справа № 2а-7051/10/0670
категорія 2.11.3
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М. ,
при секретарі - Чайці О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Споживчого товариства "ІБР"
до Державної податкової інспекції у Чуднівському районі
про скасування податкових повідомлень - рішень,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, з врахуванням уточнених позовних вимог, про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Чуднівському районі Житомирської області № 000010/2300/0 від 30.04.2010 року, № 000010/2300/1 від 30.04.2010 року та № 0000102300/2 від 11.06.2010 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток у розмірі 125697,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в ході перевірки позивача перевіряючими ДПІ у Чуднівському районі не визнано права СТ "ІБР" на валові витрати, понесені у зв'язку з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами у сумі 1262780,00 грн. (в т.ч. за 2 півріччя 2008 року - 243592,00 грн., за 2009 рік - 1019188,00 грн.). Висновок про результати перевірки викладено податковим органом в акті перевірки №5/23-00/31624588 від 19.03.2010 року, де зазначено, що позивачем недотримані вимоги п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334 від 28.12.1994 року, а саме: відсутність відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, з яким позивач не погоджується, оскільки на його думку при проведенні перевірки була надати всі необхідні первинні документи.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, вказавши, що в ході перевірки позивача було встановлено порушення останнім п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", віднесено до складу валових витрат згідно рядку 04.13 "інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12" декларацій з податку на прибуток підприємства витрати у загальній сумі 1262780,00 грн., в т.ч. у ІІІ кв. 2008 року - 139640,00 грн., у ІV кв. 2008 року - 103952,00 грн., у ІV кварталі 2009 року - 1019188,00 грн., які не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними або іншими документами.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 26.02.2010 року по 12.03.2010 року Державною податковою інспекцією у Чуднівському районі Житомирської області на підставі направлення № 11/23-00 від 26.02.2010 року та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2010 року та наказу першого заступника начальника ДПІ від 13.02.2010 року № 18 проведено планову виїзну перевірку СТ "ІБР" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої прийнято акт № 5/23-00/31624588 від 19.03.2010 року.
Під час проведення перевірки відповідачем були виявлені порушення позивачем вимог абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 84407,00 грн., в т.ч. у ІІІ кварталі 2008 року у сумі 34910,00 грн., в ІV кварталі 2008 року у сумі 25988,00 грн., за 2009 рік у сумі 23509,00 грн.
За результатами проведеної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 000010/2300/0 від 06.04.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток в сумі 125697,90 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем в порядку адміністративного оскарження його було оскаржено до ДПІ у Чуднівському районі, за результатами розгляду скарга позивача була залишена без задоволення, винесено податкове повідомлення-рішення № 000010/23/2300/1 від 30.04.2010 року. Не погоджуючись з винесеним рішенням позивачем воно було оскаржено до ДПА у Житомирській області, за результатами розгляду скарги якою було винесено рішення № 10743/Л-С/25-009 від 08.06.2010 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102300/2 від 11.06.2010 року.
Як вбачається з акту перевірки, за результатами якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення, позивачем до складу валових витрат декларацій з податку на прибуток віднесено витрати в сумі 1262780,00 грн., які є частиною сум нарахованих відсотків за користування кредитами відповідно до кредитних договорів №171/2005-К від 06.12.2005 року та №59/2006-К від 22.05.2006 року, укладених з ПАТ "Банк "Кліринговий дім" та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Суд не може погодитися з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За змістом п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Отже, невід'ємною ознакою наявності підстав для віднесення процентів, виплачених за кредитними договорами, до складу валових витрат є використання кредитних коштів для здійснення господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем до складу валових витрат у період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року віднесено суми нарахованих відсотків за користування кредитами за кредитними договорами укладеними з ПАТ "Банк "Кліринговий дім" №171/2005-К від 06.12.2005 року (а.с. 26) (дію договору продовжено Додатковими угодами №14 від 19.05.2008 року, №17 від 19.08.2008 року, №20 від 28.11.2008 року, №24 від 31.03.2009 року, №27 від 30.09.2009 року) та №59/2006-К від 22.05.2006 року (а.с.29) (дію договору продовжено Додатковими угодами №3 від 16.05.2007 року, №7 від 19.05.2008 року, №10 від 19.08.2008 року, №14 від 28.11.2008 року, №18 від 31.03.2009 року, №20 від 30.06.2009 року, №21 від 30.09.2009 року) (а.с. 32-43).
Судом встановлено, що позивач отримував кредитні кошти для поповнення обігових коштів, які використовував для здійснення своєї господарської діяльності.
Отже, відсотки за користування кредитними коштами позивач правомірно включав до валових витрат відповідних звітних періодів.
Підпунктом 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 вказаного Закону передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи;
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Загальна сума нарахованих відсотків за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року складає 1518679,91 грн., до валових витрат підприємством віднесено частину нарахованих відсотків у сумі 1262780,00 грн. (в т.ч. за 2 півріччя 2008 року - 243592,00 грн., за 2009 рік - 1019188,00 грн.), що підтверджується довідками ПАТ "Банк "Кліринговий дім" (а.с.44,45).
На думку суду, в зазначених довідках чітко вказано, що дані, які в них вказані, є даними про нараховані відсотки, крім того, визначають термін, за який нараховуються відсотки, а саме: за 2 півріччя 2008 року та 2009 рік, що не дає можливості, всупереч доводам податкового органу, віднести зазначені суми до валових витрат попередніх звітних періодів.
Судом встановлено та не заперечується представником відповідача в судовому засіданні, що СТ "ІБР" надано до позовної заяви всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи (а.с.17-22), для підтвердження віднесення витрат до валових, однак, на думку податкового органу, це не може бути підставою для включення до валових витрат вказаних сум, оскільки на день проведення перевірки таких документів надано не було.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що відповідачем будь-яких доказів на підтвердження своєї правової позиції надано не було, позивач вказує, що всі необхідні документи під час перевірки відповідачу були надані, останній ніяких доказів на спростування цього не надав, суд приходить до висновку про протиправність винесених ДПІ у Чуднівському районі податкових повідомлень-рішень №000010/2300/0 від 30.04.2010 року, №000010/2300/1 від 30.04.2010 року та №0000102300/2 від 11.06.2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Чуднівському районі № 000010/2300/0 від 06.04.2010 року, № 000010/2300/1 від 30.04.2010 року, № 0000102300/2 від 11.06.2010 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 01 листопада 2010 р.