ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 квітня 2011 р.                                                                                    № 11/286  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Демидової А.М.,

суддів:Коваленко С.С.,

Шевчук С.Р.,          

розглянувши  у відкритому судовому засіданні касаційні скарги  1. Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (відповідач);

2. Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (третя особа-2)

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. (залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2010 р.)  

у справі№ 11/286 господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю"Харків"

доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пузата хата" (третя особа-1);

2. Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (третя особа-2);

3. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. (третя особа-3)

провизнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

від позивачаПрессер Р.В.

від відповідачаКолянчук А.І., Рогачова Ю.В.

від третьої особи-1Яшин С.В.

від третьої особи-2Шевченко С.В.

від третьої особи-3ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків" (далі –ТОВ "Харків") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі –ПАТ "Укрсоцбанк") про:

- визнання недійсним іпотечного договору, який 09.08.2007 р. було укладено між позивачем та відповідачем та 09.08.2007 р. посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. за реєстровим № 2388, із змінами та доповненнями, внесеними договором від 25.04.2008 р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 09.08.2007 р. за реєстровим № 2388 та договором від 25.06.2008 р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 09.08.2007 р. за реєстровим № 3106;

- скасування запису № 5458793 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження нежилого приміщення –службово-виробничого загальною площею 1 011,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 1/2, літера "А", що 09.08.2007 р. був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. на підставі іпотечного договору від 09.08.2007 р.;

- зобов'язання Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис №5458793 про заборону відчуження нежилого приміщення –службово-виробничого загальною площею 1 011,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 1/2, літера "А";

- скасування запису № 5458601 в Державному реєстрі іпотек про обтяження нежилого приміщення –службово-виробничого загальною площею 1 011,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Басейна/Крутий узвіз, 1/2, літера "А", що був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. до Державного реєстру іпотек на підставі іпотечного договору від 09.08.2007 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що іпотечний договір від 09.08.2007 р. не містить всіх істотних умов, що передбачені ст. 18 Закону України "Про іпотеку", а тому його зміст суперечить вказаній нормі, що відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 2 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" є підставою для визнання вказаного іпотечного договору недійсним. Внаслідок визнання недійсним оскаржуваного іпотечного договору позивач просить суд скасувати запис про обтяження вказаних нежилих приміщень та вилучити відповідний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Крім того, враховуючи, що на підставі іпотечного договору від 09.08.2007 р. до Державного реєстру іпотек був внесений запис про обтяження вказаних нежилих приміщень, позивач просить також суд скасувати вказаний запис у Державному реєстру іпотек.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2010 р. у справі № 11/286 (суддя Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. (колегія суддів у складі: Андрієнка В.В. –головуючого, Вербицької О.В., Буравльова С.І.), позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2010 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р., ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказані судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "Харків" повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що вказані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Також, не погоджуючись частково з рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2010 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р., Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі - ДП "Інформаційний центр" МЮУ) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати частково вказані рішення та постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині, що стосується ДП "Інформаційний центр" МЮУ. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові акти прийняті з неправильним застосуванням і порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 21.03.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С. прийнято касаційні скарги ПАТ "Укрсоцбанк" та ДП "Інформаційний центр" МЮУ до касаційного провадження та призначено розгляд скарг у судовому засіданні на 05.04.2011 р. о 10 год. 15 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 01.04.2011 р. № 03.07-05/240 для розгляду справи № 11/286 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий –Демидова А.М., судді Коваленко С.С., Шевчук С.Р.

28.03.2011 р. до Вищого господарського суду України надійшов відзив ТОВ "Харків" на касаційні скарги, у якому позивач просить суд рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. залишити без змін, а касаційні скарги –без задоволення.

05.04.2011 р. до Вищого господарського суду України надійшло клопотання ПАТ "Укрсоцбанк" про відкладення розгляду справи за касаційною скаргою відповідача для надання можливості стороні ознайомитись з матеріалами справи.

Розглянувши вказане клопотання ПАТ "Укрсоцбанк", вислухавши представників учасників судового процесу, враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином повідомлені про розгляд касаційних скарг, а отже мали можливість своєчасно ознайомитися з матеріалами справи, колегія суддів касаційної інстанції дійшла до висновку, що заявлене клопотання підлягає відхиленню.

