Справа №2-351-2007р
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Протасової М.В.
при секретарі Ставицької А.П.
адвоката ОСОБА_1
предст. позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення договору найма жилого приміщення, виселення наймача, - суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_4. звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що він є власником приватизованої квартири АДРЕСА_1. З відповідачкою він перебував в зареєстрованому шлюбі з 1962 р по 1984 рік. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 виїхала до своєї матері за адресою : АДРЕСА_2
У 2003 році відповідачка запропонувала йому здійснювати догляд на що він погодився, як інвалід 1-ї групи по зору. Однак, вона ображала його, висловлювала погрози, чим створювала неможливі умови для сумісного проживання. 22.01.2006 року ОСОБА_3 не впустила його до житла і з того часу він проживає у своєї сестри. У цей час йому стало відомо, що відповідачка зареєструвалась у його квартирі на підставі договору найма. Він заперечує підписання такого договору, але не звертається з вимогами про визнання його недійсним.
Відповідно до ст. 168 ч.З ЖК України він попередив відповідачку про розірвання договору. Крім того, проживаючі в квартирі, вона не сплачує квартирної плати і плати за комунальні послуги, що призвело до утворення великої заборгованості.
Своїми діями відповідачка спричинила йому моральну шкоду, яку він визначає в розмірі 2000 гривень і згідно ст. 1167 ЦК України просить стягнути з відповідачки.
Просить припинити договір найму жилого приміщення укладений між ним і відповідачкою ОСОБА_3 17.02.2003 року на невизначений строк, згідно ст.ст. 168,169 ЖК України і виселити її з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, стягнути 2000гривен у рахунок відшкодування моральної шкоди припинивши її реєстрацію у спорному житлі.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2., діюча за дорученням, позов підтримала з викладених у ньому обставин і підстав.
Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала, пояснивши, що з отримання спорної квартири у 1970 р і по цей час вона постійно проживає у цьому приміщенні.У 1983р вона з позивачем розірвала шлюб і зареєструвалась у квартирі своєї матері маючи за мету збереження цієї квартири для сина у такій засіб,оскільки у ті роки не дозволялося приватизувати житло і передавати його іншим особам. їй було відомо, що у 1993 р ОСОБА_4. приватизував квартиру, де був на той час зареєстрований один, бо вона займалася оформленням документів для приватизації. У 2003 р вони з позивачем у ЖЄО уклали договір найму квартири безстроково, у січні 2006 року між нею і позивачем дійсно виникла сімейна сварка і вона не впустила його до житла. Однак , після цього конфлікту вона вибачилась перед чоловіком, запропонувала йому повернутися до свого житла, на що ОСОБА_4. відмовився і продовжує мешкати у своєї сестри.
Іншого житла вона не має, бо квартира її матері продана, а гроші витрачені на придбання житла для сина, який народився_ від шлюбу з позивачем.
Заслухавши сторони, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в позові необхідно відмовити.
Матеріалами справи вбачається, що згідно договору № 42 від 16.12.1970 р родині ОСОБА_3 складом з 3-х осіб було надано квартиру АДРЕСА_1(а.с. 37_).
14.06.1983 р між сторонами було шлюб сторін було розірвано, що підтверджено довідкою ( а.с. 17 ). З довідки ПП " Наш дім" про склад сім'ї' і реєстрацію осіб за адресою : АДРЕСА_1 , вбачається, що ОСОБА_3 була зареєстрована і проживала у цій квартирі з 30.12.1970 року по 08.07.1983 р . і знову зареєструвалась по договору найму 12.03.2003 р по дійсний час ( а.с. 51).
18.11.1993 р ОСОБА_4. приватизував на свої ім"я квартиру : про що отримав свідоцтво, яке зареєстровано в БТІ ( а с. 16 )
17.02.-03 p. між ОСОБА_4. та ОСОБА_3 було укладено договір найму квартири АДРЕСА_1, без зазначення строку і безоплатно. ( а с. 19 ).
Позивач заперечує у позові факт укладання цього договору, однак , не оскаржує його у судовому порядку. Згідно ст. ст. 11 ч. 1 ЦК України, суд розглядає цивільні справи у межах заявлених сторонами вимог.
Згідно ст. 11 ч.І ЦК України, суд розглядає цивільні справи у межах заявлених сторонами вимог.
Фактично позовні вимоги заявлено про розірвання договору найма укладеного на невизначений строк за вимогою наймодавця, який вважає, що наймач систематично порушує правила співжиття , робить неможливим для інших (позивача) проживання з нею в одній квартирі, також систематично не вносить квартирну плату за комунальні послуги, тобто на підставах встановлених ст. 168 ч.З ЖК України і виселення відповідачки без надання іншого жилого приміщення згідно ст. 169 СК України.
У судовому засіданні встановлено, що дійсно 22.01.2006 р між позивачем і відповідачкою відбувся конфлікт після якого ОСОБА_4. був вимушений поїхати до своєї сестри ОСОБА_5., оскільки відповідачка не пустила його до житла.
Цей факт підтверджується як сторонами, так і свідком ОСОБА_5. Але, як вбачається з показань представника позивача, відповідачки, свідка ОСОБА_5 у подальшому ОСОБА_3 неодноразово приходила до ОСОБА_4. і запропоновувала йому повернутися до своєї квартири і проживати там, що останній не бажає робити у зв"язку з образою на колишню дружину.
Інших фактів порушення правил співжиття у квартирі з власником цього житла з сторони наймача ОСОБА_3 не встановлено, .а одноразовий конфлікт не може бути визнаний, як систематичне порушення правил співжиття.
Що стосується стверджень позивача, що відповідачка систематично не вносить , як наймач жилого приміщення, квартирну плату за комунальні послуги, відповідно до ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється за угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженим в установленому порядку тарифами у строки визначені угодою сторін.
Оскільки п. З Договору найму від 17.02.2003 р. арендна плата ,яка включає в себе вартість послуг за електроенергію, газ та воду не встановлюється, підстав вважати що відповідачка систематично не вносить цю плату не мається.
Таким чином підстав для розірвання договору найма жилого приміщення укладеного між сторонами на невизначений строк відповідно до ст. 168 ч.З ЖК України і виселення відповідачки без надання іншого жилого приміщення, припинення її реєстрації у вказаному жилому приміщенні, стягнення з неї моральної шкоди - не мається.
Керуючись ст. ст. 210,211,214,215,218 ЦПК України, ст. ст. 158,159,162,168 ч.З 169 ЖК України, суд -
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення договору найма житлового приміщення від 17.02.2003 року, виселення наймача без надання іншого жилого приміщення, стягнення моральної шкоди, припинення реєстрації наймача - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачИї 10 денний строк
з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього
протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційноЗпнстанції або в порядку
ч.4 ст. 295 ЦПК України.