Головуючий у 1 інстанції - Жогіна Л.О.
Суддя-доповідач - Чебанов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2011 року справа №2а-1322/10/1201
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Чебанова О.О.
суддів
Малашкевича С.А., Юрченко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 27 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-1332/10/1201 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
17 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області та просив суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області щодо відмови йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1988 році, пов'язані з ненарахуванням та виплатою пенсії з 01.11.2006 року згідно постанов Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 та від 27.12.2005 року №1293 з урахуванням положень ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області з 01.11.2006 року зробити нарахування та виплату пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1988 році призначену відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 894, збільшивши її на 12 %, та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1293, збільшивши у 2,5 рази, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 27 грудня 2010 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій управління просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, встановила порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, виконував свої службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС в 1988 році, у зв'язку з цим отримав захворювання, внаслідок якого йому була встановлена 2-я група інвалідності.
Позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок призначеної пенсії, яка була перерахована відповідачем позивачу на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суду, зі збільшенням її у 2,5 рази, відповідно до ч. 1 Постанови КМУ від 27 грудня 2005 року за № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач відмовив йому у такому перерахунку мотивуючи тим, що для збільшення позивачу основної пенсії згідно з Постановою КМУ за № 1293 від 27.12.2005 року підстав немає.
Заявник скарги вважає, що здійснення перерахунку позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірним.
Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч. 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Право вибору пенсійних виплат передбачено ст. 10 “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і означає, що особі яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один із видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 “Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріями громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” збільшити розмір пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": у 2,5 раза - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та громадянам, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження.
Збільшення розміру пенсії здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством. Установлено, що: мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 540 гривень, II групи - 500 гривень, III групи - 467 гривень; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 440 гривень, II групи - 400 гривень, III групи - 370 гривень. Розмір пенсії громадянам, які подають заяву щодо її призначення відповідно до статті 54 Закону, визначається з урахуванням цієї постанови.
З апеляційної скарги вбачається, що постановою Луганського окружного адміністративного суду позивачу призначено та виплачується пенсія у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, як інваліду 2 групи та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду, що набрала законної сили, позивачеві зроблено перерахунок відповідачем та виплачується пенсія.
Колегія суддів зазначає, що ані ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ні судовим рішенням не передбачено використання коефіцієнтів підвищення пенсій.
З аналізу розрахунку пенсії позивача вбачається, що в різні періоди: розмір визначався різними шляхами: або з застосуванням коефіцієнтів підвищення пенсій (у тому числі 2,5), або виходячи з розміру мінімальної пенсі за віком.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку задовольняючи позовні вимоги позивача.
За таких підстав, апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду прийнята при невірному застосуванні норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову задоволення позовних вимог у повному обсязі..
На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 27 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-1332/10/1201 – задовольнити.
Постанову Алчевського міського суду Луганської області від 27 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-1332/10/1201 – скасувати.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області щодо відмови ОСОБА_4, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1988 році, пов'язані з ненарахуванням та виплатою пенсії з 01.11.2006 року згідно постанов Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 та від 27.12.2005 року №1293 з урахуванням положень ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області з 01.11.2006 року зробити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_4, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1988 році призначену відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 894, збільшивши її на 12 %, та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1293, збільшивши у 2,5 рази, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" – відмовити у повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді С.А. Малашкевич
В.П. Юрченко