Справа №2-4/07р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2007 року.     Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого                            Муляр B.C.

при секретарі                          Мельник С.В.

з участю адвокатів                  ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ватутіне справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, ДП «Черкаський облавтодор» про відшкодування матеріальної шкоди -

встановив:

представник позивача в судовому засіданні доповнив позовні вимоги позивача і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8314 гривень 32 копійки в рахунок відшкодування завданої позивачеві матеріальної шкоди, 479 гривень 60 копійок понесених судових витрат за проведення судово авто товарознавчої експертизи, 450 гривень 43 копійки за проведення судово авто технічної експертизи; 104 гривні 13 копійок витрат по оплаті судового збору, 30 гривень витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1000 гривень у відшкодування витрат по оплаті правової допомоги, а всього стягнути 10378 гривень 48 копійок, виходячи з того, що 28.06.2006 року на автомобільній дорозі Звенигородка - Ватутіне, з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої зазнав механічних пошкоджень автомобіль марки ВАЗ-2106 державний номерний знак НОМЕР_1, що належить позивачеві на праві власності. Згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи №492-АТЗ від 13.12.2006 року завдані позивачеві матеріальні збитки становлять 8314 гривень 32 копійки.

Крім того пошкодженням автомобіля відповідачем позивачу було завдано і моральної шкоди, яка полягає в тому, що позивач повністю втратив свій автомобіль, оскільки як вбачається з висновку судово авто товарознавчої експертизи, відновлення автомобіля недоцільне, в зв'язку з тим, що вартість відновлювальних робіт суттєво перевищує його ринкову вартість. Позивач як власник втратив можливість користуватися даним автомобілем, використовувати його в інтересах своєї сім'ї, йому необхідно виділити із сімейного бюджету значні кошти на придбання іншого автомобіля, що поставить його сім'ю в складне матеріальне становище, в наслідок чого він втратив сон, став досить знервованим. Моральні страждання суттєво збільшились внаслідок безпідставної відмови відповідача в добровільному порядку відшкодувати завдану матеріальну шкоду, в зв'язку з чим позивач змушений був звертатися для вирішення даного питання за правовою допомогою до адвокатів та пред'явити даний позов до суду, оплачувати призначені експертизи, що значно вплинуло на сімейний бюджет та призвело до виникнення постійних сварок та непорозумінь в сім'ї. Завдану відповідачем моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 2000 гривень, які теж просить стягнути з відповідача.

Відповідач доповненні позовні вимоги представника позивача не визнав і просить в позові відмовити, мотивуючи тим, що він не вважає себе винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 28.06.2006 року на автомобільній дорозі Звенигородка -Ватутіне, а факти на які посилається позивач не можуть слугувати доказами його вини, оскільки вони є не правдивими та сфальсифікованими і тому постановою апеляційного суду Черкаської області від 29.09.2006 року постанова судді Ватутінського міського суду Черкаської області від 28.08.2006 року про притягнення його до адміністративної відповідальності скасована, а адміністративна справа закрита в зв'язку з закінченням

строків, встановлених ст.38 КУпАП, а також вважає, що автодорога Звенигородка -Ватутіне та автодорога, яка веде навкруги «Голубого озера» є рівнозначними, оскільки обидві відносяться до категорії доріг місцевого значення з твердим покриттям, а до того ж занесені такими до карт та атласів автомобільних доріг України. На самих дорогах та їх перехрестях не нанесена дорожня розмітка та не встановлено будь-яких дорожніх знаків, що могли б свідчити про переваги для руху по тій чи іншій дорозі. Тому він вважає, що проїзджаючи перехрестя, він не порушив жодних вимог «Правил дорожнього руху», оскільки відповідно п.16.12 даних Правил встановлено, що на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч. А тому, оскільки автомобіль під його керуванням який наближався до перехрестя з права мав перевагу в русі перед автомобілем позивача, яким керував ОСОБА_5 і який рухався в напрямку м.Звенигородка.

Третя особа ОСОБА_5 повністю підтримав позовні вимоги позивача і просить їх задовольнити виходячи з того, що дійсно 28.06.2006 року , коли він керуючи автомобілем марки ВАЗ-2106 державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності позивачу його батькові, рухався по автодорозі Звенигородка - Ватутіне із швидкістю 80-85 км/год в напрямку м.Звенигородка то на дорогу з прилеглої території на відстані приблизно 30 м. перед ним виїхав автомобіль марки «Москвич» під керуванням ОСОБА_4, який не надав йому перевагу в русі в наслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої автомобіль яким він керував отримав механічні пошкодження і потребує значного ремонту.

Представники третьої особи ДП «Черкаський облавтодор» вважають, що позовні вимоги позивача слід задовольнити, оскільки в суді було встановлено, що дорожньо-транспортна пригода на автодорозі Звенигородка - Ватутіне 28.06.2006 року сталася з вини відповідача, що повністю підтверджується відповідними доказами, а тому понесені позивачем матеріальні та моральні збитки підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Заслухавши сторони, свідків, детально дослідивши в судовому засіданні факт і місце дорожньо-транспортної пригоди та вивчивши матеріали справи суд вважає, що доповнені позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є законними, обґрунтованими і підтверджуються відповідними доказами дослідженими в ході судового розгляду справи.

