Справа№2-а-3317/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 року                                                             м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді  Маслюк  Н.В.,

               при секретарі           Дасюк  Н.В.,

        за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,

В с т а н о в и в :

14.03.2011 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання за ним права на отримання основної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, визнання дій відповідача при призначенні і виплаті нарахованої основної пенсії – протиправними, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату основної пенсії та відрахування вже сплаченої суми з 12.09.2010 року і призначити та виплачувати такі виплати в подальшому постійно.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області, є інвалідом 2 групи по захворюванню, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС і відноситься до 1 категорії. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна бути призначена пенсія розміром, не нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком. Однак, всупереч діючому закону йому нараховується пенсія згідно з Постановою КМУ, що значно менше, ніж передбачено в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначає, що невиплата пенсії, передбаченої ст. 54 Закону є протиправною, оскільки згідно ст.ст. 19 ч. 2, 22 ч. 3 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, при цьому посилався на обставини викладені в позові. Вказав, що отримує основну пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Із заявою до УПФ в Новозаводському районі м. Чернігова про перехід на пенсію згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  не звертався.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений, на адресу суду надійшли письмові заперечення проти позову (а.с.16-17), у відповідності до яких просять відмовити у задоволенні позову та зазначають, що позивач перебуває на обліку та отримує основну пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року.  Пенсія призначена за заявою позивача та обчислена у розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення. Вказують, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не має повноважень для призначення чи перерахунку пенсії згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (а.с.5), є інвалідом 2-ї групи (а.с.6) за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС (а.с.8-9), перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію в цьому управлінні (а.с.11).

Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього Закону визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії та у зв‘язку з втратою годувальника. Частина 4 ст. 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв‘язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі – 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і цим Законом.

Статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262 передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Судом встановлено, що пенсія призначена за заявою ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262 та  обчислена, у відповідності до ст. 21 вказаного Закону. Дана обставина не заперечується позивачем.

Чинним законодавством не передбачено отримання пенсії, яка призначена за Законом України № 2262, але в розмірах визначених ч. 4 ст. 54 Закону № 796, оскільки це два різні види державної пенсії.  

Беручи до уваги, що позивач до управління із заявою про перехід на інший вид державної (основної) пенсії не звертався, суд приходить до висновку, що норми ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796 на позивача не розповсюджуються, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач відноситься до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення (а.с.5), відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 69-72, 99, 100, 104-106, 158-163 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796, Конституцією України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити повністю.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Новозаводський  районний суд міста Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її отримання копії постанови.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова                                      Н.В.  Маслюк