Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1764/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13:05
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Кішенковій Г.О.
за участю:
позивача – не з’явилась;
представник відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про скасування вимоги №Ф-128 від 01.11.2010 року про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 854,46 грн., -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2011 року фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про скасування вимоги №Ф-128 від 01.11.2010 року про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 854,46 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не обчислювала та не подавала звітності до управління Пенсійного фонду України у м.Шахтарську Донецької області відповідно до п.2 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», планову або позапланову перевірку Шахтарська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області разом з управлінням Пенсійного фонду України у м.Шахтарську Донецької області у 2010 році не проводила.
Також зазначає, що жодним чинним нормативно-правовим актом України не визначений порядок проведення перевірок фізичних осіб-підприємців непрямими методами та самостійного нарахування позивачем страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичним особам-підприємцям, платникам єдиного або фіксованого податку.
Тому просить скасувати вимогу №Ф-128 від 01.11.2010 року про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 854,46 грн.
Позивач в судове засідання не з’явилась, свого повноважного представника до суду не направила, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі та заперечення на адміністративний позов, в якому просив у задоволені позовних вимог відмовити.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що фізична особа – підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку і як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області.
01 листопада 2010 року управлінням Пенсійного фонду України прийнято вимогу №Ф-128 про сплату боргу в сумі 854,46 грн.
Розрахунок суми боргу проведено по страховим внескам фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, яка обрала особливий спосіб оподаткування, відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно яких правом на узгодження вимоги з органом Пенсійного фонду України позивач не скористався, до відповідного органу державної виконавчої служби орган Пенсійного фонду України у встановленому законом порядку вимогу не подавав.
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
До членів сімей фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 6 статті 20 вказаного Закону, яка регулює питання обчислення та сплати страхових внесків, визначено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для таких страхувальників, як позивач, є квартал.
Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року №2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» викладено в такій редакції: Фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.
Зміни, що відбулися в законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, позивачем враховані не були, що призвело до заниження суми страхових внесків.
У зв’язку з наведеним, органом Пенсійного фонду України фізичній особі - підприємцю і було донараховано страхові внески, і складено вимогу про сплату боргу.
Відповідно до частини 3 статті 106 вказаного Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Правом на узгодження вимоги з органом Пенсійного фонду України позивач не скористався.
Порядок формування вимоги визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.
Відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 вказаної Інструкції платниками страхових внесків є фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у тому силі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Згідно з підпунктом 8.2 пункту 8 вказаної Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
У цьому випадку вимога надсилається щомісяця протягом п’яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Таким чином, відповідно до наведених вимог законодавства, органом Пенсійного фонду України, на підставі даних особового рахунка платника на суму боргу станом на 01 листопада 2010 року, правомірно сформована вимога.
Законодавство не містить обмежень щодо формування вимоги в залежності від тих чи інших обставин, а чітко визначає, що за наявності недоїмки зі сплати страхових внесків вимога формується щомісяця на всю суму боргу, що і було дотримано органом Пенсійного фонду України.
Суб’єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача.
Враховуючи викладене та вимоги законодавства, правові підстави для задоволення позову – відсутні.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про скасування вимоги №Ф-128 від 01.11.2010 року про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 854,46 грн., - відмовити.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 28 березня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 02 квітня 2011 року.
Суддя Фещук А.В.