Головуючий у 1 інстанції - Зайцев Л.М.
Суддя-доповідач - Чебанов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2011 року справа №2а-2559/10/1230
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Чебанова О.О.
суддів
Малашкевича С.А., Юрченко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2010 р. у справі № 2а-2559/10/1230 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльності щодо несплати грошової допомоги дітям війни та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії,-
ВСТАНОВИЛА:
07.10.2010 р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльності щодо несплати грошової допомоги дітям війни та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 30.09.2010р.
Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2010 р. позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо нездійснення нарахування і належних виплат ОСОБА_4 як «дитині війни» недоплаченої пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за період 22.05.2008 року по 31.12.2008 року; за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, та за період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_4 недоплачену пенсію, як дитині війни виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за період 22.05.2008 року по 31.12.2008 року; за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, та за період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач віднесений до категорії дітей війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року за № 1646, встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 листопада 2009 року - 573 гривень, з 1 січня 2010 року - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень.
Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» № 2154 від 27 квітня 2010 р., встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Крім того, приймаючи до уваги роз'яснення Вищого Адміністративного суду від 01.12.2009 року №1623/13/13-09 - нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач звернувся до суду 07.10.2010р., за таких умов позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме, за період з 07.04.2010 року по 07.10.2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області – задовольнити частково.
Постанову Старобільського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2010 р. у справі № 2а-2559/10/1230— скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_4 — задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_4, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 07.04.2010 року по 07.10.2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді С.А. Малашкевич
В.П. Юрченко