В суді було встановлено, що дійсно 28.06.2006 року о 15 год. 40 хв. на автодорозі Звенигородка - Ватутіне в районі дачного кооперативу «Дружба» сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме керуючи автомобілем «Москвич» державний номерний знак НОМЕР_2 відповідач ОСОБА_4 в супереч вимогам п.2.36 та п.10.1, 10.2 «Правил дорожнього руху України» виїхав на дорогу з прилеглої території перед проїзною частиною, не надав дорогу транспортному засобу «ВАЗ-2106» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, який належить позивачу на праві особистої власності, що рухався по головній дорозі в прямому напрямку, що спричинило ДТП в наслідок якої автомобіль ВАЗ-2106 отримав значні механічні пошкодження, вартість відновлювальних робіт якого згідно висновку судово авто товарознавчої експертизи №492-АТЗ від 13.12.2006 року складає 8314 гривень 32 копійки.

Вина відповідача у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди стверджується показами третьої особи ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були на той час на місці ДТП і підтвердили, що дійсно автомобіль під керуванням відповідача виїхав на головну дорогу з прилеглої території не надавши переваги в русі автомобілю в якому вони їхали, а також висновком судово авто технічної експертизи № 115 - А від 26.03.2007 року згідно якого в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Москвич» ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п.п.2.3 (б), 10.1 та 10.2 «Правил дорожнього руху», які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП. Виходячи із висновку вищевказаної експертизи вини ОСОБА_5 у скоєнні даної ДТП не вбачається, більше того відповідно до ч.2 п.2 Висновку вказаної експертизи в даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-21063 державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 з технічної точки зору не мав технічної можливості   уникнути   зіткнення   з   автомобілем   «Москвич»   шляхом   застосування екстреного гальмування.

Доводи відповідача, в тій частині, що ДТП відбулася не по його вині так як він вважає, що автодорога Звенигородка - Ватутіне та автодорога, яка веде навкруги «Голубого озера» є рівнозначними, оскільки обидві відносяться до категорії доріг місцевого значення з твердим покриттям, а до того ж занесені такими до карт та атласів автомобільних доріг України, на самих дорогах та їх перехрестях не нанесена дорожня розмітка та не встановлено будь-яких дорожніх знаків, що могли б свідчити про переваги для руху по тій чи іншій дорозі, а тому проїзджаючи перехрестя, він не порушив жодних вимог «Правил дорожнього руху», оскільки відповідно п.16.12 даних Правил встановлено, що на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч. А тому, оскільки автомобіль під його керуванням який наближався до перехрестя з права мав перевагу в русі перед автомобілем позивача, яким керував ОСОБА_5 і який рухався в напрямку м.Звенигородка спростовується висновком судово авто технічної експертизи № 115 - А від 26.03.2007 року згідно якого в даній дорожній обстановці «правило правої руки» не може бути застосовано, оскільки суперечить вимогам «Правил дорожнього руху України», де згідно п.1.10 Правил прилегла територія, з якої виїхав відповідач - це територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них. Основною ознакою такої території є безпосередня близькість до дороги. Крім того, щоб перелічені у визначенні прилеглі території не ототожнювалися з перехрестями, Правилами передбачені особливості в'їзду і виїзду з них, а також те, що зона дії заборонених знаків 3.20, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33 - 3.37 (обмежують дистанцію між транспортними засобами, обгін, швидкість, забороняють подачу звукового сигналу, зупинку або стоянку) не переривається в місцях в'їзду (виїзду) на дану територію.

Доводи відповідача в тій частині, що протокол про адміністративне правопорушення, протокол огляду місця події та план-схему до нього, протокол огляду транспортних засобів на місці скоєння дорожньо-транспортної пригоди не складалися , ним не підписувалися і є сфальсифікованими і не можуть бути використані в якості вихідних даних для експертного дослідження спростовуються доказами третьої особи ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 які показали, що всі зазначені документи складалися на місці дорожньо-транспортної пригоди в їхню присутність та присутність відповідача, який на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди визнавав свою вину в ній, пояснюючи, що він в цей день кропив ядами жуків і очамрів, а тому виїзжаючи з дачного поселення не звернув уваги на дорогу з ліва, що також підтверджується його ж показами даними на місці дорожньо-транспортної пригоди і в їх присутності підписувалися учасниками ДТП в тому числі і відповідачем.

В частині відшкодування причиненої моральної шкоди суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення в розмірі 2000 гривень, виходячи з того, що така сума у відшкодування моральних збитків буде дійсно сорозмірна тим моральним стражданням, які він зазнав.

В частині відшкодування судових витрат суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити повністю.

А тому враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 8314 гривень 32 копійки в рахунок відшкодування завданої позивачеві матеріальної шкоди, 479 гривень 60 копійок понесених судових витрат за проведення судово авто товарознавчої експертизи, 450 гривень 43 копійки за проведення судово авто технічної експертизи; 104 гривні 13 копійок витрат по оплаті судового збору,

30 гривень витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1000 гривень у відшкодування витрат по оплаті правової допомоги та 2000 гривень у відшкодування завданої моральної шкоди, а всього стягнути 12378 гривень 48 копійок.

На підставі наведеного та ст..ст.23, 1166 ч.І, 1167, 1187 ч.І ЦК України та керуючись ст.ст.10, 60, 88,212,213,214,215 ЦПК України суд -

вирішив:

доповнені   позовні   вимоги   ОСОБА_3   до   ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, ДП «Черкаський облавтодор» про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 8314 гривень 32 копійки в рахунок відшкодування завданої позивачеві матеріальної шкоди, 479 гривень 60 копійок понесених судових витрат за проведення судово авто товарознавчої експертизи, 450 гривень 43 копійки за проведення судово авто технічної експертизи; 104 гривні 13 копійок витрат по оплаті судового збору, 30 гривень витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1000 гривень у відшкодування витрат по оплаті правової допомоги та 2000 гривень у відшкодування завданої моральної шкоди, а всього стягнути 12378 (дванадцять тисяч триста сімдесят вісім) гривень 48 копійок.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через Ватутінський міський суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Черкаської області на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.