Справа № 2-693/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          24 березня  2011   року                                      Запорізький районний суд Запорізької області

у складі : головуючого –судді   Гончаренко П.П.

                при секретарі – Зеленській С.Ю.

                за участю представника  позивача  –ОСОБА_1   

розглянувши в відкритому  судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі  Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області,  третя особа :  ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності  на  житловий будинок  та господарські споруди,  суд –

ВСТАНОВИВ:

          Позивачка  ОСОБА_2  звернулася до Запорізького районного суду з  позовною заявою про визнання за нею права власності на житловий  будинок та господарські споруди, посилаючись на те, що відповідно договору дарування, посвідченого 22.03.1982 року секретарем  виконавчого комітету  Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, вона  отримала в дар житловий  будинок та господарські споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Після укладення нею договору дарування вищезазначеного житлового будинку та господарських споруд вона  не зареєструвала  своє право власності на будинок в ОП ЗМБТІ. На теперішній час позивачка бажає, але не має можливості зареєструвати в ОП ЗМБТІ своє право власності  на належний їй житловий будинок та господарські споруди тому, що  згідно п. 1 Додатку 1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно  реєстрації підлягає договір  дарування, посвідчений нотаріально державними або приватними нотаріусами. У зв’язку з тим, що договір  дарування, підтверджуючий право власності позивачки на  житловий будинок, був посвідчений не нотаріально, а   секретарем виконавчого комітету  Степненської сільської ради  Запорізького району  Запорізької області,  тому вона змушена була звернутися до Запорізького районного суду з цією позовною заявою та  просить суд визнати за нею право  власності на  житловий будинок та господарські споруди,   що знаходяться за адресою:  АДРЕСА_1, а саме на : житловий будинок літ. «А»,  погріб з шийкою літ. «ПГ», шийка погрібу літ. «ПГ1», прибудову літ. «а», прибудову літ. «а1», житлову прибудову літ. «А1», сараї літ. «б,В,Г1, Д,Е,Ж,М», літні кухні літ. «Б,Л», гаражі літ. «Г,З,К», вбиральню літ. «Н», вольєр літ. «О», навіси літ. «Р,С», хвіртки №10, 9, паркани №6, 8, ворота №5, 7.

Відповідач –представник Територіальної громади Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області в судове засідання не з»явився,  надав суду письмову заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, просить суд розглянути справу в відсутність їх представника.

Представник ОП ЗМБТІ в судове засідання не з»явився, надав суду письмову заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, просить суд розглянути справу в відсутність їх представника.

Заслухавши   представника позивачки, вивчивши матеріали  справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Позивачкою суду наданий договір дарування житлового будинку  з господарськими спорудами в АДРЕСА_1, який був  посвідчений 22.03.1986 року  секретарем  виконавчого комітету Степненської сільської ради  Запорізької області, де одарованою  зазначена  ОСОБА_2.

Відповідно ст. 392 ЦК України  власник майна може подати позов про визнання його права власності.

          У відповідності зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, а саме в результаті укладання  угод.  

На час укладення договору  дарування, а саме, 22.03.1982 року, діяли норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст.128 ЦК 1963 року, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. До передачі речей прирівнюється передача розпорядчого документу на речі. При цьому ч. 2 ст. 227 УРСР передбачала реєстрацію жилого будинку у виконавчому комітеті  місцевої ради, але не визначала, що  власник  набуває право власності виключно після реєстрації договору.

Суд вважає, що, в зв»язку з тими обставинами, що  житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1  перейшли до позивача в володіння після підписання договору дарування, а саме 22.03.1986 року, з цього ж часу  у позивачки й  виникло право власності на це нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.4. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 зі змінами, внесеними згідно Наказів Міністерства юстиції № 45/5 від 03.06.2002р. № 6/5 від 28.01.2003р., № 20/5 від 03.03.2004р. і № 36/5 від 17.05.2004р. реєстрація прав власності на нерухоме майно –це внесення запису до Реєстру прав власності у зв’язку з виникненням, існуванням, або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцем знаходження об’єктів нерухомого майна, на підставі правовстановлюючих документів.

Згідно п. 1 Додатку 1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі Положення), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 зі змінами, внесеними згідно Наказів Міністерства юстиції № 45/5 від 03.06.2002р. № 6/5 від 28.01.2003р., № 20/5 від 03.03.2004р. і № 36/5 від 17.05.2004р. реєстрації підлягає договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріально державними або приватними нотаріусами.

          Згідно п. 10 Додатку 1 до п. 2.1 Положення, правовстановлюючими документами на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, є рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст. 182 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»встановлено, що об»єкти нерухомого майна підлягають спеціальній реєстрації відповідним органом. Згідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно –це офіційне визнання та підтвердження державою факту виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно.

На підставі  вищевикладеного, суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги  ОСОБА_2 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки задоволення її позовних  вимог  не порушує невизнанні або оспорюванні права, свободи чи інтереси будь-яких  осіб та вважає за можливе визнати за нею право власності  на житловий будинок  з господарськими спорудами, що розташовані за адресою :  АДРЕСА_1.

На підставі  викладеного, керуючись  ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ч.2 ст.227 УРСР 1963 року, ст.  ст. 182, 392 ЦК України,  суд -

В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_2  задовольнити  в повному обсязі.

          Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1)  право  власності на  житловий будинок та господарські споруди,   що знаходяться за адресою:  АДРЕСА_1, а саме на: житловий будинок літ. «А»,  погріб з шийкою літ. «ПГ», шийка погрібу літ. «ПГ1», прибудову літ. «а», прибудову літ. «а1», житлову прибудову літ. «А1», сараї літ. «б,В,Г1, Д,Е,Ж,М», літні кухні літ. «Б,Л», гаражі літ. «Г,З,К», вбиральню літ. «Н», вольєр літ. «О», навіси літ. «Р,С», хвіртки №10, 9, паркани №6, 8, ворота №5, 7.

          ОП ЗМБТІ зареєструвати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1)  право  власності на  житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться за адресою:  АДРЕСА_1, а саме, на: житловий будинок літ. «А»,  погріб з шийкою літ. «ПГ», шийку погрібу літ. «ПГ1», прибудову літ. «а», прибудову літ. «а1», житлову прибудову літ. «А1», сараї літ. «б,В,Г1,Д,Е,Ж,М», літні кухні літ. «Б,Л», гаражі літ. «Г,З,К», вбиральню літ. «Н», вольєр літ. «О», навіси літ. «Р,С», хвіртки №10, 9, паркани №6, 8, ворота №5, 7.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду до Запорізького районного суду Запорізької області.

                            СУДДЯ                                                        ГОНЧАРЕНКО П.П.