Справа № 1-35 2007 p.

ВИРОК ІМ'ЯМ     УКРАЇНИ

10 травня 2007 року   Зачепилівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого                - голови суду, судді Бойка Г.В.,

при секретарі                - Оданець С.В.,

за участю прокурора   - Комар Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел..  Зачепилівка кримінальну

справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку 1995 року народження, працює дорожнім робітником в Зачепилівському "Райавтодорі", раніше не судимого

передбаченого ст.213 ч.1 КК України, -

На підставі досліджених доказів, суд:

ВСТАНОВИВ:

Протягом 2001-2002 років ОСОБА_1 в сел. Зачепилівка Зачепилівського району Харківської області порушуючи встановлений порядок, без державної реєстрації чи спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбаченого законодавством, здійснював незаконні операції з брухтом чорного металу, а саме за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 організував незаконний пункт прийому та здійснював прийом від громадян брухту чорного металу по ціні 24 коп. за 1 грн., де і зберігав його, а потім транспортував до м. Красноград Красноградського району Харківської області, де реалізовував фізичним особам по ціні 32 коп. за 1 кг металобрухту, таким чином отримуючи прибуток.

Приймаючи до уваги повне визнання ОСОБА_1 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумніву в добровільності та істинності позиції підсудного, його вина є доведеною, суд з урахуванням думки учасників процесу, вважає, що у подальшому дослідженні доказів по справі, отриманих під час досудового слідства, не має потреби.

З урахуванням викладеного, а також того факту, що фактично вчинене підсудним ОСОБА_1 свідчить про наявність в його діях складу злочину, суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 213 ч.1 КК України -порушення порядку здіснення операцій з металобрухтом.

При призначенні йому покарання, суд враховує невелику тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного - раніше не судимого, за місцем проживання та за місцем роботи   характеризується   позитивно,   має   на  утриманні   неповнолітню   дитину,

пом'якшуючі обставини - щире каяття, а також суд враховує відсутність обтяжуючих обставин та вважає, що виправлення підсудного можливе без його ізоляції від суспільства, застосувавши до нього покарання у вигляду штрафу.

Суд також вважає, що до підсудного ОСОБА_1 можливе застосування положення ст. 69 ч.1 КК України, тобто призначення більш м'якого покарання порівняно з тим, яке передбачено в санкції ст. 213 ч.1 КК України, з урахуванням невеликої тяжкості скоєного злочину, ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, крім того судом встановлені обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, вчинений злочин не спричинив тяжких наслідків, і вважає, що призначення підсудному ОСОБА_1 навіть мінімального покарання в межах санкції (штраф розміром 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) було б в даному випадку недоцільним, тому необхідно призначити покарання у вигляді штрафу, але нижче від мінімальної його межі, яка встановлена санкцією ст. 213 ч.1 КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 53 КК України мінімальний розмір штрафу встановлений в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (30 х 17 грн. = 510 грн.), суд вважає, що цілком достатнім для виправлення підсудного і попередження нових злочинів є призначення йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ст. 213 ч.1 КК України і назначити йому покарання за ст. 213 ч.1 із застосуванням ст. 69 ч.1 КК України та визначити у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходу громадян 510 гривень 00 коп. ( п'ятсот десять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави штраф в розмірі 510 гривень 00 коп. ( п'ятсот десять гривень).

Речові докази: металобрухт, вагою 3200 кг, які зараз знаходять на зберіганні у ТОВ "Алком" під розпискою (а.с.34) - після вступу вироку в законну силу - передати в дохід держави.

Запобіжний захід до набуття чинності вироком - залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Зачепилівській районний суд.