутового призначення за адресою АДРЕСА_1 - не надходили, дозвіл міськвиконкомом не видавався (а.с. 75). За повідомленням управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради, будь-яких рішень та дозвільних документів щодо перепрофілювання квартири АДРЕСА_1 під майстерню по ремонту меблів і пошиттю авточохлів- на надавалося (а.с. 76).
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.
Стаття 15 Закону передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об'єктів і споруд будь-якого призначення, ... та інших об'єктів, зобов'язані дотримуватися вимог санітарного законодавства. Затвердження норм проектування, проектної та нормативно-технічної документації на будівництво, реконструкцію, об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення..., здійснюється за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою. Проте Житомирською міською санітарно-епідеміологічною станцією не було погоджено облаштування майстерні по ремонту меблів та пошиттю автомобільних чохлів у квартирі АДРЕСА_1.
Слід зазначити, що за повідомленням ОСОБА_1, щодо якого не заперечував представник Житомирської міської санітарно-епідеміологічної станції, на час розгляду справи у суді, діяльність по пошиттю авточохлів та ремонту меблі за даної адресою не здійснюється (а.с. 33). Тобто, постанова про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства № 163 від 23 липня 2009 року щодо припинення функціонування майстерні по ремонту меблів та пошиттю чохлів фактично виконана. Відтак, на даний час відсутній предмет спору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова Житомирської міської СЕС № 163 від 23 липня 2009 року про застосування адміністративно - запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства є законною, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про її скасування слід відмовити.
Керуючись Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирської міської санітарно-епідеміологічної станції щодо скасування постанови № 163 від 23 липня 2009 року про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 22 лютого 2011 р.