Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/714/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024 року.                                                   м. Кропивницький

        Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

               суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12022121060000593 стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України за апеляційною скаргою захисника – адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.09.2024, якою стосовно обвинуваченого

ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Пантаївка, Олександрійського району Кіровоградська область, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на своєму утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-02.03.2021 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

-05.07.2021 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, а саме з 17.09.2024 до 15.11.2024 включно.

За участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_8 ,

захисника – адвоката - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

       У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12022121060000593 стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України

У судовому засіданні, яке відбулось 17.09.2024, за клопотанням прокурора, районний суд продовжив дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на строк 60 днів.

 Районний суд мотивував своє рішення тим, що матеріали кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_6  обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, поєднаного із насильством небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини та знову через нетривалий час, у період іспитового строку, вчинив новий умисний корисливий злочин, пов`язаний із застосуванням насильства, офіційно не працевлаштований, не має сталих соціальних зв`язків, а також те, що обвинувачений  ОСОБА_6  може переховуватися від суду, впливати на свідків, які не допитані судом з метою зміни ними показань в суді, а також може вчиняти інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, а тому строк тримання під вартою обвинуваченого підлягає продовженню.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Клопотання прокурора задовольнити частково та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 із забороною цілодобово залишати житло, з покладенням на нього обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Отже, захисник вважає, що ухвала про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є незаконною та не обґрунтованою, тому має бути скасована у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження полягає у тому, що в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд першої інстанції зробив висновок, що застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід відповідає чинним підставам, меті його застосування та кореспондується із суспільним інтересом, отже альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.

Висновок районого суду про те, що обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується із суспільним інтересом не підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Оскаржувана ухвала всупереч вимогам п. п.3, 4 ч. 1 ст. 196 КПК України не містить посилання на докази, які б обґрунтовували існування не абстрактного, а реального суспільного інтересу до кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , як обставини, що свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Тому, висновки суду першої інстанції щодо необхідності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою тяжкістю кримінального правопорушення, без посилання на конкретні докази існування суспільного інтересу до справи навпаки створює в суспільстві «негативне враження безвладдя, безправності та хабарництва» в системі правоохоронних органів, а також «недовіру до правоохоронних органів», що не відповідає практиці ЄСПЛ.

Таким чином, на переконання захисника рішення суду першої інстанції щодо продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може вважатися обґрунтованим, оскільки оскаржувана ухвала була постановлена за відсутності об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджують існування реального суспільного інтересу до справи.

Істотне порушення вимог кримінального процесуального закону полягає у тому, що суд першої інстанції зробив висновок про відсутність підстав для зміни або скасування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого через доведеність обґрунтованості обвинувачення.

Також захисник зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 у кримінальному провадженні тримається під вартою з 16.05.2022, що становить 2 роки 4 місяці і вказаний строк наразі перебуває за межами розумного.

Подальше тримання під вартою обвинуваченого перебуває за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення його належної поведінки на цей період, та його продовження, - із-за цього є не співрозмірним меті заходу.

Подальше продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою суперечитиме позиціям справедливості, положенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод й національного законодавства.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як вбачається з виділених матеріалів судового провадження № 398/1814/22 у провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12022121060000593 стосовно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. 

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч. 2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Як встановлено колегією суддів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та, що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах кримінального провадження № 398/1814/22, в судовому засіданні судом першої інстанції, в порядку ст. 331 КПК України, розглянуто клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 з обґрунтуванням доцільності обрання даного запобіжного заходу.

Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою і на даний час.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , належно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, дають достатні підстави вважати, що і на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на свідків, потерпілих, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Також, колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відпала необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини на переконання колегії суддів є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи. Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.

Колегія суддів також, зазначає, що у разі доведеності винуватості ОСОБА_6 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, що свідчить про наявність реальних ознак суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі захисту прав потерпілого (ст. 2 КПК України), які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Таким чином, колегія суддів дійшла однозначного висновку про те, що доводи апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_7 щодо незаконності подальшого тримання ОСОБА_6 під вартою, спростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження, а наявність ризиків, які зазначені прокурором у клопотанні та оскаржуваному рішенні суду першої інстанції очевидна.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора і продовжив строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а тому апеляційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни.

Керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

         Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_7  в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.09.2024, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 17.09.2024 до 15.11.2024 включно - залишити без зміни.

       Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2                                         ОСОБА_3                                     ОСОБА_4 .

З оригіналом згідно:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду                                                                                                     ОСОБА_2