Справа № 2-421/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

07 квітня 2011 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                      Сиротенко Г.  Г

при секретарі                              Лютій  О.  В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -  

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеною  позовною заявою та просив суд визначити позивачу ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини в два місяці, пропущений з поважних причин за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 Криворізького району Дніпропетровської області та 1/2 частини земельної ділянки площею 0,35 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд та ведення особистого підсобного господарства відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ДП КВ 001462, виданого 31 березня 2005 року, згідно заповіту ОСОБА_3, в якому вона заповідала право на все майно, де б воно не знаходилось та в чому б воно не полягало, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона по закону буде мати право ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_5. 22 березня 2011 року позивач подала заяву про прийняття спадщини до Криворізької районної державної нотаріальної контори, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв’язку з пропуском шестимісячного строку прийняття спадщини після ОСОБА_3 Вважає, що строк пропущений позивачем з поважних причин, так як вона не знала про існування заповіту ОСОБА_3 від 27.12.1994 року, ні сама спадкодавиця, ні її родичі, в тому числі ОСОБА_5, які знали про існування вище вказаного заповіту, ОСОБА_2 про наявність та зміст заповіту не повідомили, про існування заповіту їй стало відомо вже після смерті ОСОБА_5

Сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_6 надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за відсутності позивача та його представника, позов підтримав (а.с.19).  

Від відповідача – Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на адресу суду надійшла заява №268/3 про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, позовні вимоги визнали в повному обсязі (а.с.18).  

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, в зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи,  вважає, що позов обґрунтований та підлягає повному задоволенню за наступних законних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3 (а.с. 6), після смерті якої  відкрилася спадщина  у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 Криворізького району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок від 29.03.1989 року, виданого на підставі рішення виконкому Криворізької районної ради Дніпропетровської області від 27 листопада 1987 р. № 309, зареєстрованим в КП ДОР «Криворізьке БТІ» за №4055 в книзі №13 стор. 306  (а.с.8) та  копією технічного паспорту на житловий будинок (а.с. 9-11), а також земельної ділянки площею 0,35 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд та ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Криворізького району в с. Лозуватка, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ДП КВ 001462, виданим 31 березня 1995 року на підставі рішення виконкому Лозуватської сільської ради від 28 лютого 19 року за №47 (а.с.12).  

Згідно заповіту від 27.12.1994 року, посвідченого заступником голови виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області 27 грудня 1994 року та зареєстрованого в реєстрі за № 332, ОСОБА_3 заповіла усе її майно, де б воно не знаходилось та в чому б воно не полягало і взагалі все, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом  буде мати право ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що підтверджується копією заповіту (а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 помер, що вбачається  з копії свідоцтва про смерть (а.с. 7).

Відповідно до вимог ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Частиною 1 ст. 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїм спадкоємцем одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин..

Представник позивача ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса з питанням щодо оформлення права на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3., померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, однак державним нотаріусом Криворізької районної державної нотаріальної контори було винесено постанову №492/02-31 від 22.03.2011 року, якою було відмовлено  ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у зв’язку з тим, що спадкоємиця пропустила 6-ти місячний строк подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.13).

Як на поважність причини пропуску зазначеного строку позивач посилалась на те, що вона не знала про існування заповіту ОСОБА_3 від 27.12.1994 року, ні сама спадкодавиця, ні її родичі, в тому числі ОСОБА_5, які знали про існування вище вказаного заповіту, ОСОБА_2 про наявність та зміст заповіту не повідомили, про існування заповіту їй стало відомо вже після смерті ОСОБА_5, ці доводи нічим не спростовані, тому суд приймає їх до уваги.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.           

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом 6-ти місячного строку з дня відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що її не прийняв.

Згідно положень ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

          Названі позивачем причини пропуску строку  для прийняття спадщини,  суд розцінює як поважні і на підставі ч.3 ст.1272 ЦК України вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк тривалістю в 2 місяці,   достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини з дня набрання рішенням законної сили.

          Керуючись ст.ст. 1233, ч.1 ст. 1235, 1258, 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк - тривалістю 2 (два) місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці рахувати з дня набрання даним рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь в справі, однак не були присутні при оголошенні  рішення, апеляційна скарга подається  протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:Г. Г. Сиротенко