Вислухавши представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга ДП "Інформаційний центр" МЮУ  підлягає задоволенню, а касаційна скарга ПАТ "Укрсоцбанк" –частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, з метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Пузата Хата" (далі –ТОВ "Пузата хата") обов'язків за договором про надання невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 24-12/198 від 09.08.2007 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк" (Кредитор) "Укрсоцбанк"), та ТОВ "Пузата Хата" (Позичальник), 09.08.2007 р. між ТОВ "Харків" (Іпотекодавець) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (Іпотекодержатель) укладено іпотечний договір (далі –Іпотечний договір), який 09.08.2007 р. був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстрований в реєстрі за № 2388.

До Іпотечного договору були внесені зміни договором від 25.04.2008 р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 09.08.2007 р. та договором від 25.06.2008 р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 09.08.2007 р.

     Відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору для забезпечення виконання Позичальником всіх зобов'язань за основним зобов'язанням позивач передав в іпотеку відповідачу нерухоме майно: нежиле приміщення - службово-виробниче загальною площею 1 011,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Басейна/Крутий узвіз, 1/2, літера "А" (далі –предмет іпотеки).

     09.08.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. –реєстратором Реєстру заборон було внесено до Реєстру заборон запис за № 5458793 про заборону відчуження предмета іпотеки.

Також, 09.08.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. –реєстратором Реєстру іпотек було внесено до Реєстру іпотек запис за № 5458601 про обтяження предмета іпотеки.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначених цивільним законодавством.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ст. 215 ЦК України).          

          Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

     Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір повинен містити, зокрема, опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації та/або його реєстраційні дані. Вказані умови відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" є істотними умовами іпотечного договору.

     Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з істотних умов, він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.     

     Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованих висновків про те, що на дату укладення Іпотечного договору була виключена можливість ідентифікації предмета іпотеки.

               За таких обставин, обґрунтованими є висновки господарських судів про те, що Іпотечний договір не містить істотної умови –опису предмета іпотеки, достатнього для його ідентифікації, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", а отже суперечить приписам вказаної правової норми.

               Враховуючи обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди на підставі ст. 215 ЦК України та ч. 2 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" дійшли до правомірних висновків про задоволення позовних вимог у частині визнання недійсним Іпотечного договору.                

Щодо решти позовних вимог колегія суддів касаційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі –позивачами та відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено вимогу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Частиною другою статті 84 ГПК України визначено, що при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов'язки щодо однієї зі сторін.

Із вказаних правових норм вбачається, що не є можливим покладення на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-яких матеріально-правових обов'язків, а також установлення чи захист їхніх прав. Тобто є неможливим винесення рішення суду про права чи обов'язки цих третіх осіб.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувані судові рішення у частині позовних вимог, що стосуються покладення на третіх осіб обов'язків виконати відповідні дії, підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

  Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

  Касаційну скаргу Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України задовольнити повністю.

  Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. та рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2010 р. у справі № 11/286 скасувати частково в частині:

- скасування запису № 5458793 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження нежилого приміщення –службово-виробничого загальною площею 1 011,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Басейна, будинок 1/2, Кловський узвіз, будинок 1/2, літера "А", що 09.08.2007 р. був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі Іпотечного договору, який 09.08.2007 р. було укладено між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харків" та 09.08.2007 р. посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. за реєстровим № 2388;

- зобов'язання Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 5458793 про заборону відчуження нежилого приміщення –службово-виробничого загальною площею 1 011,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Басейна, будинок 1/2, Кловський узвіз, будинок 1/2 літера "А", що 09.08.2007 р. був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі іпотечного договору, який 09.08.2007 було укладено між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харків" та 09.08.2007 р. посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. за реєстровим № 2388;  

- скасування запису № 5458601 в Державному реєстрі іпотек про обтяження нежилого приміщення – службово-виробничого загальною площею 1 011,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Басейна, будинок 1/2, Кловський узвіз, будинок 1/2, літера "А", що 09.08.2007 р. був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. до Державного реєстру іпотек на підставі Іпотечного договору, який 09.08.2007 р. було укладено між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харків" та 09.08.2007 р. посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. за реєстровим № 2388.

У цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від          15.02.2011 р. та рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2010 р. у справі № 11/286 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                                А.М. Демидова

Судді                                                                                                   С.С. Коваленко

                                                                                                                 С.Р. Шевчук