1
Справа № 2а-6406/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2011 року.
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суді Бойко Л.М.
при секретарі Давтян Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом «Компанії АСК»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
17.06.2010р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов «Компанії АСК» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (надалі –Закон № 265), оскільки «Компанія АСК»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю не мало змоги використовувати в якості РРО гральні автомати, обладнані запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю) та обліковувати розрахункову операцію одночасно з її здійсненням, оскільки всупереч нормативно-правовим актам, що зобов’язують Мінпромполітики розробити вказані пристрої, вони не були розроблені, а в державному реєстрі РРО не зареєстровано жодного грального автомата, який можна було б використовувати в якості РРО. Також Позивач вказує що, на момент проведення перевірки в Державному реєстрі РРО не існувало гральних автоматів, які фіскалізовані та дозволені для використання у сфері грального бізнесу, а тому застосування штрафних санкцій на підставі п.2 ст. 17 Закону № 265 є протиправним та відповідно, рішення про застосування штрафних санкцій №00015925340 від 17.06.2009р. є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 133). Заперечень проти адміністративного позову від Відповідача до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства України, встановив наступне.
19.07.2000р. виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано юридичну особу «Компанію АСК»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, номер запису про включення відомостей про юридичну особу № 1 556 120 0000 008522, місцезнаходження юридичної особи: 650076, Одеська область, м. Одеса, вул. І. Рабіна, буд. 4, кв. 25 (а.с. 35).
Компанія АСК у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю перебуває на обліку у Державній податковій інспекції Малиновському районі м. Одесиз 27.07.2000р. за № 950, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 22.12.2008р. № 4025/29-108 (а.с. 37).
22.06.2006р. «Компанія АСК»отримала ліцензію зі строком дії з 28.04.2006р. по 27.04.2011р. на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) серії АВ № 082988 (а.с. 38).
27.04.2009р. працівниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька проведено перевірку господарської одиниці –залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Купріна, 42 (код ЄДРПОУ 26503365), яка належить суб’єкту господарювання – «Компанії «АСК»у вигляді ТОВ з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт перевірки від 27.04.2009р. № 0098/05/67/23/26503365.
Під час вищевказаної перевірки виявлено, що в залі гральних автоматів знаходяться 38 гральних автоматів без купюро приймачів, з яких 11 автоматів підключені до електромережі, та на яких здійснюється гра. Гральні автомати не фіскалізовані, не мають фіскальних пристроїв, не реєструють розрахункові операції при наданні послуг та не видають розрахункові документи, тобто не виконують функції РРО, всі автомати заряджаються адміністратором залу від ключа. (а.с. 10-12)
У зв’язку з чим за наслідками перевірки встановлено порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування», а саме непроведення розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, за які передбачена відповідальність, встановлена за вказані порушення передбачена п. 2 ст. 17 цього ж Закону.
На підставі акту перевірки від 27.04.2009р. № 0098/05/67/23/26503365 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято рішення про застосування до компанії АСК у вигляді ТОВ штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2009р. № 0001592340 у розмірі 3 740,00 грн. (а.с. 9).
Відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Відповідно до ст. 2 Закону №265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій –це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, компютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Даною статтею також надано визначення автомату з продажу товарів (послуг), а саме: це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.06р. №40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.06р. за № 622/12496, гральний автомат –це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.
Отже, із викладеного вбачається, що гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат –це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, тобто відноситься до РРО, що спростовує протилежні твердження Позивача з цього приводу.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно зі ст. 12 Закону на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Згідно зі ст.13 Закону вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та Державної податкової адміністрації України (ч.2 ст.12 Закону).
Відповідно до змін, внесених у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01р. №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування РРО», термін переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів встановлено до 31.12.2006 р. (постанова КМУ від 07.06.06р. № 803).
Отже, виходячи з вищенаведеного, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов’язані з 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензійній діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.
Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено з прийняттям Наказу Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008р. № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»та Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.09.2008 № 581, якими до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів. Отже, з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касової системи «Фіскал»(тобто з 01.07.2008) суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати зазначену систему під час надання гральних послуг з використанням гральних автоматів.
04.06.08р. ТОВ «Експотрейд»було розроблено компютерно-касову систему «Фіскал», яка Наказом ДПА України від 01.07.2008р. №430 включена до Державного реєстру РРО; компютерно-касова система «Фіскал»призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.
Тому, починаючи з липня 2008 року суб’єкти підприємницької діяльності, які надають послуги в сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів, не тільки зобов’язані були перейти на оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному автоматі, але й мали технічну можливість це здійснити.
Таким чином, Позивач зобов’язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.
Вищий адміністративний суд України в своєму Листі № 962/13/13-09 від 03.07.2009 зазначив, що судам слід звертати увагу на те, що несумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб’єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп’ютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин. При цьому, суб’єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп’ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.
В даному випадку Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття ним заходів для виконання вимог законодавства щодо оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5 Господарського Кодексу України).
Відповідно до вимог статті 218 ГК України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі, для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. Згідно з частиною другою зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому, слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками, а застосування принципу вини як умови відповідальності пов’язане з необхідністю доведення порушення зобов’язання.
Таким чином, вина суб’єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об’єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв, а несумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб’єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп’ютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин.
У відповідності до вимог частини другої статті 218 ГК України саме суб’єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп’ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.
Це означає, що суб’єкт господарювання, який в силу певних обставин чи причин не мав можливості перевести свої гральні автомати з липня 2008 року в режим застосування РРО, не повинен здійснювати господарську діяльність у сфері грального бізнесу із застосуванням автоматів, що не виконують фіскальні функції, оскільки така діяльність на теперішній час є порушенням вимог законодавства.
Так, відповідно до п.4.4. Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.
Згідно з п.2 ст.17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. З огляду на вищевикладене, застосування Відповідачем суми штрафу у розмірі 3 740,00 грн. відповідає чинному законодавству.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що Відповідач прийнявши оскаржуване рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в той час як Позивач не довів суду ті обставини на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, відповідно, в задоволені адміністративного позову «Компанії АСК»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову «Компанії АСК»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 червня 2009р. за № 0001592340 у сумі 3 740грн. 00 коп. – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови
Суддя Л.М. Бойко
25 лютого 2011 року .
/